§ 7. Поняття виявлення та розслідування злочинів

Виявлення та розслідування злочинів — важливий вид пра­воохоронної діяльності. У її процесі вирішуються специфічні зав­дання, спрямовані на повне та швидке розкриття кожного злочи­ну, розшук злочинців та осіб, які зникли, своєчасне притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому суб'єкти цієї діяль­ності позбавлені права на протиправні затримання та арешти, необгрунтовані обвинувачення та взагалі на юридичні помилки. Органи, що уповноважені виявляти злочини та протидіяти їм, чітко визначені в законодавстві. До них, зокрема, належать:

— органи кримінальної та спеціальної міліції;

—спеціальні підрозділи з боротьби з організованою злочин­ністю;

—оперативно-розшукові підрозділи Державної автомобіль­ної інспекції;

—органи служби безпеки (розвідка, контррозвідка, військо­ва контррозвідка); підрозділи захисту національної державності,боротьби з корупцією та організованою злочинною діяльністю,оперативно-технічні підрозділи, підрозділи з оперативного до­кументування;

—підрозділи з оперативно-розшукової роботи прикордонних військ;

—підрозділи оперативного забезпечення охорони Держав­ної служби охорони;

—оперативні підрозділи податкової міліції;

—   оперативні підрозділи Департаменту з виконання покарань.

Діяльність цих підрозділів за своїм характером є оперативно-розшуковою, спрямованою на отримання доказів про вчинений злочин, особу злочинця (підозрюваного чи винного), інших обставин спра­ви, що становлять предмет доказування у кримінальній справі¹.

Виявлення та розслідування вчиненого злочину — це про­цес, що розгортається у часі та просторі, включає в себе численні обставини, які вимагають проведення пошукових, перевірочних, контрольних та правових дій.

При цьому жоден невинуватий не має бути притягнутим до кримінальної відповідальності. За ст. 29 Конституції кожна лю­дина має право на свободу та особисту недоторканність. Проте у разі нагальної необхідності запобігти злочину або відвернути чи перепинити його уповноважені на те законом органи можуть за­стосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обгрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою. За порушення цих прав, зловживання або юридичні помилки, допущені посадовими особами при виявленні та розслідуванні ними злочинів, встановлено кримінальну відповідальність. Зокрема, за завідомо незаконні затримання, привід або арешт (ст. 371 КК), за притягнення завідомо невинуватого до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК), за примушування давати показан­ня (ст. 373 КК), за завідомо неправдиве повідомлення про вчи­нення злочину (ст. 383 КК), завідомо неправдиве показання (ст. 384 КК). Якщо ж самим фактом розголошення посадовою особою даних попереднього слідства завдано істотної шкоди дер­жавним чи громадським інтересам, це є підставою для притяг­нення посадової особи до кримінальної відповідальності.

Значних зусиль потребує пошук та встановлення осіб, що пропали безвісти.

Важливе завдання виявлення злочину — його повне розкрит­тя, тобто вжиття заходів щодо повного встановлення обставин злочину, викриття осіб, винних у його вчиненні. Розкриття зло­чину, яке за часом встановлення істини може бути досить три­валим, як поняття має кілька аспектів. По-перше, розкриття по­переднє (оперативне чи криміналістичне), що включає з'ясуван­ня обставин події злочину, встановлення та викриття особи (осіб), яка його вчинила (вчинили), а також обставин, що ха­рактеризують ступінь і характер її вини. По-друге, остаточне (процесуальне) розкриття передбачає з'ясування всіх без винят­ку обставин, що становлять предмет доказування у кримінальній справі. Остаточним же рішенням з цього приводу є рішення суду, виправдувальний чи обвинувальний вирок у кримінальній справі.

Важливим моментом у виявленні злочину є факт реєстрації заяви, повідомлення чи інформації про вчинення дії, що має озна­ки злочину. Процедура реєстрації передбачена спеціальним актом, за яким чергова частина органу внутрішніх справ має зафіксувати всі обставини та видати заявникові або ініціатору спеціальний реєстраційний номер, що відповідатиме номеру кримінальної справи. Водночас в оперативному підрозділі органу, який реєст­рує заяву, повідомлення чи інформацію, разом із кримінальною справою ведеться оперативно-розшукова справа, в якій зосеред­жуються конфіденційні матеріали щодо виявлення злочину. Роз­криття злочину значною мірою залежить від організації роботи на початковій стадії виявлення злочину — взаємодії оперативних підрозділів із слідчими під час огляду місця події, встановлення кола причетних до події осіб, розробки оперативно-слідчих версій.

Запитання та завдання

для самостійної перевірки знань

*1. Дайте визначення правоохоронної діяльності. У чому, на Ваш погляд, її функції не збігаються з функціями судової діяльності?

2. Які ознаки притаманні правоохоронній діяльності?

3. Які види дій зобов'язані виконувати правоохоронні органи?

*4. Розгляньте наступну ситуацію.

Наряд патрульно-постової служби міліції затримав молодиків М. і Н. за нецензурну лайку та побиття С Під час затримання М. ударив працівника міліції, а Н. почав погрожувати міліціонерам своїм батьком, який обіймає відповідальну посаду. Обох правопорушників було доставлено до чергової частини органу внутрішніх справ. Чи відповідатимуть М. і Н. за вчинення злочину?

*5. Заповніть таблицю:

6. Кому підпорядковуються органи прокуратури?

7. Які завдання виконують органи внутрішніх справ України?

8. В яких випадках співробітники міліції мають право застосо­вувати зброю?

9. Які завдання виконує Служба безпеки України?

**10. У чому полягає відмінність між компетенцією міліції та Служби безпеки України?

11. Які завдання виконує Державна податкова служба?

12. Які інші органи державної виконавчої влади (так звані дер­
жавні інспекції) віднесено законом до правоохоронних?

13. У чому полягають правоохоронні функції державних ін­спекцій?

**14. У чому полягає відмінність між компетенцією Служби охо­рони кордону і Митною службою?

15. На який час може бути затримана (арештована) особа до пред'явлення їй обвинувачення?

16. Чи може бути притягнена до кримінальної відповідальності особа, що розголосила дані попереднього слідства?

17. Які органи уповноважені виявляти та розслідувати злочи­ни? Чи можуть окремі громадяни бути суб'єктом діяльності з ви­явлення або розслідування злочинів?

* 18. Що можна розглядати як протидію правоохоронним органам ? *19. Що, на Вашу думку, повинно сприяти підняттю авторите­ту правоохоронних органів?