Володіння акціями (тобто право власності на певну кількість частин статутного фонду) підтверджується або цінним папером або документом, який згідно зі статутом видається власникові. У такому документі вказу­ється кількість і вартість акцій, а також їх належність на праві власності конкретній особі.

Цінний папір, що посвідчує участь в акціонерному товаристві на пра­вах власника певної частини статутного фонду і дозволяє одержувати частку в прибутку, як правило, має назву «акція». Акції можуть бути різ­них видів: іменні, на пред'явника, прості, привілейовані.

Акціонери (володарі акцій) відповідають за зобов'язаннями това­риства тільки в межах належних їм акцій. У випадках, передбачених ста­тутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.

Загальна номінальна вартість випущених акцій становить статутний фонд акціонерного товариства, який не може бути менше суми, еквіва­лентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки міні­мальної заробітної плати, діючої на момент створення акціонерного това­риства. Акціонерне товариство має право випускати акції відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Залежно від способу розповсюдження акцій акціонерні товариства поділяються на два види:

а) відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджу­
ватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах;

б) закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між
засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купува­
тися та продаватися на біржі. Закрите акціонерне товариство може бути
реорганізовано у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, пе­
редбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, і внесен­
ням змін до статуту товариства. Закрите акціонерне товариство має пра­
во випускати лише іменні акції.

Акції купуються учасниками при створенні товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'яз­ку зі збільшенням статутного фонду — з товариством. Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ці­ною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовoму ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступ-ництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством. Перехід та реалізація права на акції здійснюються відповідно до законо­давства України.

При створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсю­джені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних това­риствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціо­нерних товариствах).

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'я­зані бути держателями акцій на суму, не менше 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років. Засновники відкритого акціонер­ного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Строк відкритої підписки на акції не може перевищу­вати шести місяців.

Особи, які бажають придбати акції, повинні внести на рахунок за­сновників не менше 10 відсотків вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж від­повідної кількості акцій. Після закінчення вказаного у повідомленні строку підписка припиняється. Якщо до того часу не вдалося покрити підпискою 60 відсотків акцій, акціонерне товариство вважається незасно-ваним. Особам, які підписалися на акції, повертаються внесені ними су­ми або інше майно не пізніш як через ЗО днів. За невиконання цього зо­бов'язання засновники несуть солідарну відповідальність. У разі якщо підписка на акції перевищує розмір статутного фонду, засновники мо­жуть відхиляти зайву підписку, якщо це передбачено умовами випуску. Відмова у підписці проводиться згідно з переліком передплатників з кін­ця переліку. У разі, якщо засновники не відхиляють зайву підписку, рі­шення про прийняття чи відмову зайвої підписки приймають установчі збори. За відмови засновниками або установчими зборами зайвої підпис­ки внесені суми повертаються.

До дня скликання установчих зборів особи, які підписалися на акції, повинні внести (враховуючи попередній внесок) не менше ЗО відсотків номінальної вартості акцій. На підтвердження внеску засновники вида­ють тимчасові свідоцтва.

У разі, якщо всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Акціонерне товариство має право викупити у акціонера оплачені ним акції тільки за рахунок сум, що перевищують статутний фонд, для їх на­ступного перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або ану­лювання. Вказані акції слід реалізувати або анулювати протягом одного року. За цей період розподіл прибутку, а також голосування та визначен­ня кворуму на загальних зборах акціонерів провадиться без урахування придбаних акціонерним товариством власних акцій.

Акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний сплатити повну вартість акцій. У разі несплати у встановлений строк акціонер, як­що інше не передбачено статутом товариства, сплачує за час прострочен­ня 10 відсотків річних від суми простроченого платежу. При несплаті протягом 3 місяців після встановленого строку платежу акціонерне това­риство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.

Установчі збори акціонерного товариства скликаються у строк, за­значений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завер­шення підписки на акції. В разі пропущення вказаного строку особа, яка підписалася на акції, має право вимагати повернення сплаченої нею част­ки вартості акцій. Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в них беруть участь особи, які підписалися більш як на 60 відсотків акцій, на які проведено підписку. Якщо через відсут­ність кворуму установчі збори не відбулися, протягом двох тижнів скли­каються повторні установчі збори. Якщо і при повторному скликанні установчих зборів не буде забезпечено кворуму, акціонерне товариство вважається таким, що не відбулося.

Голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна акція — один голос.

Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх під­приємств, філій та представництв, про обрання ради акціонерного това­риства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціо­нерного товариства та щодо надання пільг засновникам за рахунок акціо­нерного товариства мають бути прийняті більшістю у 3/4 голосів присут­ніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання — простою більшістю голосів.

