Стаття 212.

[Статтю 212 виключено згідно із Законом України № 2354-ХІІ від 15.05.92 p.]

Стаття 212¹. Повідомлення неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану та несвоєчасна реєстрація народження дитини

Утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, або повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану -тягне за собою накладення штрафу від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Несвоєчасна без поважної причини реєстрація батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану - тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 212' згідно із Законом України № 2547-ХП від 07.07.92 p.]

[Статтю 212' викладено у новій редакції згідно із Законом України № 1410-1V від 03.02.2004 p.J

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері реєстрації актів цивільного стану. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» акти громадянського стану - це засвідчені державою факти народження, смерті, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміни прізвища, імені, по батькові. Вони є юридичними фактами, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення відповідних прав та обов'язків. Порядок реєстрації актів громадянського стану встановлені Законом України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» та «Правилами реєстрації актів громадянського стану в Україні», затвердженими Міністерством юстиції України.

Відповідно до положень ст. 26 Сімейного кодексу України у шлюбі не можуть перебувати особи, які є родичами прямої лінії споріднення, рідні (повнорідні, неповнорідні) брат і сестра. Повнорідними є брати і сестри, які мають спільних батьків. Неповнорідними є брати і сестри, які мають спільну матір або спільного батька. У шлюбі не можуть також перебувати двоюрідні брат та сестра, рідні тітка, дядько та племінник, племінниця, усиновлювач та усиновлена ним дитина. Лише за рішенням суду може бути надане право на шлюб між рідною дитиною усиновлювача та усиновленою ним дитиною, а також між дітьми, які були усиновлені ним. Крім того, обставинами, що перешкоджають реєстрації шлюбу, є недієздатність особи, відсутність вільної згоди жінки або чоловіка, недосягнення особою шлюбного віку та інші обставини.

Відповідно до Сімейного кодексу України та Закону України «Про органи реєстрації актів громадянського стану» народження дитини підлягає державній реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану. Заявник повинен бути ознайомлений з даними, унесеними до актового запису, який засвідчується печаткою і підписом керівника органу реєстрації актів цивільного стану та посадової особи, яка провела реєстрацію акта цивільного стану. Реєстрація народження дитини провадиться державним органом реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові. Реєстрація народження дитини провадиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за їх усною чи письмовою заявою, а в разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження - за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває. Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо із заявою про реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства. Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов'язані подати невідкладно, але не пізніше одного місяця з дня народження дитини, а заклади охорони здоров'я при народженні мертвої дитини - не пізніше трьох діб.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 коментованої статті, полягає в утаюванні обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, повідомлення завідомо неправдивих відомостей державним органам реєстрації актів цивільного стану. Утаювання обставин, що перешкоджають реєстрації шлюбу, виражається в бездіяльності, а повідомлення завідомо неправдивих відомостей в діях.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 цієї статті полягає в несвоєчасній без поважної причини реєстрації батьками народження дитини в державних органах реєстрації актів цивільного стану. Згідно з ч. 1 ст. 144 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Невиконання цього обов'язку є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.

Стаття 212². Порушення законодавства про державну таємницю

Порушення законодавства про державну таємницю, а саме:

1)    недодержання   встановленого   законодавством   порядку   передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації;

2)  засекречування інформації:

про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту;

про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян;

про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти та культури населення;

про факти порушень прав і свобод людини і громадянина;

про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб;

іншої інформації, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена;

3)  безпідставне засекречування інформації;

4)    надання   грифа   секретності   матеріальним   носіям   конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить державної таємниці, або ненадання грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становить державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифа секретності матеріальних носіїв секретної інформації;

5)        порушення встановленого законодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці;

6)        невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці;

7)          провадження діяльності,  пов'язаної з державною таємницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозволу на провадження такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт,    доведення    мобілізаційних   завдань,    пов'язаних    з   державною таємницею, в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею;

8)          недодержання   вимог  законодавства   щодо  забезпечення   охорони державної таємниці   під  час  здійснення   міжнародного   співробітництва, прийому   іноземних   делегацій,   груп,   окремих   іноземців   та   осіб   без громадянства та проведення роботи з ними;

9)          невиконання норм і вимог криптографічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чого виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочення її технічними каналами,

[Пункт 9 частини першої статті 212² доповнено згідно із Законом України № 1703-IV від 11.05.2004 р.]

- тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною   першою   цієї  статті,  за  яке  особу   вже  було   піддано  адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 212^і згідно із Законом України № 1080-X1Vвід 21.09.99p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці.

Відомості, що становлять державну таємницю, - це інформація у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці України і які рішенням державних експертів з питань таємниць визнано державною таємницею та включено до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ). З моменту опублікування зазначеного Зводу (змін до нього) ці відомості підлягають охороні з боку держави як такі, що становлять державну таємницю, хоча б на цей час вони ще не були матеріалізовані.

