§ 8. Правові заходи щодо забезпечення захисту населення та територій, запобігання та ліквідації наслідків НЕС

Запобігання і ліквідація НЕС являє собою комплекс визначених необхідних заходів різноманітної спрямованості, що здійснюють ор­гани виконавчої влади і місцевого самоврядування, громадські утво­рення, громадяни.

Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техно­генного та природного характеру — система організаційних, технічних, медико-біологічних, фінансово-економічних та інших заходів щодо запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенно­го та природного характеру і ліквідації їх наслідків, що реалізуються центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними силами та засобами підпри­ємств, установ та організацій незалежно від форм власності і госпо­дарювання, добровільними формуваннями та спрямовані на захист населення й територій, а також матеріальних, культурних цінностей та довкілля.

Принципи захисту базуються на положеннях Женевської конвенції про захист жертв війни і додаткових протоколів до неї, зокрема: без­умовного примату безпеки; нульового (прийнятного) ризику; плати за ризик; добровільності; невід’ємного права кожного на здорове навко­лишнє середовище; правової забезпеченості; свободи інформації про безпеку людини; урахування громадської (суспільної) думки; безумов­ної переваги раціональної і превентивної безпеки мінімізації заподіяної шкоди навколишньому середовищу тощо.

Серед основних заходів щодо захисту можна виділити: оповіщен­ня й інформування населення; спостереження і контроль; стандарти­зацію, експертизу, ліцензування певних видів діяльності, сертифікацію, страхування й ін.

Запобігання виникненню надзвичайних екологічних ситуацій — підготовка і реалізація соціально-економічних, політичних, органі­заційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямова­них на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення над­звичайної ситуації техногенного та природного характеру на основі відомостей моніторингу, висновків експертизи, матеріалів досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію техногенного та природного характеру або пом’якшення її можливих наслідків.

При виникненні надзвичайних екологічних ситуацій проводить­ся ліквідація, тобто аварійно-рятувальні й інші невідкладні роботи, спрямовані на врятування життя і збереження здоров’я людей, зни­ження розмірів шкоди, заподіяної навколишньому природному се­редовищу, і матеріальних втрат, а також дії, які локалізують зони НЕС, що припиняють вплив характерних для них небезпечних фак­торів.

^[1] Див.: Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141; Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» // Відом. Верхов. Ради УРСР. - № 41. - Ст. 546 зі змінами; Закон України «Про основи націо­нальної безпеки України» від 19 червня 2003 року // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 29. - Ст. 1433; Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 року // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 7. - Ст. 268; Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року «Про Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення еколо­гічної безпеки» // Відом. Верхов. Ради України. - 1998. - № 38-39. - Ст. 248; Закон України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 року // Відом. Верхов. Ради України. -1994. - № 27. - Ст. 218; Основи законодавства про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року // Відом. Верхов. Ради України. - 1993. - № 4. - Ст. 19; та ін.

^[2] Про використання ядерної енергії і радіаційної безпеки: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. 1995. - № 12. - Ст. 81.

^[3] Про відходи: Закон України // Офіц. вісн. України. - 1998. - № 13. - Ст. 483.

^[4] Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України // Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 27. - Ст. 198.

^[5] Про основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки: Постанова Верховної Ради України від 5 березня 1998 року // Відом. Верхов. Ради України. - 1998. - № 38-39. - Ст. 248.

^[6] Андрейцев, В. І. Екологічне право : курс лекцій в схемах. Загальна частина / В. І. Андрейцев. - К. : Вентурі, 1996. - С. 94.

^[7] Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року № 2408-3 // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 24. - Ст. 1057.

^[8] Відом. Верхов. Ради України. - 1994. - № 1. - Ст. 1.

^[9] Офіц. вісн. України. - 2001. - № 24. - Ст. 1055.

^[10] ЗПУ України. - 1992. - № 9. - Ст. 217.

^[11] Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 8. - Ст. 54.

^[12] Офіц. вісн. України. - 1998. - № 29. - Ст. 1096.

^[13] Там само. - 2001. - № 44. - Ст. 1951.

^[14] Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності : Закон України від 1 грудня 2005 року № 3164-IV // Офіц. вісн. України. - 2005. - № 52. - Ст. 3246.

^[15] Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти до­вкілля : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року № 17 // Вісн. Верхов. Суду України. - 2005. - № 1 (53). - С. 9-13.

^[16] Відом. Верхов. Ради УРСР // 1991. - № 41. - Ст. 546.

^[17] Офіц. вісн. України. - 2000. - № 32. - Ст. 1340.

^[18] Офіц. вісн. України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.

^[19] Там само. - № 15. - Ст. 588.

^[20] Там само. - № 28. - Ст. 1155.

^[21] Про основи національної безпеки України : Закон України від 19.06.2003 // Офіц. вісн. України. - 2003. - № 39. - Ст. 351; Закон України від 18.01.2001 р. «Про об’єкти підвищеної небезпеки» // Офіц. вісн. України. - 2001. - № 7. - Ст. 268; Про Загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки : Закон України від 14 березня 2006 р. № 3522-IV // Офіц. вісн. України. - 2006. - № 15. - Ст. 1064; Про правовий режим території, що зазнала ра­діоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи : Закон України від 27.02.1991 р. № 79/ а - ХП // Відом. Верхов. Ради України. - 1991. - № 16. - Ст. 198; Про аварійно-рятувальні служби : Закон України від 14.12.1999 р. // Офіц. вісн. України. - 2000. - № 1. - Ст. 1.

Контрольні питання

1. Розкрийте юридичну природу екологічної безпеки.
2. Дайте визначення поняття екологічної безпеки і правових засад її забезпечення.
3. Розгляньте види екологічної безпеки.
4. Дайте характеристику правових заходів щодо забезпечення екологічної безпеки.
5. Визначте особливості забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
6. Дайте визначення поняття екологічного ризику, розкрийте його зміст. Визначте його місце в системі правовідносин у забезпеченні екологічної безпеки.
7. Вкажіть суб’єкти та об’ єкти у сфері забезпечення екологічної безпеки.
8. Визначте види юридичної відповідальності у сфері забез­печення екологічної безпеки.
9. Дайте визначення поняття надзвичайної екологічної ситуації (НЕС).
10. Якими нормативно-правовими актами регламентується правовий режим НЕС.
11. Розгляньте поняття правового режиму зон надзвичайних екологічних ситуацій, вкажіть їх види.
12. Вкажіть підстави для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації.
13. Охарактеризуйте класифікацію надзвичайних екологічних ситуацій.
14. При наявності яких підстав у межах зон надзвичайної еко­логічної ситуації може бути введений правовий режим над­звичайного стану.
15. Охарактеризуйте механізм правового забезпечення попе­редження та ліквідації надзвичайних екологічних ситуацій.
16. Визначте процедуру введення НЕС. Вкажіть наслідки вве­дення НЕС.