Обов'язки суб'єктів промислової власності

Обов'язки, що випливають з охоронного документа на об'єкт промислової власності, набувають чинності також віддати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу охоронного документа. Основним з них є обов'язок сплачувати відповідні збори за дії, пов'язані з охороною об'єктів промислової власності.
Збори сплачуються відповідно до “Положення про порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності”. Зазначене Положення затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2001 р. № 543.
Це Положення визначає термін і порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, а також розміри зазначених зборів згідно з додатком.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила сплати зборів, ніж цим Положенням, застосовуються правила міжнародного договору.

Сума зборів, що підлягають сплаті, визначається:

• для громадян і юридичних осіб, що постійно проживають чи знаходяться в Україні (резиденти), — у гривнях, у розмірах виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на день сплати збору;
• для громадян і юридичних осіб, що постійно проживають чи знаходяться за межами України (нерезиденти), — у доларах США.

Якщо платників збору кілька і серед них одночасно є резиденти і нерезиденти, сума збору, яку повинні сплатити резиденти і нерезиденти, визначається пропорційно їх частці у складі платників, при цьому сума збору для резидентів визначається у гривнях, для нерезидентів — у доларах США.
До суми збору не включається вартість послуг, пов'язаних з його сплатою.
Сплата зборів провадиться через кредитні установи.
Збір, розмір якого визначено у доларах США, може бути сплачений у доларах США або у гривнях за офіційним обмінним курсом Національного банку на день його сплати.
Громадянам України пільги із сплати зборів надаються відповідно до законодавства.
Громадянам держав — членів Співдружності Незалежних Держав надаються пільги відповідно до законодавства згідно з Угодою про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників і інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців, ратифікованою Законом України від 26 квітня 1996 р.
Зазначені пільги надаються громадянам держав — членів Співдружності Незалежних Держав, які офіційно визнали дію на своїй території Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників і інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців і надають відповідно до цієї Угоди пільги громадянам України.
Пільги, передбачені Положенням, надаються при поданні відповідних документів, що підтверджують наведені юридичні факти, що є підставою для надання пільг.

 

Додаток до Положення
про порядок сплати зборів за дії,
пов'язані з охороною прав на об'єкти
інтелектуальної власності

 

Перелік і розміри зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності

	Вид збору	Розмір збору
		неоподатковуваних мінімумів доходів громадян	доларів США
	Збори за дії, пов'язані з охороною прав на винаходи і корисні моделі
1.	За подання заявки (міжнародної заявки) на винахід, якщо формула заявки (міжнародної заявки) містить не більш як 15 пунктів	0,5	100
	Додатково за кожний наступний пункт (після 15)	0,1	10
2.	За подання заявки на корисну модель	0,3	60
3.	За продовження терміну надходження документа про сплату збору за подання заявки, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
4.	За продовження терміну надходження перекладу міжнародної заявки на винахід (корисну модель) українською мовою та (або) документа про сплату збору за її подання, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
5.	За продовження терміну права на пріоритет попередньої заявки на винахід (корисну модель)	0,2	40
6.	За продовження терміну подання заяви про пріоритет попередньої заявки на винахід (корисну модель) та (або) копії цієї заявки	0,2	40
7.	За продовження терміну надходження перекладу попе-редьої заявки на винахід (корисну модель) українською мовою, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
8.	За подання клопотання про внесення за ініціативою заявника виправлень і уточнень до заявки	0,5	100
9.	За продовження терміну внесення до матеріалів заявки змін, запропонованих закладом експертизи, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
10.	За поновлення пропущеного терміну внесення до матеріалів заявки змін, запропонованих закладом експертизи, за кожний повний чи неповний місяць після пропущеного терміну	0,2	40
11.	За проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, формула якого має один незалежний пункт	4	400

 

