§ 2. Звернення стягнення на будинки

Звернення стягнення на будинки, квартири, інші приміщення, зе­мельні ділянки, що є нерухомим майном, провадиться при відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна і характеризується деякими особливостями. При цьому в першу чергу провадиться звер­нення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше при­міщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стяг­нення на жилий будинок чи квартиру.

Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.

Не може бути об’єктом стягнення самоуправно збудований будинок, оскільки він не є об’єктом права особистої власності громадянина. Стягнення може бути звернено лише на будівельні матеріали від розі­брання такого будинку.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про на­лежність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.

Одержавши документальне підтвердження належності боржнико­ві на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки з їх вартістю на момент арешту та надсилає повідомлення нотаріальному органу за місцем знаходження майна про реєстрацію даного факту. Про накла­дення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.

У разі відсутності документів, що характеризують об’єкт нерухо­мості, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, ви­готовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Якщо стягувач у двадцятиденний строк, з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця, не авансує витрати на виготовлення документів, що характеризують об’єкт нерухомості, арешт з нього знімається.

Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого не­рухомого майна провадиться відповідно до закону шляхом продажу з прилюдних торгів.

Прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і про­водять спеціалізовані організації, що мають право здійснювати опера­ції з нерухомістю і з якими укладено відповідний договір державною виконавчою службою. Спеціалізована організація проводить публічні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається мінімаль­на початкова ціна майна, що виставляється на торги. До заявки додаються: копія виконавчого документа; копія акта арешту майна; копії правовстановлювальних документів, що підтверджують право влас­ності на майно; документи, що характеризують об’єкт нерухомості (копія технічного паспорта на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва державний виконавець додає до заявки також копію рішення про від­ведення земельної ділянки та копію дозволу місцевого органу вико­навчої влади і (чи) органу місцевого самоврядування на будівництво.

Прилюдні торги мають бути проведені спеціалізованою організа­цією у двомісячний строк з дня одержання заявки державного вико­навця на їх проведення.

Порядок проведення прилюдних торгів визначається законом. До прийняття такого закону діє Тимчасове положення про порядок про­ведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого май­на, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року.