Розділ 33 Розслідування злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами - § 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
§ 2. Обставини, що підлягають з’ясуванню
Правильне визначення предмета доказування при розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, має важливе значення. Існують дві групи обставин, що підлягають встановленню: 1) обставини, що свідчать про організований характер злочину; 2) обставини, що сприяють доказуванню кожного окремого злочину, вчиненого організованою групою (місце і час вчинення злочину; спосіб злочину; обставини, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність; обставини, що сприяли вчиненню даного злочину, тощо).
При розслідуванні злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами, необхідно встановити: 1) груповий характер злочину (кількість учасників, їх участь у вчиненні злочинів, тривалість вчинення злочину групою); 2) організованість і стійкість злочинної групи (наявність ієрархії у групі, склад групи, планування групою злочинної діяльності, стабільність складу групи, підтримання дисципліни у групі, існування певних правил поведінки, застосування заходів заохочення і покарання у групі, чи мали місце випадки виходу з групи, причини такого виходу та ін.); 3) мету створення організованої злочинної групи (для вчинення яких злочинів створена група, хто є ініціатором створення групи, чого хотіли досягнути злочинці тощо); 4) визначальну злочинну діяльність групи (які основні напрями злочинної діяльності групи, у чому полягав основний злочинний бізнес, чи вчинялися злочинною групою нетипові діяння, чи вчинювалися діяння допоміжного характеру: спрямовані на забезпечення зброєю, підробленими документами та ін.); 5) озброєність злочинної групи (наявність вогнепальної, холодної зброї або зброї вибухової дії, чи всі учасники групи були усвідомлені про наявність зброї та її застосування, хто придбав зброю, яким чином вона використовувалась та ін.); 6) керівництво (лідерство) у злочинній групі (хто ініційовував вчинення злочинів, хто планував діяльність групи та окремі дії, хто одержував найбільшу долю злочинних доходів, у кого найбільший злочинний досвід, хто справляв вплив на інших членів групи, у чому він виявлявся тощо); 7) корумпо- ваність із посадовими особами владних структур (з якими владними структурами взаємодіяли члени злочинної групи, чи існували зв’ язки із працівниками правоохоронних органів, хто в групі відповідав за зв’язки із працівниками владних структур, які засоби використовувалися для корумповування посадових осіб та ін.); 8) використання групою технічних засобів та транспорту (які технічні засоби використовували злочинці: комп’ютерну техніку, засоби зв’язку, прилади нічного бачення, приціли, глушителі; чи використовувався транспорт під час вчинення злочинів, кому належить техніка або транспорт, коли і в яких умовах використовувався та ін.); 9) місце злочинної групи в організованій злочинній діяльності (чи взаємодіяла злочинна група з іншими злочинними угрупованнями, характер стосунків з іншими групами, чи входила злочинна група у злочинну організацію, чи були конфлікти, злочинні «розборки» з іншими групами тощо); 10) коло активних учасників злочинної групи (хто користувався довірою лідера, хто добровільно входив до групи, які функції активного учасника групи, чи впливав на інших учасників групи, чи мав судимість, чи підтримував злодійські традиції та ін.); 11) причини і умови, що сприяли створенню організованої групи (відсутність спеціальних профілактичних заходів, недостатня робота органів внутрішніх справ щодо виявлення і попередження злочинної діяльності тих чи інших формувань тощо).