§ 4. Звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію та стипендію боржника

Заробітна плата (заробіток), пенсія, стипендія є основним джерелом забезпечення задоволення матеріальних та духовних потреб працю­ючих та членів їх сімей, тому законодавство встановлює умови і по­рядок звернення стягнень на ці доходи і певні межі стягнень.

Характерним для заробітної плати є те, що вона сплачується за роботу, виконувану за трудовим договором.

Заробіток — це оплата за працю, яка виконується в зв’язку з член­ством в певній організації (наприклад, заробіток члена промислової або споживчої кооперації). Заробітком є оплата праці засуджених гро­мадян, які відбувають міру покарання у виправних установах. Заробіт­ком є і доходи громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, винагорода авторів, раціоналізаторів тощо.

Закон допускає звернення стягнення на пенсії, стипендії осіб, які навчаються у вищих та інших навчальних закладах.

Закон дозволяє звернення стягнення і на суми, одержувані борж­ником на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушко­дженням здоров’я, а також втратою годувальника (ст. 69 Закону).

Стягнення на заробітну плату (заробіток), пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається за відсутності у боржника коштів на рахунках у фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для повного покриття належних до стягнення сум, а також при виконанні рішень про стягнення періодичних платежів та стягнень на суму, що не перевищує двох мінімальних розмірів заробіт­ної плати.

За іншими виконавчими документами державний виконавець впра­ві звернути стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, не вживаючи заходів примусового звернення стягнення на майно боржни­ка, за письмовою заявою стягувача та за погодженням із боржником.

При виконанні в примусовому порядку виконавчих документів про стягнення сум боргів, що перевищують два мінімальні розміри заробітної плати, державний виконавець у першу чергу перевіряє наявність коштів на рахунках боржника в банках та інших кредитних установах шляхом проведення запитів, а також перевіряє майновий стан боржника.

Виконавчі документи направляються за місцем роботи боржника, отримання ним пенсії, стипендії чи інших доходів для проведення стягнення в передбаченому законом порядку.

Відрахування із заробітної плати (заробітку), стипендії громадян проводить адміністрація підприємств, установ і організацій на під­ставі надісланих їм державним виконавцем виконавчих документів.

Якщо боржник змінить місце роботи або місце проживання чи на­вчання, то підприємства, установи, організації, які отримали виконав­чий документ, повертають його не пізніш як у триденний строк дер­жавному виконавцеві з відміткою про нове місце роботи, проживання чи навчання боржника, якщо воно відоме, а також повідомляють про проведені ними стягнення періодичних платежів за виконавчими до­кументами. У разі неподання зазначених відомостей з неповажних причин винних у цьому посадових осіб може бути притягнуто до від­повідальності, передбаченої ст. 88 Закону.

Звернення стягнення на пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Порядок стягнення суми боргу, розмір відрахування визначаються державним виконавцем у розпорядженні, що направляється разом із ви­конавчим документом, про що в копії повідомляється стягувачеві.

Якщо боржник отримує декілька видів доходів, то дублікати ви­конавчих документів направляються із розпорядженнями державного виконавця до бухгалтерій підприємств, установ, організацій для звер­нення стягнення на заробітну плату боржника. У разі направлення декількох виконавчих документів до бухгалтерії одного підприємства, установи, організації державний виконавець щодо кожного виконав­чого документа направляє розпорядження.

Самостійно змінювати порядок стягнення суми боргу та розмір відрахування адміністрації підприємств, установ, організацій не мають права.

При поверненні виконавчих документів у зв’язку із звільненням боржника з роботи у відповідних графах виконавчого документа ро­биться запис про утримання суми боргу, а в разі стягнення періодичних платежів — про час їх утримання та розмір заробітної плати за остан­ні три місяці. Цей запис завіряється підписами відповідальних осіб та скріплюється печаткою. У супровідному листі до виконавчого доку­мента адміністрація зазначає нове місце роботи чи навчання боржника, його місце проживання, якщо вони відомі. Копія супровідного листа направляється стягувачу до відома.

Передача виконавчого документа сторонам (третім особам) на руки забороняється.

