Стаття 196. Порушення правил навчання карате

Порушення встановлених правил відкриття секцій спортивного карате або набору до них громадян чи навчання в секціях прийомів, заборонених спортивними правилами, а також самовільне, без дозволу відповідних органів, навчання прийомів карате - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 196 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єктом цього правопорушення є порядок організації навчання спортивним єдиноборствам.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні встановлених правил відкриття секцій спортивного карате або набору до них громадян чи навчання в секціях прийомів, заборонених спортивними правилами, а також самовільному, без дозволу відповідних органів, навчанні прийомів карате.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі прямого або непрямого умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 197. Проживання без паспорта

[У назві статті 197 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Проживання   громадян,   зобов'язаних   мати   паспорт,   без   паспорта або   за   недійсним   паспортом,   проживання   без   реєстрації  -  тягне   за собою   попередження   або   накладення   штрафу   від   одного   до   трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 197 внесено зміни згідно із Законом України № 296/95-ВР від 11.07.95 p.] [У статтю 197 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статті 197 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ІІІ від 05.04.2001 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері паспортного режиму.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у проживанні громадян, зобов'язаних мати паспорт, без паспорта або за недійсним паспортом, проживанні без реєстрації.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 198. Умисне зіпсуття паспорта чи втрата його з необережності

Умисне зіпсуття паспорта чи недбале зберігання паспорта, що спричинило його втрату - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 198 внесено зміни згідно із Законом України № 296/95-ВР від 11.07.95 p.]

[У статтю 198 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері паспортного режиму.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає в умисному зіпсутті паспорта чи недбалому зберіганні паспорта, що спричинило його втрату.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 199. Допущення проживання без паспорта

[У назві статті 199 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-111 від 05.04.2001 p.]

Допущення особами, відповідальними за додержання правил паспортної системи, проживання громадян без паспортів або за недійсними паспортами чи без реєстрації, а так само допущення громадянами проживання у займаних ними жилих приміщеннях осіб без паспортів, без реєстрації - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 199 внесено зміни згідно із Законом України № 296/95-ВР від 11.07.95 p.] [У статтю 199 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.] [У статті 199 деякі слова виключено згідно із Законом України № 2342-ПІ від 05.04.2001 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері паспортного режиму.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у допущенні особами, відповідальними за додержання правил паспортної системи, проживання громадян без паспортів або за недійсними паспортами чи без реєстрації, а також допущенні громадянами проживання у займаних ними жилих приміщеннях осіб без паспортів, без реєстрації.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, до компетенції якої належить відповідальність за додержання правил паспортної системи.

Стаття 200. Прийняття на роботу без паспорта

[У назві статті 200 деякі слова виключено згідно із Законом України № 390/97-ВР від 20.06.97 p.]

Прийняття посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 200 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

[У частині першій статті 200 деякі слова виключено згідно із Законом України № 390/97-ВР від 20.06.97p.]

Те саме порушення, допущене посадовою особою після застосування до неї протягом року заходу адміністративного стягнення за такі дії, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 200 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[У статтю 200 внесено зміни згідно із Законом України № 296/95-ВР від 11.07.95 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері паспортного режиму.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у прийнятті посадовими особами підприємств, установ, організацій на роботу громадян без паспортів або з недійсними паспортами.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути лише посадова особа підприємства, установи, до компетенції якої належить прийняття громадян на роботу.

Стаття 201. Незаконне вилучення паспортів і прийняття їх у заставу

Незаконне вилучення посадовими особами паспортів у громадян або прийняття паспортів у заставу - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У статтю 201 внесено зміни згідно із Законом України № 296/95-ВР від 11.07.95 p.] [У статтю 201 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері паспортного режиму.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у незаконному вилученні посадовими особами паспортів у громадян або прийнятті паспортів у заставу.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути лише посадова особа.

Стаття 202. Порушення прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України

[Статтю 202 викладено у новій редакції згідно із Законом України № 812-X1V від 02.07.99 р.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у захисту та охорони державного кордону України. Зазначені відносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про державний кордон України» та іншими нормативно-правовими актами.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні прикордонного режиму або режиму у пунктах пропуску через Державний кордон України. Державний кордон України - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. Державний кордон України визначається Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Захист державного кордону України є невід'ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів Держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом. Ця діяльність провадиться в межах наданих їм повноважень шляхом вжиття комплексу політичних, організаційно-правових, дипломатичних, економічних, військових, прикордонних, імміграційних, розвідувальних, контррозвідувальних, оперативно-розшукових, природоохоронних, санітарно-карантинних, екологічних, технічних та інших заходів. Координація діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави із захисту державного кордону здійснюється Державною прикордонною службою України. Охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення. Контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.

У прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районів у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує правила в'їзду, тимчасового перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України. Дозвіл на в'їзд, тимчасове перебування, проживання, провадження робіт і пропуск у прикордонну смугу здійснює Державна прикордонна служба України. У необхідних випадках Державна прикордонна служба України може запроваджувати додаткові тимчасові режимні обмеження на в'їзд і провадження робіт у прикордонній смузі.

Режим у пунктах пропуску через Державний кордон України - це порядок перебування і пересування всіх осіб і транспортних засобів у межах території прикордонних залізничних і автомобільних станцій, морських і річкових портів, аеропортів і аеродромів, відкритих для міжнародного сполучення, а також здійснення іншої діяльності, пов'язаної з пропуском через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна, - визначається згідно з законодавством України Державною прикордонною службою України разом з компетентними органами. У приміщеннях і місцях, де здійснюється прикордонний контроль, Державна прикордонна служба України встановлює додаткові режимні правила, що регламентують порядок допуску в них осіб, які беруть участь у контролі та обслуговуванні пасажирів і транспортних засобів закордонного прямування, відправленні з пунктів пропуску транспортних засобів, що вибувають за кордон і прибувають в Україну, а також інші обмеження для запобігання незаконному перетинанню державного кордону України.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.