Розділ 6. Правове регулювання державних доходів і державних видатків

§ 1. Поняття й основи правового регулювання державних і муніципальних доходів  

§ 2. Поняття і види державних і муніципальних витрат

§ 1. Поняття й основи правового регулювання державних і муніципальних доходів

Для здійснення цілей і завдань, що стоять перед державою, і завдань реалізації нею своїх функцій, необхідною умовою є наявність відпо­відних фінансових коштів. За рахунок витрати цих коштів і задоволь­няються державні потреби. Формування таких фінансових коштів здійснюється через таку категорію, як державні доходи.

Державні доходи являють собою частину внутрішнього валового про­дукту, що надходить у вигляді різних грошових платежів і надходжень у власність держави для використання їх компетентними державними органами в забезпечення цілей і завдань, що стоять перед державою.

Муніципальні доходи — частина внутрішнього валового продукту, що надходить у формі платежів і надходжень у місцеві бюджети і слу­жить вирішенню різних питань, що стоять перед органами місцевого самоврядування.

У формуванні державних доходів беруть участь усі ланки фінансової системи країни. У результаті цієї цілеспрямованої діяльності держава формує ряд грошових фондів (державний і місцевий бюджети, централі­зовані позабюджетні цільові фонди). Утворення таких фондів відбуваєть­ся за різними напрямками. Це і кошти держави, і надходження від юри­дичних і фізичних осіб, кошти, направлені громадськими організаціями.

Державні і муніципальні доходи являють собою досить багато­гранну, однак у той же час єдину систему. Уся ця видова розмаїтість найбільш рельєфно виявляється через класифікацію. В основу класи­фікації державних і муніципальних доходів можуть бути покладені різні ознаки. Так, можна виділити види доходів, залежно:

а) від методу утворення:

-   обов’язкові;

-   добровільні (наприклад, кошти отримані в результаті проведення лотерей чи випуску акцій);

б) від порядку утворення:

-   централізовані (зосереджуються на рівні Державного бюджету);

-   децентралізовані (акумулюються на рівні державних підприємств, організацій чи установ);

в) від юридичної форми надходжень:

-   податкові (податки і збори податкового характеру: збори, мита і плати — ці платежі становлять основу доходів держави і органів міс­цевого самоврядування);

-   неподаткові (наприклад, кошти, що надходять від реалізації дер­жавної власності);

г) від територіального рівня:

-   загальнодержавні;

-   місцеві;

д) від джерела утворення:

-   від державного або муніципального господарства;

-   від юридичних осіб, заснованих на недержавній власності;

-   від громадських організацій;

-   від фізичних осіб.

Для прикладу можна навести класифікацію доходів бюджету, що дав законодавець у Бюджетному кодексі України (ст. 8):

1) податкові надходження;

2)  неподаткові надходження;

3)  доходи від операцій з капіталом;

4)  трансферти.

Суспільні відносини у сфері формування державних і муніципаль­них доходів виступають у правовій формі. Аналіз чинного фінансово­го законодавства дає можливість зробити висновок, що правові норми, які регулюють питання формування державою грошових фондів, голов­ним чином розосереджені, розкидані між такими підгалузями фінан­сового права, як бюджетне і податкове.

Так, ст. 2 Бюджетного кодексу України містить визначення доходів бюджету — податкові, неподаткові та інші надходження на безпово­ротній основі, здійснення яких передбачене законодавством України (включаючи трансферти, подарунки, гранти).