	Додатково за кожний незалежний пункт формули винаходу більше одного	3	300
12.	За проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід у разі наявності у заявці звіту про пошук, проведений компетентним Міжнародним пошуковим органом	половина розміру збору, зазначеного у пункті 11
13.	За продовження терміну подання клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
14.	За поновлення пропущеного терміну подання клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, за кожний повний чи неповний місяць після пропущеного терміну	0,2	40
15.	За продовження терміну зажадання копій патентних матеріалів, протиставлених заявці, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
16.	За поновлення пропущеного терміну зажадання копій патентних матеріалів, протиставлених заявці, за кожний повний чи неповний місяць після пропущеного терміну	0,2	40
17.	За продовження терміну подання додаткових матеріалів, зажаданих закладом експертизи, за кожний повний чи неповний місяць	0,1	20
18.	За поновлення пропущеного терміну подання додаткових матеріалів, зажаданих від заявника закладом експертизи	0,2	40
19.	За продовження терміну внесення змін до матеріалів заявки та (або) подання додаткових матеріалів за попереднім рішенням про відмову у видачі патенту, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
20.	За поновлення пропущеного терміну внесення змін до матеріалів заявки та (або) подання додаткових матеріалів за попереднім рішенням про відмову у видачі патенту, за кожний повний чи неповний місяць після пропущеного терміну	0,2	40
21.	За подання заявником до Апеляційної палати заперечення проти рішення стосовно заявки на винахід (корисну модель)	1	200
22.	За подання клопотання про продовження терміну надходження до закладу експертизи документа про сплату державного мита за видачу патенту на винахід, деклараційного патенту на винахід, деклараційного патенту на корисну модель, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
23.	За внесення до реєстру за ініціативою власника патенту змін щодо патенту	1	100
24.	За внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії на використання одного винаходу чи однієї корисної моделі	3	200
	Додатково за внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожного передбаченого ліцензійним договором винаходу більш як одного чи передбаченої ліцензійним договором кожної корисної моделі більш як однієї	2	150

 

25.	За внесення до реєстру відомостей про передачу права власності стосовно одного винаходу чи однієї корисної моделі	3		200
	Додатково за внесення до реєстру відомостей про передачу права власності стосовно кожного передбаченого договором винаходу більш як одного чи передбаченої договором кожної корисної моделі більш як однієї	2		150
26.	За внесення змін до вмішених до реєстру відомостей про надання ліцензії	1		100
27.	За подання клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу (корисної моделі) на відповідність умовам патентоспроможності	3		200
28.	За підтримання чинності патенту (деклараційного патенту) на винахід, щороку, починаючи з дати подання заявки:
	за третій — п'ятий	0,4		50
	за шостий — восьмий	0,7		100
	за дев'ятий — чотирнадцятий	1,3		250
	за п'ятнадцятий — двадцятий	2,2		450
	за двадцять перший — двадцять п'ятий	2,2		450
29.
	на корисну модель, щороку, починаючи з дати подання заявки:
	за перший — другий	0,1		20
	за третій — четвертий	0,2		40
	за п'ятий — шостий	0,4		80
	за сьомий — восьмий	0,6		120
	за дев'ятий — десятий	1		150
30.	За підтримання чинності патенту у разі подання до уповноваженого закладу для офіційної публікації заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі)	половина розміру збору, зазначеного у пунктах 28 і 29
31.	За пересилання міжнародної заявки до Міжнародного бюро і до компетентного Міжнародного пошукового органу (правило 14.1 Інструкції до Договору про патентну кооперацію — тариф за пересилання)	15	150
32.	За пересилання завіреної копії однієї національної заявки (правило 17.1 (Ь) Інструкції до Договору про патентну кооперацію) до Міжнародного бюро обсягом не більш як 30 сторінок	5	50
	Додатково за кожну наступну сторінку	0,1	0,5
33.	За подання клопотання про видачу патенту України на винахід, що охороняється авторським свідоцтвом СРСР на винахід	0,5	100
34.	За видачу свідоцтва представника у справах інтелектуальної власності	10
	Збори за дії, пов'язані з охороною прав на промислові зразки
35.	За подання заявки на промисловий зразок, що містить один варіант зразка	0,5	100

 

