Стаття 27. Штраф

Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

[Текст статті 27 викладено у новій редащії згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97p.]

1. Штраф — це грошове стягнення, який передбачається у порушника вилучення певної суми у  власність держави, тим  самим  справляється  вплив  на його  майнові інтереси. У статтях Особливої частини розділу II КпАП зазначається мінімальний і максимальний розмір («від і до»), іноді визначено лише верхню межу штрафу («в розмірі до»).

2. Розміри   штрафів   залежать   від   офіційно   встановленого   неоподатковуваного мінімуму     доходів     громадян.     Мінімальний     розмір     штрафу,     передбачений     за правопорушення - 0,1   неоподатковуваного мінімуму доходів  громадян (ч.   1   ст.   127 КпАП), максимальний - 300 неоподаткованих мінімумів (ст.   164⁵). У ст.  135 КпАП встановлено інший порядок визначення розміру штрафу за безквитковий проїзд - він накладається у двадцяти- чи десятикратному розмірі від вартості проїзду в тому чи іншому виді міського транспорту.

3. У   разі   порушення   правил   дорожнього   руху   водіями   транспортних   засобів Збройних сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань - військовослужбовцями строкової служби штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. До них може бути застосовано тільки попередження.

4. У зв'язку з набуттям  чинності 01.01.2004 р.  Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 p. № 889-IV згідно з п. 22.5 ст. 22 зазначеного Закону України, якщо норми чинних законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум  доходів  громадян,  то  для  цілей їх  застосування   використовується   сума у розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині
кваліфікації правопорушень або злочинів, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 Закону «Про податок з доходів фізичних осіб»). Слід зазначити, що терміни «кваліфікація» та «санкція» за своєю правовою природою відрізняються за значенням та змістом. Санкція як структурна частина Кодексу про адміністративні правопорушення використовується для визначення виду і розмірів адміністративної відповідальності. Кваліфікація відрізняється від санкції тим, що встановлює юридичну відповідність ознак протиправного діяння ознакам складу
адміністративного правопорушення. Тобто кваліфікація встановлює, що саме вчинено, а санкція визначає міру відповідальності. Отже, запровадження податкових соціальних пільг не впливає на розмір покарань чи адміністративних стягнень у вигляді штрафу, якщо   останній   визначено  у   відповідних  санкціях  у   неоподатковуваних   мінімумах доходів  громадян.  Для  вирішення  питання  про  наявність  складу адміністративного правопорушення в діяннях, які були вчинені до 01.01.2004 p., а також для їх кваліфікації положення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» не застосовуються. У таких випадках розрахунки провадяться з огляду на неоподатковуваний мінімум доходів
громадян у розмірі 17 грн. Визнаючи діяння, вчинене після 01.01.2004 p., таким, яке спричиняє кримінальну або адміністративну відповідальність, та кваліфікуючи його, У разі, коли настання відповідальності чи кваліфікація обумовлені певною кількістю неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, необхідно керуватися тим, що сума такого мінімуму дорівнює розміру податкової соціальної пільги, визначеної пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для відповідного року (з Урахуванням положень п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону).