§ 4. Міжнародно-правові акти як джерела екологічного права

Міжнародно-правові акти (міжнародні договори, угоди, конвенції, пакти, протоколи та ін.) у галузі природокористування і охорони навко­лишнього природного середовища, в яких бере участь Україна, тради­ційно визначаються як джерела національного екологічного права.

Належність міжнародно-правових актів (зокрема, міжнародних договорів) до джерел права України, у тому числі екологічного права, фактично випливає з Основного Закону України. Так, згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства.

Законом України «Про міжнародні договори України» передбачено, що міжнародний договір України — це укладений у письмовій формі з іноземною державою або іншим суб’єктом міжнародного права до­говір, який регулюється міжнародним правом, незалежно від того, міститься договір в одному чи декількох пов’язаних між собою доку­ментах, і незалежно від його конкретного найменування (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо) (ст. 1).

Міжнародно-правові акти — це особливе джерело права. Його норми наділені пріоритетом перед нормами, передбаченими національ­ним законодавством. Так, згідно зі ст. 19 Закону України «Про між­народні договори», якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то засто­совуються правила міжнародного права. Надання міжнародному до­говору особливої ролі викликано потребою підтримання і забезпечен­ня світового правопорядку у сфері взаємодії суспільства і природи.

Чинні міжнародні договори України підлягають реєстрації в Мі­ністерстві закордонних справ України, а за його поданням — і в Се­кретаріаті ООН відповідно до її Статуту. Ці договори включаються в установленому порядку до Єдиного державного реєстру нормативних актів. Україна є учасницею значної кількості багатосторонніх міжна­родних договорів, угод і конвенцій. Отже, в екологічному законодавстві України частка міжнародно-правових угод є досить вагомою.

Крім того, Конституція України до джерел національного права від­несла загальновизнані принципи і норми міжнародного права (ст. 18). Йдеться про принципи і норми, що містяться в міжнародно-правових актах, які не ратифіковані Україною, але в силу їх визнання світовою спільнотою стали джерелом і вітчизняного права.

Прикладом міжнародно-правового акта як джерела екологічного права є Декларація Ріо по навколишньому середовищу і розвитку. Вона була прийнята на Конференції ООН по навколишньому середови­щу і розвитку, яка проходила в 1992 році в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). У ній сформульовані найважливіші 27 принципів екологічної поведін­ки держав, якими вони мають керуватися.

Важливе значення як міжнародно-правове джерело екологічного права має Орхуська конвенція про доступ до інформації, участь гро­мадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з пи­тань, що стосуються навколишнього середовища (1998 рік).

^[1] Проект Екологічного кодексу України зараз перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

^[2] Відом. Верхов. Ради України. - 1998. - № 38-39. - Ст. 248.

^[3] Офіц. вісн. України. - 2006. - № 44. - Ст. 2949.

^[4] Там само. - 2004. - № 13. - Ст. 922.

^[5] Екологія і закон. Екологічне законодавство України. - 1998. - Кн. 2. - С. 373­376.

^[6] Офіц. вісн. України. - 2001. - № 46. - Ст. 2038.

^[7] Відом. Верхов. Ради України. - 1995. - № 24. - Ст. 189.

^[8] Там само. - 2006. - № 11. - Ст. 691.

^[9] Там само. - 1994. - № 36. - Ст. 340.

^[10] Офіц. вісн. України. - 2002. - № 2. - Ст. 47.

^[11] Там само. - 2001. - № 31. - Ст. 1383.

^[12] Там само. - 1999. - № 18. - Ст. 775.

^[13] Там само. - 2000. - № 38. - Ст. 1340.

^[14] Офіц. вісн. України. - 2004. - № 9. - Ст. 527.

^[15] Там само. - № 10. - Ст. 596.

^[16] Там само. - Ст. 595.

^[17] Там само. - № 8. - Ст. 481.

^[18] Там само. - № 6. - Ст. 358.

^[19] «Про судоустрій України» : Закон України від 7 лютого 2002 року // Офіц. вісн. України. - 2002. - № 10. - Ст. 441.

Контрольні питання

1. Дайте визначення джерела екологічного права.
2. Якою є система джерел екологічного права?
3. Як можна класифікувати джерела екологічного права?
4. Які особливості джерел екологічного права?
5. Які основні норми Конституції України регулюють еколо­гічні відносини?
6. Назвіть кодифіковані поресурсові нормативно-правові акти.
7. Які тотожні та відмінні риси притаманні поресурсовим ко - дексам?
8. Яку роль у регулюванні екологічних відносин відіграють постанови Верховного Суду та роз’яснення Вищого госпо­дарського суду України?
9. Які особливості характеризують міжнародно-правові акти як джерела екологічного права?