Розділ VIIІ Зовнішньоекономічна діяльність Глава 29. Загальні положення - Страница 2

Posted in Хозяйственное право - Гайворонський, Жушман Господарське право України

Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

 

§ 2. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності

Статтею 5 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність» закріпле­но вихідне положення, яким необхідно користуватися під час визначен­ня правосуб'єктності учасників зовнішньоекономічної діяльності. Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійсню­вати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалеж­но від форм власності та інших ознак.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;

юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господар­ських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та (або) капітал яких є повністю у влас­ності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами Укра­їни не заборонено здійснювати господарську діяльність.

Щодо цього пункту Закону Д. В. Задихайло справедливо зазначає: «Дискусійним є питання віднесення до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності об'єднань фізичних та юридичних осіб, які не є юридични­ми особами, але мають постійне місцезнаходження на території Укра­їни. Не зовсім зрозуміло тоді, хто є суб'єктом зовнішньоекономічного контракту»1:

спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;

інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені Законом Укра­їни (ст. 3).

Вищевикладений перелік суб'єктів зовнішньоекономічної діяль­ності закріплений у згаданому Законі. Говорячи про фізичних осіб як суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, слід зазначити, що такими вони визначаються з моменту набуття ними повної цивільної дієздат­ності згідно законодавства України, за умов їх постійного проживання в Україні та реєстрації особи як суб'єкта підприємницької діяльності, відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців»2.

Підприємства, організації мають право здійснювати зовнішньоеко­номічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту на­буття ними статусу юридичної особи. Постійним місцезнаходженням юридичної особи визнається місцезнаходження офіційно зареєстрова­ного головного органу управління (контори) суб'єкта господарської (зовнішньоекономічної) діяльності.

Отже, суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності можна поділи­ти на:

суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Наявність саме цих двох категорій суб'єктів дає змогу надати лише певним проведеним ними операціям та укладеним угодам ха­рактеру зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до п. З «Поряд­ку здійснення іноземними суб'єктами господарської діяльності опе­рацій з продукцією українського походження на території України, що не вивозиться з митної території України»1, операції з продукцією українського походження, яка була отримана у власність іноземним суб'єктом господарської діяльності на території України і не виво­зиться з митної території України, а продається, обмінюється чи пе­редається іншим особам, вважається підприємницькою діяльністю на території України й оподатковується відповідно до законодавст­ва України.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України мають пра­во відкривати свої представництва на території інших держав згідно з законами цих держав.

Так, деякі операції іноземні суб'єкти господарської діяльності мо­жуть здійснювати лише за наявності в Україні офіційно зареєстрованого представництва.

Представництво іноземного суб'єкта господарської діяльності — установа або особа, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта гос­подарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.

Порядок відкриття та процедури реєстрації іноземними суб'єктами господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяль­ність на території України, своїх представництв на території України встановлено «Інструкцією про порядок реєстрації представництв іно­земних суб'єктів господарської діяльності в Україні»2.

Кожний суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право на одержання будь-якої інформації, необхідної для здійснення цієї діяльності, що не становить державної або комерційної таємниці. Обсяг інформації, що становить державну таємницю, визначається згідно із законами України.

Всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на участь у міжнародних неурядових економічних організаціях.

До суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності може бути застосова­на санкція у вигляді тимчасового зупинення права здійснення такої діяльності у випадках порушення чинних законів України, що стосують­ся цієї діяльності, згідно із статтею 37 Закону «Про зовнішньоеко­номічну діяльність».

На території України згідно з цим Законом запроваджуються такі правові режими для іноземних суб'єктів господарської діяльності:

національний режим, який означає, що іноземні суб'єкти госпо­дарської діяльності мають обсяг прав та обов'язків не менший ніж суб'єкти господарської діяльності України. Національний режим засто­совується щодо всіх видів господарської діяльності іноземних суб'єктів цієї діяльності, пов'язаної з їх інвестиціями на території України, а та­кож щодо експортно-імпортних операцій іноземних суб'єктів госпо­дарської діяльності тих країн, які входять разом з Україною до еко­номічних союзів;

режим найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності мають обсяг прав, преференцій та пільг щодо мит, податків та зборів, якими користується та (або) буде користуватися іноземний суб'єкт господарської діяльності будь-якої іншої держави, якій надано згаданий режим, за винятком випадків, коли зазначені мита, по­датки, збори та пільги по них встановлюються в межах спеціального ре­жиму, наведеного нижче. Режим найбільшого сприяння надається на основі взаємної угоди суб'єктам господарської діяльності іншихдержав згідно з відповідними договорами України та застосовується у сфері зовнішньої торгівлі;

спеціальний режим, який застосовується до територій спеціальних економічних зон згідно із ст. 24 цього Закону, а також до територій мит­них союзів, до яких входить Україна, і в разі встановлення будь-якого спеціального режиму згідно з міжнародними договорами за участю України відповідно до ст. 25 цього Закону.

Україна може укладати з державами, які мають спільні з Україною морські та (або) сухопутні кордони, двосторонні та (або) багатосторонні договори, що встановлюють на основі взаємності спеціальні правові режими торгівлі, товарообігу (прикордонна, прибережна торгівля та інші) і передбачають пільгові умови для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та суб'єктів господарської діяльності цих держав у відносинах з ними.