§ 6. Забезпечення доказів

Цивільне процесуальне законодавство передбачає, що особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є не­можливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів (ст. 133 ЦПК).

Забезпечення доказів — це заходи, спрямовані на збереження відо­мостей про обставини справи, коли є підстави припускати, що вико­ристання цих відомостей у подальшому може стати утрудненим або неможливим (від’їзд свідка у тривале закордонне відрядження, втрата якостей речі тощо).

Забезпечення доказів віднесено виключно до компетенції судів. Згідно із ч. 2 ст. 133 ЦПК способами забезпечення судом доказів є до­пит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд до­казів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред’явлення нею позову.

У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання по­зовної заяви у зазначений строк особа, яка подала заяву про забезпе­чення доказів, зобов’язана відшкодувати судові витрати, а також збит­ки, заподіяні у зв’язку із забезпеченням доказів (ч. 4 ст. 133 ЦПК).

У заяві про забезпечення доказів мають бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних до­казів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Заява про забезпечення доказів розглядається судом, який розглядає справу, а якщо позов ще не пред’явлено — місцевим загальним судом, у межах територіальної підсудності якого можуть бути вчинені про­цесуальні дії щодо забезпечення доказів.

Заява про забезпечення доказів розглядається протягом п’ яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Присутність цих осіб не є обов’язковою.

У разі обґрунтованої вимоги заявника, а також якщо не можна встановити, до кого може бути згодом пред’явлено позов, заява про забезпечення доказів розглядається судом невідкладно лише за участю заявника.

Питання про забезпечення доказів вирішується ухвалою. Оскар­ження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Якщо після вчинення процесуальних дій щодо забезпечення до­казів позовну заяву подано до іншого суду, протоколи та інші матері­али щодо забезпечення доказів надсилаються до суду, який розглядає справу (ст. 135 ЦПК).

^[1] Ванеева, Л. А. Судебное познание в советском гражданском процессе [Текст] / Л. А. Ванеева. - Владивосток, 1972. - С. 37-43.

^[2] Див.: Афанасьев, С. Ф. Специфика судебного познания в гражданском процессе [Текст] / С. Ф. Афанасьев // Вестн. Саратов. гос. академии права. - 1996. - № 1. - С. 122.

^[3] Штефан, М. Й. Цивільний процес [Текст] / М. Й. Штефан. - К. : Ін Юре, 1997. - С. 268.

^[4] Гражданское судопроизводство [Текст]. - Свердловск, 1974. - С. 166-167.

^[5] Юдельсон, К. С. Субьектьі доказьівания в советском гражданском процессе [Текст] / К. С. Юдельсон // Учен. зап. Свердлов. юрид. ин-та. Т. ІІ. - Свердловск. - С. 119-120; Клейнман, А. Ф. Основньїе вопросьі теории доказательств в советском гражданском процессе [Текст] / А. Ф. Клейнман. - М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1950. - С. 40-41.

^[6] Васьковский, Е. В. Учебник гражданского процесса [Текст] / Е. В. Васьковский; МГУ им. М. В. Ломоносова, юрид. фак., каф. гражд. процесса ; Куб. гос. ун-т, юрид. фак., каф. гражд. процесса и трудового права. - Краснодар, 2003. - С. 295.

^[7] Див.: Фурса, С. Я. Докази і доказування у цивільному процесі [Текст] : наук.- практ. посіб. (Серія: Процесуальні науки) / С. Я. Фурса, Т. В. Цюра. - К. : Вид-во Фурса С. Я., КНТ, 2005. - С. 14; Цивільний процес України: академічний курс [Текст] : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. ; за ред. С. Я. Фурси. - К. : Вид-во Фур­са С. Я. : КНТ, 2009. - С. 361-367.

^[8] Див.: главу ХХ цього підручника.

^[9] Див.: Треушников, М. К. Судебньїе доказательства [Текст] / М. К. Треушников. - М. : АОА «Изд. дом “Городец”», 2004. - С. 36-47.

^[10] Див.: Курьілев, С. В. Основьі теории доказьівания в советском правосудии [Текст] / С. В. Курьілев. - Минск, 1969. - С. 139.

^[11] Див.: Треушников, М. К. Судебньїе доказательства [Текст] / М. К. Треушников. - М. : АОА «Изд. дом “Городец”», 2004. - С. 79.

^[12] Див.: Курьілев, С. В. Основьі теории доказьівания в советском правосудии [Текст] / С. В. Курьілев. - Минск, 1969. - С. 177-179.

^[13] Курьілев, С. В. Основьі теории доказьівания в советском правосудии [Текст] / С. В. Курьілев. - Минск, 1969. - С. 179.

^[14] Див.: Курс советского гражданского процессуального права [Текст]. - М. : Наука, 1981. - Т. 1. - С. 392-399.

^[15] Гражданское процессуальное право УССР [Текст]. - Киев, 1989. - С. 146.

^[16] І. В. Решетнікова зауважує, що стандарт доказування є швидше за все терміном англо-американським (див.: Решетникова, И. В. Доказательственное право в граждан­ском судопроизводстве [Текст] / И. В. Решетникова. - Екатеринбург : Изд-во Гуманит. ун-та, 1997. - С. 271).

^[17] Решетникова, И. В. Доказательственное право в гражданском судопроизводстве [Текст] / И. В. Решетникова. - Екатеринбург : Изд-во Гуманит. ун-та, 1997. - С. 279-286.

Питання для самоконтролю

1. Яким є зв’язок змагальності цивільного судочинства та моделі доказування?
2. Якими є суттєві ознаки доказування як процесуальної ді­яльності?
3. Яким є коло суб’єктів доказування у цивільному процесі?
4. Що таке «тягар доказування»?
5. Дайте поняття судових доказів та засобів доказування. Яке їх співвідношення?
6. Що таке предмет доказування і як він визначає належність та допустимість засобів доказування?
7. Які факти не потребують доказування?
8. Яким є значення стандарту доказування у судовому право- застосуванні?
9. За якими правилами суд  оцінює докази?