Печать
PDF

Розділ Х. Правова охорона, використання й відтворення вод

Posted in Экологическое право - Екологічне право України (Гетьман, Шульга)

Розділ Х. Правова охорона, використання й відтворення вод


§ 1. Води як об’єкт правової охорони, використання й відтворення   

§ 2. Правове регулювання у сфері охорони вод   

§ 3. Правове регулювання використання вод   

§ 4. Юридична відповідальність за порушення водного законодавства

 

 

§ 1. Води як об’єкт правової охорони, використання й відтворення


Одним з видів природних об’єктів є води. Вода входить до складу всіх елементів біосфери, вона присутня не лише у водних об’єктах (водоймах, річках тощо), а й у повітрі, ґрунті, живих істотах і є най­важливішим екологічним чинником у житті наземних організмів, основною частиною протоплазми клітин, тканин, рослинних і тва­ринних соків. Води становлять середовище перебування представни­ків рослинного і тваринного світу. З давніх-давен наявність водних ресурсів була вирішальним фактором при визначенні місць розселен­ня людей.

Загальновідомо, що води виконують екологічну, економічну й культурно-оздоровчу функції. Екологічна виражається в забезпе­ченні природних умов життя на землі; економічна — в тому, що вони є досить важливим енергетичним і транспортним ресурсом, невід’ємною частиною промислового й сільськогосподарського ви­робництва; культурно-оздоровча виявляється у використанні їх для відпочинку, водного транспорту, туризму, спортивно-любительського рибальства, санітарно-курортного лікування, організації заказників і заповідників.

Необхідність правового регулювання охорони, використання й від­творення вод викликана низкою чинників:

1)  установленим екологічним станом природного об’єкта. Так, роз­порядженням Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року схвалено Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року. Серед проблем, на розв’язання яких спрямовано цей правовий документ, можна назвати:

а) втрату значною частиною водних об’ єктів своєї природної чистоти й порушення їх здатності до самоочищення;

б) перевищення обсягу природного стоку вод у резуль­таті забруднення водних об’єктів сполуками важких металів, азотом, сульфатами, нафтопродуктами й фенолами;

в) скидання в річки в низ­ці областей забруднених вод;

2)  зростаючими масштабами споживання: витрати свіжої води на одиницю випущеної продукції в Україні перевищують аналогічні по­казники порівняно з Францією — у 2,5 разу, Німеччиною й Велико­британією — у 4,3 разу;

3)  урахуванням таких якостей цього природного об’єкта, як обме­женість і вразливість.

Правова охорона й використання вод в Україні забезпечується Кон­ституцією України (1996 р.), Водним кодексом України (1995 р.) (далі ВК України), Законами України «Про охорону навколишнього природ­ного середовища» (1991 р.), «Про питну воду та питне водопостачання» (2002 р.), «Про загальнодержавну програму розвитку водного господар­ства» (2002 р.) тощо, розпорядженнями й указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України та ін.

Завданням водного законодавства є регламентація правових від­носин з метою забезпечення збереження й науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення й галузей еко­номіки, відтворення водних ресурсів, охорона вод від забруднення, засмічення й вичерпання, запобігання шкідливим їх діям і ліквідація наслідків, поліпшення стану водних об’єктів, а також охорона прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Усі води — поверхневі, підземні, морські — входять до складу природних ланок водного круговороту.

На території України всі водні об’ єкти становлять її водний фонд, до якого належать:

а) поверхневі води,

б) підземні води і джерела,

в) внут­рішні морські води,

г) територіальне море.

ВК України закріплює особливе правове становище цих природних об’ єктів на території держави як національне надбання всього народу.

Це їх особливе правове становище спирається на поєднання специфіч­них характеристик вод як

а) частини навколишнього природного сере­довища, екосистеми,

б) природного об’єкта,

в) об’єкта права власнос­ті (причому ВК України закріплює, що вони становлять виключну власність народу України і можуть надаватися лише в користування) і

г) об’єкта нерухомості, на чому наголошують відповідні положення Цивільного кодексу України.