Розділ 9. Права і обов'язки суб'єктів інтелектуальної власності, що випливають з охоронних документів

Posted in Авторское право - Право інтелектуальної власності (Підопригора О.А.)

 

Розділ 9. Права і обов'язки суб'єктів інтелектуальної власності, що випливають з охоронних документів


9.1. Виникнення суб'єктивних прав на об'єкти інтелектуальної власності
9.2. Особисті немайнові права на об'єкти інтелектуальної власності
9.3. Майнові права авторів творів науки, літератури, мистецтва і суміжних прав та суб'єктів промислової власності

 

9.1. Виникнення суб'єктивних прав на об'єкти інтелектуальної власності


У суб'єктивному значенні право інтелектуальної власності — це особисті немайнові і майнові права, що відповідно до чинного законодавства належать авторам того чи іншого результату інтелектуальної діяльності. Зазначені суб'єктивні права за своїм змістом дуже схожі, проте мають певні відмінності в залежності від видів інтелектуальної діяльності, які будуть розглянуті нижче.
Початок виникнення суб'єктивних прав на об'єкти інтелектуальної власності за видами цієї діяльності не співпадає. Істотна різниця в цьому є між авторським правом і правом промислової власності. Як уже підкреслювалося, авторське суб'єктивне право виникає на твори науки, літератури і мистецтва з моменту надання цьому твору об'єктивної форми. Суб'єктивні суміжні права виникають: суб'єктивне право виконавців — з моменту виконання твору; суб'єктивне право виробників фонограм — з моменту першої фіксації, суб'єктивні права організацій мовлення — з моменту першої передачі в ефір.
Стосовно об'єктів промислової власності, то чинне законодавство про промислову власність (в тому числі і на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг) по-різному визначає початок виникнення суб'єктивних прав.
Закон України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” в ст. 28 п. 1 проголошує: “Права, що випливають з патенту, діють віддати публікації відомостей про його видачу”. Таку ж норму містить і Закон України “Про охорону прав на промислові зразки”. Проте звертає на себе увагу певна неузгодженість виникнення суб'єктивних прав на зазначені об'єкти промислової власності. Патент на винахід починає свою чинність з моменту подання заявки до Установи. Чинність патенту на промисловий зразок також починається від дати подання заявки до Установи. Стаття 6 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” проголошує, що право власності на винахід і корисну модель також виникає від дати подання заявки до Установи, оскільки це право засвідчується патентом.
Таким чином, чинність патенту і проголошене ним право власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок виникають від дати подання заявки. Особисті немайнові та майнові права на ці ж об'єкти промислової власності, що випливають із патенту, виникають від дати публікації відомостей про видачу патентів. А хіба право власності не майнове право? Постає питання і про особисті немайнові права — вони з якого моменту виникають? Відповіді на ці запитання законодавство, на жаль, не містить.
Суб'єктивні права на знаки для товарів і послуг відповідно до Закону України “Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” виникають від дати подання заявки до Установи. Ці права, що випливають із свідоцтва (ст. 16 Закону), набувають чинності від дати подання заявки за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво надає його власнику виключне право на користування і розпорядження знаком на свій розсуд. Але ж самого знаку ще немає. Заявка на нього ще тільки розглядається і процес її розгляду може тривати 2 і більше років. Проте власник свідоцтва уже має право ним користуватися і розпоряджатися, хоча ще не відомо, чи буде заявлене позначення визнано знаком для товарів і послуг.
В місячний строк від дати державної реєстрації прав на сорт (ст. 35 Закону України “Про охорону прав на сорти рослин”) авторові видається свідоцтво про авторство на сорт, а заявникові видається патент. Тимчасова правова охорона в межах наданого з заявкою опису сорту надається від дати подання заявки.
Закони України “Про племінне тваринництво” та “Про внесення змін в Закон України “Про племінне тваринництво” вказівок про час виникнення суб'єктивних прав на селекційні досягнення у тваринництві не містять.
Закон України “Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем” момент виникнення суб'єктивних прав на зазначені топографії пов'язує з моментом внесення відомостей про топографію інтегральної мікросхеми до Реєстру. Саме з цього моменту ст. 16 цього Закону надає власнику зареєстрованої топографії ІМС виключне право використовувати топографію ІМС на свій розсуд.
Таку ж норму містить Закон України “Про охорону прав на зазначення походження товарів”. Ст. 17 цього Закону встановлює, що права, які випливають із реєстрації кваліфікованого зазначення походження товарів, та/або права на його використання діють від дати реєстрації.
Таким чином, два закони встановлюють початок виникнення суб'єктивних прав на об'єкти промислової власності від дати опублікування відомостей про видачу патентів. Два інших — від дати подання заявки на видачу охоронного документа, ще два — з моменту державної реєстрації заявленого документа. Такий порядок визначення початку виникнення суб'єктивних прав на об'єкти промислової власності не можна визнати логічним. Він не обумовлений якими-не-будь характерними особливостями об'єктів, що заявляються.
Більш принципові відмінності є в порядку визначення суб'єктивних авторських прав і суб'єктивних прав на об'єкти промислової власності. Перші, як уже не раз підкреслювалося, виникають з моменту надання об'єктивної форми творам науки, літератури і мистецтва або з початку вчинення дії, результатом якої виникають об'єкти суміжних прав. Для засвідчення авторських і суміжних прав законодавство не вимагає виконання будь-яких формальностей.
Щодо виникнення суб'єктивних прав на об'єкти промислової власності, в тому числі і на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг, чинне законодавство вимагає виконання певних юридичних дій, без яких зазначене право просто не виникає. Це система юридичних дій:

 

  • подання заявки на пропозицію, яку заявник має намір через відповідний державний орган визнати тим чи іншим об'єктом інтелектуальної власності;
  • здійснення необхідних експертиз заявок на видачу охоронного документа на той чи інший об'єкт інтелектуальної власності;
  • у разі позитивних результатів проведених експертиз здійснення державної реєстрації заявленого і атестованого об'єкта промислової власності;
  • видача відповідного охоронного документа, який засвідчує виникнення суб'єктивних прав на об'єкт промислової власності.

При цьому слід мати на увазі, що мова йде про суб'єктивні права саме на об'єкти промислової власності, які виникають лише на підставі рішення відповідного державного органу про визнання заявленої пропозиції тим об'єктом, на який претендував заявник. У заявника є й інші суб'єктивні права, які виникають ще до визнання пропозиції тим чи іншим об'єктом промислової власності. Це право на подання заявки, на її зміну, заміну, відкликання тощо. Про них мова йтиме пізніше.
У теорії цивільного права всі суб'єктивні права прийнято поділяти на особисті немайнові і майнові права. Цей поділ стосується і об'єктів інтелектуальної власності.