Установчі збори акціонерного товариства вирішують такі питання:

а) приймають рішення щодо створення акціонерного товариства і за­
тверджують його статут;

б) приймають або відхиляють пропозицію про підписку на акції, що
перевищує кількість акцій, на які було оголошено підписку (у разі прий­
няття рішення про підписку, що перевищує розмір, на який було оголо­
шено підписку, відповідно збільшується передбачений статутний фонд);

в) зменшують розмір статутного фонду у разі, якщо у встановлений
строк підпискою на акції покрита не вся необхідна сума, вказана у пові­
домленні;

г) обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), вико­
навчий та контролюючий орган акціонерного товариства;

д) вирішують питання щодо схвалення угод, укладених засновника­
ми до створення акціонерного товариства;

е) визначають пільги, що надаються засновникам;

є) затверджують оцінку вкладів, внесених у натуральній формі;

ж) інші питання відповідно до установчих документів.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товарист­ва. У загальних зборах мають право брати участь усі акціонери, незалеж­но від кількості та класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах з правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, які не є акціонерами. Акціонери (їх представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Реєстрація акціонерів (їх представників), які прибули для участі у загальних зборах, здійснюється згідно з реєстром акціонерів у день проведення загальних зборів виконавчим органом ак­ціонерного товариства або реєстратором на підставі укладеного з ним до­говору. Цей реєстр підписується головою та секретарем зборів.

Реєстрація акціонерів — власників акцій на пред'явника здійснюєть­ся на підставі пред'явлення ними цих акцій (сертифікатів акцій) або ви­писок з рахунку у цінних паперах. Право участі у загальних зборах ак­ціонерів мають особи, які є власниками акцій на день проведення загаль­них зборів (крім випадку проведення установчих зборів). Передача ак­ціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється відповідно до за­конодавства. Доручення на право участі та голосування на загальних збо­рах акціонерів може бути посвідчено реєстратором або правлінням акціо­нерного товариства.

Акціонери, які володіють у сукупності більш як 10 відсотками голо­сів, можуть призначати своїх представників для контролю за реєстрацією акціонерів для участі у загальних зборах, про що вони до початку реєст­рації письмово повідомляють виконавчий орган акціонерного товариства.

До компетенції загальних зборів належить:

а) визначення основних напрямів діяльності акціонерного товариства
та затвердження його планів і звітів про їх виконання;

б) внесення змін до статуту товариства;

в) обрання та відкликання членів ради акціонерного товариства (спо­
стережної ради);

г) обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної
комісії;

д)  затвердження річних результатів діяльності акціонерного това­
риства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і вис­
новків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку і порядку
виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття
збитків;

е) створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій
та представництв, затвердження їх статутів і положень;

є) винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;

ж) затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів
товариства, визначення організаційної структури товариства;

з)  вирішення питання про придбання акціонерним товариством ак­
цій, що випускаються ним;

й) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного това­риства, його дочірніх підприємств, філій та представництв;

і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;

ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призна­чення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання. Загальні збори визнаються правомочними, як­що в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту това­риства більш як 60 відсотків голосів. Протокол загальних зборів акціоне­рів підписується головою і секретарем зборів і не пізніш як через три ро­бочі дні після закінчення зборів передається виконавчому органові акціо­нерного товариства.

Про проведення загальних зборів акціонери — держателі іменних ак­цій повідомляються персонально передбаченим статутом способом. Крім того, загальне повідомлення друкується в місцевій пресі за місцезнахо­дженням акціонерного товариства і в одному із офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України чи Держав­ної комісії з цінних паперів та фондового ринку із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Якщо до порядку денного включено питання про зміну статутного фонду акціонерного товариства, то одночасно з порядком денним друкується інформація, передбачена ст. 40 цього Закону. Повідомлення має бути зроблено не менш як за 45 днів до скликання загальних зборів. У разі необхідності повідомлення слід по­вторити в засобах масової інформації. Загальні збори акціонерів прово­дяться, як правило, за місцезнаходженням акціонерного товариства.

Будь-який з акціонерів має право вносити свої пропозиції щодо по­рядку денного загальних зборів не пізніш як за ЗО днів до їх скликання. Рішення про включення цих пропозицій до порядку денного приймаєть­ся виконавчим органом товариства. Пропозиції акціонерів, які володіють більш як 10 відсотками голосів, вносяться до порядку денного обов'язко­во. Рішення про зміни в порядку денному слід довести до відома всіх ак­ціонерів не пізніш як за 10 днів до проведення зборів у порядку, перед­баченому статутом.