	Додатково за кожний варіант:
	з другого по десятий	0.1	20
	з одинадцятого і за кожний наступний	0,2	40
36.	За внесення з ініціативи заявника виправлень і уточнень до матеріалів заявки на промисловий зразок	0,5	100
37.	За подання заявником до Апеляційної палати заперечення проти рішення стосовно заявки на промисловий зразок	1	200
38.	За внесення до реєстру з ініціативи власника патенту змін щодо патенту	0,5	100
39.	За підтримання чинності патенту на промисловий зразок, щороку, починаючи здати подання заявки:
	за третій — четвертий	0,1	20
	за п'ятий	0,2	40
	за шостий	0,4	80
	за сьомий	0,6	120
	за восьмий	0,8	160
	за дев'ятий	0,8	160
	за десятий	1	200
40.	За продовження терміну дії патенту на промисловий зразок, щороку, починаючи з дати подання заявки:
	за одинадцятий	1	200
	за дванадцятий	1	200
	за тринадцятий	2	400
	за чотирнадцятий	2	400
	за п'ятнадцятий	2	400
41.	За сплату річного збору у разі подання до уповноваженого закладу заяви для офіційної публікації про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого промислового зразка	половина розміру збору, зазначеного у пунктах 38 і 39
42.	За внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії на використання одного промислового зразка	3	200
	Додатково за внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожного передбаченого ліцензійним договором промислового зразка більш як одного	2	150
43.	За внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на один промисловий зразок	3	200
	Додатково за внесення до реєстру відомостей про передачу права власності стосовно кожного передбаченого договором промислового зразка більш як одного	2	150
44.	За внесення змін до вміщених до реєстру відомостей про надання ліцензії	1	100
45.	За подання клопотання про проведення експертизи запатентованого промислового зразка на відповідність умовам патентоспроможності	3	200
46.	За подання клопотання про видачу патенту України на промисловий зразок, що охороняється свідоцтвом СРСР на промисловий зразок	0,5	100
	Збори за дії, пов'язані з охороною прав на знаки для товарів і послуг
47.	За подання заявки на знак для товарів і послуг	20	300

 

	Додатково за кожний клас Міжнародної класифікації товарів і послуг, зазначених у переліку товарів і послуг за заявкою, більш як трьох	5	100
48.	За подання клопотання про внесення з ініціативи заявника виправлень і уточнень до матеріалів заявки	0,5	100
49.	За поновлення пропущеного терміну внесення до матеріалів заявки змін, запропонованих закладом експертизи, за кожний повний чи неповний місяць після пропущеного терміну	0,2	20
50.	За подання заявником до Апеляційної палати заперечення проти рішення стосовно заявки на знак	1	200
51.	За внесення до реєстру з ініціативи власника свідоцтва змін щодо свідоцтва	0,5	100
52.	За продовження терміну дії свідоцтва	10	500
53.	За внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії на використання одного знака	3	200
	Додатково за внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожного передбаченого ліцензійним договором знака більш як одного	2	150
54.	За внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на один знак	3	200
	Додатково за внесення до реєстру відомостей про передачу права власності стосовно кожного передбаченого договором знака більш як одного	2	150
55.	За внесення до вміщених до реєстру відомостей змін про надання ліцензії	1	150
	Збори за дії, пов'язані з охороною прав на топографії інтегральних мікросхем
56.	За реєстрацію топографії ІМС	5	200
57.	За подання до Апеляційної палати заперечення проти рішення стосовно заявки на реєстрацію топографії ІМС	1	200
58.	За внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії на використання однієї топографії ІМС	3	200
	Додатково за внесення до реєстру відомостей про надання ліцензії стосовно кожної передбаченої ліцензійним договором топографії ІМС більш як однієї	2	150
59.	За внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на одну топографію ІМС	3	200
	Додатково за внесення до реєстру відомостей про передачу права власності стосовно кожної передбаченої договором топографи ІМС більш як однієї	2	150
60.	За внесення змін до вміщених до реєстру відомостей про надання ліцензії	1	100
61.	За проведення експертизи зареєстрованої топографи ІМС на відповідність умовам охороноздатності	4	200
	Збори за дії, пов'язані з охороною прав на зазначення походження товарів
62.	За подання заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та (або) права на використання кваліфікованого зазначення походження товару і експертизу заявки	10	150
63.	За подання заяви про продовження терміну надання додаткових матеріалів на запит експертизи, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20

 

64.	За подання заяви про поновлення терміну надання додаткових матеріалів на запит експертизи, за кожний повний чи неповний місяць після пропущеного терміну	0,2	40
65.	За подання заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження товару або заявленого географічного зазначення походження товару та (або) права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару	1	200
66.	За подання заяви про продовження терміну відповіді на заперечення проти реєстрації заявленої назви місця походження товару або заявленого географічного зазначення походження товару та (або) права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару, за кожний повний чи неповний місяць продовження терміну	0,1	20
67.	За подання до Апеляційної палати скарги на рішення стосовно заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та (або) права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару	1	200
68.	За внесення до реєстру з ініціативи власника свідоцтва змін і уточнень щодо реєстрації та (або) виправлення помилки, допущеної з його вини	1	100
69.	За продовження строку дії свідоцтва про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару	7	500

