§ 3. Звернення стягнення на майно і грошові суми боржника, що знаходяться в інших осіб або належать боржникові від інших осіб

Державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб (ст. 55 Закону).

Зазначені особи зобов’ язані на запит державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно, що знаходиться у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові.

Одержавши від названих осіб відомості про наявність майна борж­ника, державний виконавець описує це майно в присутності понятих, вилучає його і реалізує у встановленому законодавством порядку. Якщо особа, у якої знаходиться майно боржника, перешкоджає державному виконавцеві у його вилученні, таке майно вилучається державним ви­конавцем у примусовому порядку за правилами ст. 55 Закону. Готівко­ві кошти та майно, що належать боржникові від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у цих осіб на підставі ухвали суду в при­сутності понятих. На належні боржнику від інших осіб кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових уста­новах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухва­ли суду.

Як вже зазначалося, питання про звернення стягнення на належні боржнику від інших осіб грошові кошти, що знаходяться на рахунках цих осіб в установах банків та інших фінансових установах, вирішу­ється судом за поданням державного виконавця, погодженим із на­чальником відділу державної виконавчої служби, негайно без виклику чи повідомлення сторін (ст. 377 ЦПК).

За ухилення від розпоряджень державного виконавця на особу, в якої знаходиться майно боржника, може бути накладено стягнення відповідно до закону.

Характерною ознакою цього заходу виконання є обов’язкове над­силання іншим особам запиту, на який вони повинні дати відповідь про те, які у них є гроші чи майно, належні боржникові, або скільки з них належить боржникові. Одночасно з цим державний виконавець повідомляє інших осіб про те, що з часу одержання цього запиту на майно боржника, яке є у них, накладається арешт у межах суми стяг­нення і що всі належні боржникові платежі до повної сплати стягуваної суми ці особи зобов’язані вносити не боржникові, а на депозитний рахунок суду. Після одержання відомостей про наявність у інших осіб майна, належного боржникові, державний виконавець описує його, вилучає і продає на загальних підставах.

При зверненні стягнення на грошові суми, що належать боржни­кові від інших осіб і підлягають перерахуванню через банк за прави­лами розрахункових операцій, державний виконавець сповіщає цих осіб і відповідне відділення банку про те, що на рахунок боржника накладено арешт і платежі, що йому надходять, до повного погашення стягуваної суми мають перераховуватися стягувачеві або на депозитний рахунок суду.

У випадку невиконання вимог державного виконавця — невико­нання рішення, втрати виконавчого листа, витрати стягнутих сум на інші потреби, а також у разі неповідомлення державному виконавцеві відомостей про заробітну плату, грошові суми та майно боржника, про зміну ним місця роботи, затримання повернення виконавчого докумен­та при звільненні боржника з роботи тощо — державний виконавець ставить перед судом питання про накладення на винних посадових осіб штрафу в розмірі до одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

У цих випадках стягувач вправі також подати на відповідну уста­нову, підприємство або організацію позов про стягнення суми, що підлягала відрахуванню, але не була відрахована внаслідок вини цієї установи, підприємства, організації.

Скарги стягувача або боржника на неправильні дії адміністрації установ, підприємств та організацій за виконавчими документами державний виконавець зобов’язаний перевірити і вжити заходів, що забезпечили б правильне стягнення.