Голосування на загальних зборах акціонерів проводиться за принци­пом: одна акція — один голос.

В акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися ра­да акціонерного товариства (спостережна рада), яка представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компе­тенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.

В акціонерному товаристві, що налічує понад 50 акціонерів, створен­ня ради акціонерного товариства (спостережної ради) обов'язкове.

Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства (спостережну раду) може бу­ти покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Члени ради акціонерного товариства (спостережної ради) не можуть бути членами виконавчого органу та ревізійної комісії.

Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керів­ництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передба­чений статутом. Роботою правління керує голова правління, який при­значається або обирається відповідно до статуту акціонерного това­риства.

Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів і ради акціонер­ного товариства (спостережної ради). Загальні збори можуть винести рі­шення про передачу частини належних їм прав до компетенції правління. Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного то­вариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень. Правлін­ня діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених цим За­коном і статутом акціонерного товариства.

Голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно зі статутом. Голова правління товарист­ва організує ведення протоколів засідань правління. Книга протоколів має видаватися акціонерам у будь-який час. На їх вимогу видаються за­свідчені витяги з книги протоколів. Головою та членами правління това­риства можуть бути особи, які перебувають з товариством у трудових відносинах.

Контроль за фінансово-господарською діяльністю правління акціо­нерного товариства здійснюється ревізійною комісією, яка обирається з числа акціонерів. Членами ревізійної комісії не можуть бути члени прав­ління, ради акціонерного товариства (спостережної ради) та інші посадо­ві особи.

Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затвер­джуються загальними зборами акціонерів згідно зі статутом товариства.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділений на частки. Кожна частка відповідає внеску конкретного учасника до статутного фонду, їх розміри визнача­ються установчими документами. Учасники несуть відповідальність у межах своїх внесків. У передбачених установчими документами випадках учасники, які не повністю внесли свої внески, відповідають за зо­бов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини внеску.

Отже, товариство з обмеженою відповідальністю — це така форма організації підприємства, за якої відповідальність кожного з його учасників обмежена розмірами внеску до статутного капіталу. Зміна вартості май­на, що є внеском, і додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді, зафіксованій установчими документами.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників або їх представників. Збори скликаються не рідше двох разів на рік. Усі питання діяльності товариства, винесені на збори учасників, вирішуються шляхом голосування. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розмірові їхньої частки у статутному фонді. Збори вважа­ються повноважними, якщо на них присутні учасники, які в цілому во­лодіють більш як 60 відсотками голосів. Прибулі на збори учасники ре­єструються в тому самому порядку, що передбачений для акціонерів то­вариства. Збори обирають голову товариства.

У товаристві з обмеженою відповідальністю утворюється виконавчий орган. Він може бути колегіальним (дирекція) чи одноосібним (дирек­тор). Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і виконує прийняті зборами рішення. Дирекція (директор) не має права приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство, статутний фонд якого поділено на частки, їх розмір і належність фіксу­ються у статутних документах. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного фонду. Якщо цих сум ви­являється недостатньо, то вони додатково відповідають належним їм майном. Додаткова відповідальність повинна виражатися однаковим для кожного учасника відсотком (кратністю) щодо внеску кожного до статут­ного фонду.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в уста­новчих документах.

Повним товариством є товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю та несуть солідарну відповідаль­ність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Створення повного товариства регулюється спеціальним договором. Звичайно договір про створення повного товариства містить такі поло­ження: відомості про учасників; найменування фірми; місцезнаходження товариства; предмет діяльності; внесок кожного члена товариства; по­рядок розподілу прибутку; термін функціонування створюваного това­риства. Після подання відповідної заяви повне товариство підлягає реєстрації.

Ведення справ повного товариства здійснюється на підставі згоди всіх учасників. Справи товариства можуть вестися усіма учасниками, а також одним учасником чи кількома. Якщо справи товариства ведуться одним або кількома учасниками, то їх повноваження слід зафіксувати в особливому документі — дорученні. Доручення має бути підписано інши­ми учасниками товариства.

Кожний уповноважений учасник вести справи товариства може ви­ступати від імені товариства самостійно.

Особливості ведення справ повного товариства фіксуються в уста­новчому договорі.

Учасникам повного товариства заборонено конкурувати з самим то­вариством. Вони не мають права від власного імені й у власних інтересах укладати й реалізовувати договори, угоди тощо, спрямованість яких збі­гається зі спрямованістю та метою функціонування товариства.