Патентовласник зобов'язаний добросовісно використовувати запатентований об'єкт промислової власності. Власник охоронного документа не повинен зловживати патентними правами. Не допускається використання об'єкта промислової власності в обмеженій кількості з метою утримання високої ціни на продукцію, в якій використано запатентований об'єкт, продаж виробів, в яких використано запатентований об'єкт, по завищеній ціні.
Використання об'єкта промислової власності не повинно наносити шкоду патентним правам інших осіб.
Власник патенту на промисловий зразок, власник свідоцтва на топографію ІМС зобов'язаний використовувати запатентований об'єкт. Якщо зазначений об'єкт не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу патенту чи свідоцтва або від дати, коли використання запатентованого об'єкта було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати запатентований об'єкт, може звернутися до суду чи господарського суду із заявою про надання їй дозволу на використання запатентованого об'єкта. Така заява може бути подана за умови, що з власником охоронного документа не вдалося досягти угоди про укладення ліцензійного договору. Суд може дати дозвіл на таку примусову ліцензію за умови, що власник охоронного документа не доведе, що невикористання запатентованого об'єкта мало місце через причини, які не залежали від нього. Суд, виносячи рішення про надання примусової ліцензії, повинен визначити обсяг використання запатентованого об'єкта, строк дії наданого дозволу, розмір та порядок виплати винагороди власнику охоронного документа.
За певних умов власник охоронного документа зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання запатентованого об'єкта (промислового зразка) власнику пізніше виданого патенту, якщо промисловий зразок останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватися без порушення прав першого власника, — так звана залежна ліцензія. При цьому надання такого дозволу може бути обумовлено відповідним дозволом з боку власника пізніше виданого патенту, який зобов'язаний дати дозвіл, якщо його промисловий зразок удосконалює промисловий зразок власника раніше виданого патенту або призначений для досягнення тієї ж мети. Дозвіл дається в обсязі, необхідному для використання промислового зразка власником патенту, яким цей дозвіл затребувано.
Спори, пов'язані з наданням ліцензій, їх обсягом і строком дії, розв'язуються в судовому порядку.
Права суб'єктів засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, що випливають з охоронного документа. До цієї групи відносяться права на фірмове найменування (фірму), право на знаки для товарів і послуг і права на зазначення походження товарів.
Оскільки закон про фірмові найменування в Україні ще відсутній, то про права суб'єктів фірмового найменування можна говорити лише перспективно.
Право на фірмове найменування надає юридичній особі юридично гарантовану можливість виступати в цивільному обороті під власним фірмовим найменуванням. В умовах ринкової економіки індивідуалізація виробника в такий спосіб має для нього важливе значення — адже споживач знає, з ким має справу. Така індивідуалізація має значення як для самого виробника, так і для споживача. За умови, що під фірмовим найменуванням виробник зарекомендував себе як надійний партнер, виникають стійкі господарські зв'язки, зростає попит на його продукцію тощо. В умовах жорсткої конкурентної боротьби за ринок збуту це має неабияке значення. Разом з тим, фірмове найменування виробника покладає на нього серйозні обов'язки. Він зобов'язаний постійно підтримувати належний рівень своєї продукції, підвищувати її якість, знижувати матеріале- та енергоємність тощо.
Будь-які цивільно-правові угоди юридична особа здійснює під своїм власним фірмовим найменуванням, що само по собі вже свідчить про певну господарську впевненість, стабільність цієї фірми. Власник фірмового найменування здійснює певні особисті немай-нові права. Він має право на захист своїх порушених прав, має право позначати своїм фірмовим найменуванням вироблювані ним товари (якщо це технічно можливо), розміщати його на вивісках, бланках, рахунках, прейскурантах тощо. Воно може використовуватися в різного роду оголошеннях рекламного характеру, публікаціях, анотаціях тощо.
Разом з тим власник фірмового найменування (фірми) має право забороняти іншим особам неправомірно використовувати зареєстроване на його ім'я в тих же цілях найменування. Таким неправомірним використанням можуть бути різноманітні способи участі в цивільному обігу під чужим фірмовим найменуванням. Інші особи можуть згадувати чужі фірмові найменування, наприклад, у публікаціях, різних конкурсах, узагальненні практики тощо. Таке згадування не визнається неправомірним використанням фірмового найменування. При цьому, безперечно, фірмове найменування не повинно перекручуватися.
