Розділ ХІ. Правове регулювання охорони та використання надр

§ 1. Державний фонд надр як об’єкт правової охорони та використання          

§ 2. Правове регулювання використання надр   

§ 3. Правове регулювання основних видів використання надр 

§ 4. Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону та використання надр

 

 

§ 1. Державний фонд надр як об’єкт правової охорони та використання

Надра — це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для гео­логічного вивчення та освоєння. Вони є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Це самостійний елемент природи, частина природного середовища. До надр відносять суцільні породи і породи, що перебувають у рідкому або газоподібному стані, та ін.

Державний фонд надр включає як ділянки надр, що використову­ються, так і ділянки надр, не залучені до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Складовим елементом надр є корисні копалини. Корисні копали­ни — це природні мінеральні речовини, які можуть використовувати­ся безпосередньо або після їх обробки. Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного зна­чення і корисні копалини місцевого значення.

Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Безпосереднім об’єктом користування є не корисні копалини, а їх родовища, які надаються для видобутку корисних копалин. Родовища корисних копалин мають як природний, так і техногенний характер походження. Природні родовища корисних копалин — це нагромадження мінеральних речовин у надрах, на поверхні землі, у джерелах вод та газів, на дні водоймищ, які за кількістю, якістю та умовами залягання є придатними для промислового використан­ня. Техногенні родовища корисних копалин — це місця, де накопи­чилися відходи видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, запаси яких оцінені і мають промислове значення. Такі родовища можуть виникнути також внаслідок втрат при зберіганні, транспортуванні та використанні продуктів переробки мінеральної сировини.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, із запа­сами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копа­лин — резерв цього фонду. Державний фонд родовищ корисних копа­лин є частиною державного фонду надр.

Єдиний правовий режим використання діє стосовно всіх складових частин державного фонду надр, що дозволяє зробити висновок: у за­коні поняття «надра» і «державний фонд надр» за своїм правовим режимом тотожні, тож фактично відносини щодо користування над­рами виникають з приводу користування об’єктами державного фонду надр.