5.1.3.  Загальна характеристика органів управління акціонерного товариства, їх компетенція. Виключна компетенція загальних зборів

Основними принципами формування структури управління в акці­онерному товаристві, дотримання яких потрібно для забезпечення ро­боти органів товариства є:

-    принцип оптимального розподілу функцій, який забезпечує на­лежну спеціалізацію та навантаження кожного органа;

-   принцип централізації, який не допускає вирішення одних і тих самих питань різними органами товариства;

-   принцип відповідності, який передбачає наділення кожного орга­ну відповідними повноваженнями, що є достатніми для вирішення завдань, які поставлено перед ним;

-   принцип відповідальності за ефективне виконання органом своїх функцій у межах посталених перед ним завдань^[7].

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціо­нерів. У загальних зборах мають право брати участь усі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Брати участь у загальних зборах із правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом ак­ціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним договору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.

За загальними правилами право участі у загальних зборах акціоне­рів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загальних зборів.

Згідно з раніше чинним Законом України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18 червня 1991 р. (втратив чинність на підставі Закону України від 23 лютого 2006 р.), власники привілейованих акцій не мали права брати участь в управлінні товариством, якщо інше не передбачено статутом товариства. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 р. приві­лейовані акції надають їх власникам переважні стосовно власників простих акцій права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціо­нерного товариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Отже, випадки участі власників привілейованих акцій у загальних зборах товариства з правом голосу мають чітко визначатися у статуті.

У зразковому Статуті відкритого акціонерного товариства^[8], розроб­леного на підставі чинного законодавства та затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 квітня 2004 р. № 123 (додаток 1), передбачається право власників привілейо­ваних акцій брати участь у загальних зборах товариства з правом голосу тільки у випадках вирішення питань про:

-   виділ, злиття, приєднання, поділ, перетворення товариства, якщо передбачається обмін привілейованих акцій цього типу на привілейо­вані акції іншого типу або прості акції;

-    внесення змін чи доповнень до статуту товариства, що передба­чають обмеження прав акціонерів — власників привілейованих акцій цього типу;

-    новий випуск привілейованих акцій, власники яких матимуть переваги в черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства;

-  збільшення обсягу прав акціонерів — власників розміщених типів привілейованих акцій, які мають переваги в черговості отримання ди­відендів чи виплат у разі ліквідації товариства.

Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за прин­ципом: одна акція — один голос. Акціонер має право призначити свого представника для участі у зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Довіреність на право участі та голо­сування на загальних зборах акціонерів може бути засвідчена реєстра­тором або правлінням акціонерного товариства. У разі якщо довіреність акціонера на право участі та голосування на загальних зборах оформ­лена (складена або засвідчена) із порушенням встановлених законодав­ством вимог, то особа, на ім’я якої видана довіреність, не має повно­важень щодо участі та голосування на загальних зборах. Отже, голоси, передані за такою довіреністю, не можуть враховуватися для визна­чення кворуму.

Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представ­ника у вищому органі товариства, повідомивши про це виконавчий орган акціонерного товариства.

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голо­сів, та (або) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реє­страції письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного това­риства.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про господарські товариства» до компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товари­ства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства;

в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);

г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;

д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного това­риства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх докумен­тів товариства, визначення організаційної структури товариства;

з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним;

и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного то­вариства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, при­значення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених за­коном.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання.

Повноваження, передбачені пунктами «б», «д», «е», «ї», «й» (а саме: внесення змін до статуту товариства; затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підпри­ємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (диві­дендів), визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затверджен­ня їх статутів та положень; прийняття рішення про припинення діяль­ності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом), належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товари­ства. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 159 ЦК України до виключної компе­тенції загальних зборів акціонерів належать зміна розміру його статут­ного капіталу; обрання членів наглядової ради, а також утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства. До виключної компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Вирішення питань, відне­сених згідно із законом до виключної компетенції загальних зборів, іншими органами товариства є перевищенням їх компетенції, що має наслідком визнання таких рішень недійсними.

У акціонерному товаристві може бути створена з числа акціонерів наглядова (спостережна) рада акціонерного товариства. Наглядова рада є органом управління акціонерного товариства, який уповноваже­ний представляти інтереси акціонерів в період між проведенням за­гальних зборів, а також регулювати та контролювати діяльність прав­ління. В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення наглядової ради акціонерного товариства є обов’язковим. Обрання членів наглядової ради є виключною компетенцією загальних зборів акціонерного товариства. Статутом акціонерного товариства може встановлюватися порядок так званого автоматичного формування спостережної ради (наприклад, у статуті може закріплюватися, що до складу спостережної ради входять акціонери, які володіють 10 % та більше від загальної кількості акцій товариства). Склад спостережної ради акціонерного товариства може формуватися тільки з числа акціо­нерів. Виняток становлять акціонерні товариства, що створюються в процесі приватизації або корпоратизації (до спостережної ради таких товариств входять особи, які не є акціонерами товариства, однак тільки до моменту скликання перших загальних зборів акціонерів, якшо інше безпосередньо не встановлено чинним законодавством)^[9]. Статутом акціонерного товариства і законом встановлюється виключна компе­тенція наглядової ради, на яку може бути покладено виконання окре­мих функцій, що належать до компетенції загальних зборів (за ви­нятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів). Питання, віднесені статутом до виключної компетенції наглядової ради, не можуть бути передані нею для вирішення виконавчому орга­ну товариства. Члени наглядової ради акціонерного товариства не можуть бути членами його виконавчого органу. Наглядова рада акці­онерного товариства визначає форми контролю за діяльністю його виконавчого органу.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює ке­рівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Утворення і відкликання виконавчого органу товариства належать до виключної компетенції загальних зборів акці­онерів. Компетенція виконавчого органу має бути визначена у статуті товариства відповідно до чинного законодавства. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган діє від імені акціонерного товариства у межах, вста­новлених статутом акціонерного товариства і законом, та є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства й організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноосо­бовим (директор, генеральний директор). Головою та членами правлін­ня товариства можуть бути особи, які перебувають із товариством у трудових відносинах. Із головою правління акціонерного товариства може укладатися контракт, в якому визначаються права, строки найман­ня, обов’язки і відповідальність керівника підприємства перед власни­ком та трудовим колективом, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади з урахуванням гарантій, передбачених контрактом та законодавством України.

Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 8 квітня 2004 р. № 123, крім зразкового Статуту (додаток 1) затвер­джено внутрішні Положення відкритого акціонерного товариства (По­ложення про загальні збори акціонерів відкритого акціонерного това­риства (додаток 2), Положення про наглядову раду відкритого акціо­нерного товариства (додаток 3), Положення про ревізійну комісію відкритого акціонерного товариства (додаток 4), Положення про правління відкритого акціонерного товариства (додаток 5), Положен­ня про посадових осіб органів управління відкритого акціонерного товариства (додаток 6))^[10]. Порядок створення та компетенція наглядо­вих (спостережних) рад акціонерних товариств, створених в процесі приватизації та корпоратизації, визначаються спеціальними актами, серед яких Положення про спостережну раду^[11], затверджене Постановою КМ України від 19 липня 1993 р. № 556, та Лист ФДМ України «Про порядок утворення та затвердження спостережних рад в акціонерних товариствах, створених у процесі приватизації»^[12] від 21 квітня 1998 р. № 10-17-4149.