Такі загальні правила існують у законодавстві більшості країн світу. Основні засади права на фірмове найменування містяться в Паризькій конвенції про охорону промислової власності. На підставі аналізу зазначених засад більшість дослідників схиляються до того, що право на фірмове найменування (фірму) — це є особисте немайнове право юридичної особи, воно є відображенням її репутації.
Право на фірмове найменування виникає за загальним правилом з моменту його державної реєстрації, у законодавстві деяких країн — з моменту його фактичного використання. Безперечно, це право є виключним — ним може користуватися лише та юридична особа, на ім'я якої воно зареєстровано. Як особисте немайнове право воно не може бути будь-яким способом відчужене іншій особі. З цього загального правила є лише один виняток — фірмове найменування може перейти до інших осіб лише разом з підприємством.
Право на фірмове найменування (фірма) є абсолютним правом. Суб'єкта цього права, власника даного фірмового найменування, зобов'язані визнавати усі інші особи. Вони повинні поважати право на фірмове найменування, рахуватися з ним і не порушувати його. Таким чином, порушником цього права потенційно може бути будь-яка особа.
Право на фірмове найменування не обмежено будь-яким строком. Отже, юридична особа, яка зареєструвала це право на своє ім'я, може ним користуватися до тих пір, поки існує саме підприємство. Якщо в статусі юридичної особи сталися будь-які зміни, вони повинні знайти відповідне відображення у фірмовому найменуванні.
Відповідно до чинного законодавства України підприємства усіх форм власності мають в обов'язковому порядку зареєструвати статут. У статуті підприємства зазначається власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування тощо. У найменуванні підприємства визначається його назва (завод, фабрика, майстерня та ін.) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та ін. (ст. 9 Закону України “Про підприємства в Україні”).
Юридична особа може користуватися лише одним фірмовим найменуванням. Одне і те ж підприємство не може виступати в цивільному обігу під різними фірмовими найменуваннями. Це може привести до знеособлення підприємства і, отже, до зловживань. У той же час виключність права на фірмове найменування виключає можливість кільком підприємствам користуватися одним і тим же фірмовим найменуванням, що також може привести до втрати індивідуальності підприємства, не може сприяти успішному цивільному обігу.
Специфічною особливістю права на фірмове найменування є також те, що воно, на відміну від інших об'єктів промислової власності, носить не територіальний, а екстериторіальний характер. Це означає, що фірмове найменування однієї країни повинно охоронятися й в іншій країні за умови, що обидві країни є членами Паризького союзу по охороні промислової власності. Стаття 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності право на фірму поширює на всі країни, які є членами зазначеного Союзу. Це положення має важливе значення. Практично воно означає, що фірмові найменування українських юридичних осіб охороняються в усіх інших країнах-членах Паризького союзу. А в межах України повинні охоронятися фірмові найменування зарубіжних країн, які є членами Паризького союзу.
Проект цивільного кодексу України передбачає можливість передавати виключне право на використання фірмового найменування іншим особам за ліцензійними договорами.
Постає і таке питання — хто має виключне право на використання фірмового найменування, тобто на фірму. Іншими словами, хто є суб'єктом права на фірму. Дискусія з цього приводу давня і досить тривала. Проте більшість дослідників схильні вважати, що суб'єктом права на фірму є тільки юридична особа. Зазначена теза знайшла належне відображення в проекті Цивільного кодексу України. Стаття 520 Проекту проголошує: “Найменування юридичної особи (фірми) охороняється законом за умови його державної реєстрації в установленому порядку”.
Фізичні особи не можуть бути суб'єктами права на фірмове найменування. У цивільному обороті вони виступають під власним ім'ям.
Не можуть бути суб'єктами права на фірмове найменування також організації, які не мають статусу юридичної особи, а також представництва і філіали юридичних осіб.
Із викладеного випливає, що право на фірмове найменування (фірму) для його володільця майнових прав не породжує. Але воно є об'єктом права інтелектуальної власності юридичної особи.