Як вже зазначалося, зазначені правила стягнення поширюються і на випадки звернення стягнення на:

доходи, отримані фізичною особою, яка є суб’єктом підприємни­цької діяльності;

доходи за працю в колективному сільськогосподарському (фермер­ському) господарстві;

авторську винагороду за твори літератури, науки або мистецтва, премії, що присуджуються за видатні досягнення в галузі науки, літе­ратури і мистецтва, винагороду за відкриття, винахід, на який видано авторське свідоцтво, корисну модель, промисловий зразок і раціоналі­заторську пропозицію;

суми на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годувальника.

Для встановлення таких доходів державний виконавець за заявою стягувача, боржника робить запити у відповідні органи.

На допомогу по державному соціальному страхуванню, виплачу­вану в разі тимчасової непрацездатності та в інших випадках, і допо­могу в зв’язку з безробіттям стягнення може бути звернено тільки за рішеннями про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, запо­діяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку з втратою годувальника (ст. 72 Закону).

Розмір відрахувань із заробітної плати та інших видів доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання по­датків.

Обмеження розміру відрахувань із заробітної плати встановлю­ється законодавством про працю.

Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до повного погашення заборгованості:

у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної калі­цтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також втратою годуваль­ника, та збитків, заподіяних злочином, — п’ятдесят відсотків заробіт­ної плати боржника;

за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено за­коном, — двадцять відсотків.

Загальний розмір усіх відрахувань при кожній виплаті заробітної плати не може перевищувати п’ ятдесяти відсотків заробітної плати, яка належить до виплати працівникові, в тому числі при відрахуванні за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюєть­ся на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей, у цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти від­сотків.

Зазначені правила застосовуються також при зверненні стягнення на належні боржникові стипендію та доходи, зазначені у ст. 69 Закону.

Відрахування із заробітної плати боржника, який за вироком суду відбуває покарання без позбавлення волі, провадиться з усієї суми за­робітної плати без урахування стягнень за вироком.

Із засуджених, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, а також з осіб, які знаходяться в наркологічних відділеннях психіатрич­них диспансерів та стаціонарних лікувальних закладах, відрахування провадиться з усієї заробітної плати без урахування відрахувань на витрати по їх утриманню в цих закладах.

Не звертається стягнення на суми, зазначені у ст. 73 Закону, а саме:

вихідну допомогу, яка виплачується у разі звільнення працівника; компенсацію працівникові за невикористану відпустку, крім ви­падків, коли особа при звільненні одержує компенсацію за відпустку, не використану протягом кількох років;

компенсації працівникові витрат у зв’язку з переведенням, направ­ленням на роботу чи відрядженням до інших місцевостей;

польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, які виплачуються замість добових і квартирних;

матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;

допомогу по вагітності та пологах;

одноразову допомогу при народженні дитини;

допомогу по догляду за дитиною;

допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до

16   років, по догляду за дитиною-інвалідом, по тимчасовій непраце­здатності у зв’язку з доглядом за хворою дитиною; інші допомоги на дітей, передбачені законодавством;

допомогу на лікування;

допомогу на поховання;

щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобно­го господарства громадян, які проживають на території радіоактивно­го забруднення;

дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпо­чинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не провадиться також із:

сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги;

грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне по­стачання;

вихідної допомоги у разі звільнення (виходу у відставку) з військо­вої служби та з органів внутрішніх справ, а також грошового забез­печення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, перед­бачених законодавством.

Законодавець передбачив спеціальний порядок стягнення аліментів (ст. 74 Закону).

У разі неможливості стягнення аліментів із заробітної плати чи інших доходів боржника протягом трьох місяців підряд, якщо боржник не працює і не одержує доходів, стягнення звертається на майно боржника.

Розмір заборгованості по аліментах визначається державним ви­конавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заро­бітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнен­ня не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення за­боргованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник у цей період не працював, заборгованість визначається виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості. Держав­ний виконавець у разі надходження виконавчого документа повинен підрахувати розмір заборгованості по аліментах і повідомити про ньо­го стягувача і боржника.

З осіб, зобов’язаних сплачувати аліменти, у разі виїзду їх для по­стійного проживання у країни, з якими Україна не має договорів про надання правової допомоги, стягнення аліментів провадиться на час виїзду за рішенням суду за весь період до досягнення дитиною повно­ліття.

За наявності спору питання про розмір заборгованості по аліментах вирішується за заявою заінтересованої особи судом у порядку, вста­новленому законом.

Державний виконавець зобов’язаний здійснювати систематичний контроль за правильним і своєчасним відрахуванням утриманих сум аліментів стягувачам.