Зовнішньою (матеріальною) ознакою віднесення документа, виробу або іншого матеріального носія інформації до предметів, що містять відомості, які становлять державну таємницю, є наданий йому гриф секретності - реквізит матеріального носія таємної інформації, який засвідчує ступінь її секретності («особливої важливості», «цілком таємно», «таємно»). Строк, протягом якого діє рішення про віднесення інформації до державної таємниці, встановлюється Державним експертом з питань таємниць, але не може перевищувати для зазначених видів інформації відповідно 5, 10, 30 і років. Проте після закінчення зазначеного строку його може бути подовжено.

Конкретні види інформації, яка належить до державної таємниці, перелічені у Законі України «Про державну таємницю». Ними є інформація у сфері: 1) оборони; 2) економіки, науки і техніки; 3) зовнішніх відносин; 4) у сфері державної безпеки та охорони правопорядку.

Конкретні відомості можуть бути віднесені до державної таємниці за ступенями секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно» лише за умови, що вони належать до зазначених чотирьох категорій і їх розголошення завдаватиме шкоди інтересам національної безпеки України.

Забороняється віднесення до державної таємниці будь-яких відомостей, якщо цим звужуватимуться зміст і обсяг конституційних прав та свобод людини і громадянина, завдаватиметься шкода здоров'ю та безпеці населення.

Не належить до державної таємниці інформація; про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян; про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, зокрема харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення; про факти порушень прав і свобод людини і громадянина; про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб; інша інформація, яка відповідно до законів та міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, не може бути засекречена.

Відомості у різних сферах, які визнані державною таємницею, конкретизовані у Зводі відомостей, що становлять державну таємницю. Питання про те, чи становлять ті чи інші відомості державну таємницю, у кожній справі має вирішуватися на підставі висновку експертизи.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні законодавства про державну таємницю, а саме вчиненні діянь зазначених пп. 1-9 ч. 1 коментованої статті.

Адміністративні правопорушення, передбачені ст. 212² Кодексу, необхідно відокремлювати віз злочинів, передбачених статтями 328 «Розголошення державної таємниці», ст. 329 «Втрата документів, що містять державну таємницю» Кримінального кодексу України.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктами цього правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Стаття 212³. Порушення права на інформацію

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про звернення громадян» та «Про доступ до судових рішень», -

[В абзац перший частини першої статті 212^s внесено зміни згідно із Законом України № 3262-IV від 22.12.2005 p.]

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Примітка. Посадові особи, на яких поширюється дія Закону України «Про боротьбу з корупцією», притягаються до відповідальності за такі діяння відповідно до Закону України «Про боротьбу з корупцією».

[Кодекс доповнено статтею 212^і згідно із Законом України № 676-IV від 03.04.2003 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері інформації.

Усі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Кожному громадянину забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України. Вільний доступ до інформації забезпечуються у порядку передбаченому Законом України «Про інформацію». Громадянин має право звернутися до державних органів і вимагати надання будь-якого офіційного документа, незалежно від того, стосується цей документ його особисто чи ні, крім випадків обмеження доступу, передбачених цим Законом. Запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі є зверненням з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань. Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам. У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про звернення громадян», «Про доступ до судових рішень»

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктом правопорушення може бути лише посадова особа.

Стаття 212⁴. Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю

Порушення законодавства в галузі державного експортного контролю, а саме:

1)           проведення  переговорів,  пов'язаних з укладанням  зовнішньоеко­номічних договорів  (контрактів)  стосовно  здійснення   експорту  товарів військового призначення, а також товарів подвійного  використання,  на поставки яких до  відповідної іноземної держави  встановлено  часткове ембарго, без отримання відповідного позитивного висновку спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань державного експортного контролю;

2)           неподання або несвоєчасне подання спеціально уповноваженому органу   виконавчої  влади   з   питань  державного   експортного   контролю звітів та відповідних документів про підсумки проведення переговорів, зазначених у пункті 1 цієї статті, а також про фактично здійснені міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання на підставі отриманих дозволів чи висновків, а також про використання цих товарів у заявлених цілях;

3)           навмисне знищення документів, пов'язаних з укладанням чи вико­нанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) стосовно здійснення міжнародних   передач   товарів   військового   призначення   та   подвійного використання,   на   підставі   яких   були   отримані   дозволи,   висновки   чи міжнародні   імпортні   сертифікати,   до   закінчення   строку   їх   зберігання, передбаченого законом,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 212⁴ згідно із Законом України № 749-IV від 15.05.2003 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері державного експортного контролю.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні законодавства в галузі державного експортного контролю.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Стаття 212⁵. Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави

Порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, яке призвело до розголошення такої інформації, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до тринадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 212^і згідно із Законом України№ 17.03-IVвід 11.05.2004p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у порушенні порядку обліку, зберіганні і використанні документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, яке призвело до розголошення такої інформації.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб'єктами правопорушення можуть бути як посадові особи, так і громадяни.

Стаття 212⁶. Здійснення незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах

Здійснення незаконного доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи передається в автоматизованих системах, - тягне за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу, або без такої.

Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, передбачене в частині першій цієї статті, - тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного доступу.

[Кодекс доповнено статтею 212'' згідно із Законом України № 1703-IV від 11.05.2004 p.]

Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи передається в автоматизованих системах.

Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у здійсненні незаконного доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи передається в автоматизованих системах.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Суб'єктом правопорушення може бути особа, якій виповнилося 16 років.