Печать
PDF

Розділ 12 Соціологія права - § 3. Соціальний механізм дії права

Posted in Учебные материалы - Соціологія ( за ред. М.П. Требіна )

Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший 

§ 3. Соціальний механізм дії права

Питання соціальної дії права, його інститутів і норм утворюють певне коло проблем. Зрозуміло, що дослідження дії права, законів і норм є не менш важливим, ніж аналіз їх соціальної обумовленос­ті. Вплив права на суспільні відносини відбувається не автоматич­но, а потребує значних зусиль з боку державних органів, юридич­них установ, усього суспільства у цілому. Право виступає як мо­гутній важіль управління і перетворення суспільних відносин, але за умови, що існує чітке розуміння, яким шляхом, за допомогою яких засобів правові вимоги, нормативні приписи законів та інших юридичних актів переводяться в соціальну поведінку суспільства, соціальних верств, груп, особистості. Саме в цьому полягає со­ціальний механізм дії права. Під соціальним механізмом дії пра­ва розуміють механізм системи взаємодії правових та інших со­ціальних чинників, які беруть участь у житті права на всіх ета­пах його функціонування.

Соціальні чинники економічного, політичного, морального та ін­шого характеру у своїй сукупності утворюють те, що називають соціальним середовищем дії права.

Вивчення соціального механізму дії права передбачає визначення відповідних чинників, які впливають на виконання юридичних норм і побудову ряду моделей поведінки, що дають змогу досліджувати сукупну дію усіх цих соціально і юридично значущих чинників, які зведені до єдиної системи. Його результати стають теоретичною базою для науково обґрунтованих рекомендацій органам, що застосовують право, та для вдосконалення законодавства шляхом збагачення його соціального змісту за рахунок відображення у правових нормах еконо­мічних, політичних, соціально-психологічних та інших моментів. У свою чергу дослідження юридичного механізму веде до створення теоретичного фундаменту для поліпшення структури самих правових норм, чіткішого відображення їх юридичного змісту шляхом уточнен­ня прав та обов’язків учасників правовідносин і для раціоналізації законодавчої техніки.