§ 5. Форми і методи діяльності місцевих державних адміністрацій

До правових форм діяльності місцевих держадміністрацій належать нормотворча, правозастосовна, контрольна, установча. Інтерпретацій- на форма на практиці використовується досить рідко, хоча здійснення автентичного тлумачення нормативних актів, прийнятих головою ад­міністрації чи керівником її структурного підрозділу, не виключається. Правові форми діяльності місцевих держадміністрацій, як правило, завершуються виданням правового акта — розпорядження голови або наказу керівника структурного підрозділу адміністрації.

Нормотворчі провадження застосовуються при розробці й при­йнятті розпоряджень і наказів нормативного характеру, регламенту місцевої держадміністрації, положень про її структурні підрозділи та апарат.

Правозастосовні провадження виникають при прийнятті розпо­ряджень і доручень голови, наказів керівників структурних підрозділів місцевої держадміністрації індивідуального характеру чи з питань організаційної роботи.

Установчі провадження мають місце у процесі формування главою місцевої держадміністрації її структури, при вирішенні кадрових пи­тань, а також при порушенні перед парламентом головами обласних держадміністрацій питання про призначення дострокових виборів у разі дострокового припинення повноважень місцевих рад і їх голів.

Контрольні провадження стосуються спостереження за нормотвор- чою та виконавчо-розпорядчою діяльністю підконтрольних суб’єктів (місцевих держадміністрацій нижчого рівня, керівників структурних підрозділів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в межах відповідної території) з боку голови місцевої держадміністрації та його заступників.

До організаційних форм діяльності місцевої держадміністрації можна віднести такі:

1) персональна виконавчо-розпорядницька діяль­ність голови, його заступників, керівників структурних підрозділів адміністрації;

2) засідання колегії;

3) наради у голови місцевої держад­міністрації та його заступників;

4) засідання консультативно-дорадчих, допоміжних органів і служб адміністрації;

5) відвідування підконт­рольних об’єктів посадовими особами держадміністрації;

6) індивіду­альний прийом громадян;

7) робота з депутатськими запитами і звер­неннями, зверненнями громадян;

8) прес-конференції, інтерв’ю, «пря­мі телефонні лінії», «круглі столи».

Серед матеріально-технічних форм роботи вирізняються такі:

1)  підготовка матеріалів на засідання Кабінету Міністрів України;

2) роз­робка проекту обласного та районного бюджетів та звіт про їх вико­нання;

3) здійснення статистичного та бухгалтерського обліків у міс­цевій держадміністрації;

4) діловодство;

5) транспортне обслуговування;

6)  забезпечення зв’язком;

7) матеріально-фінансове і соціально- побутове забезпечення.

У межах правових та організаційних форм діяльності місцевих держадміністрацій застосовуються відповідні методи роботи: плану­вання; розробка, прийняття рішення та організація контролю за його виконанням; координація діяльності; інформаційне забезпечення; ро­бота з кадрами та ін.

Планується як робота адміністрації в цілому, так і окремих її струк­турних підрозділів. Плани, які можуть бути перспективними, поточ­ними, оперативними, потребують затвердження з боку голови місцевої держадміністрації. Формування планів здійснюється керівником апа­рату адміністрації за пропозиціями структурних підрозділів адміні­страції, погоджених з відповідним заступником голови місцевої дер­жадміністрації.

План роботи адміністрації повинен передбачати такі розділи:

1) робота щодо реалізації державної регіональної політики;

2)  виконання законодавства України;

3) реалізація державних і регіо­нальних програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідного регіону;

4) перелік різноманітних організаційно-масових заходів, що повинні здійснюватися адміністрацією, а також деякі інші питання.

Метод інформаційного забезпечення діяльності передбачає збір, обробку й використання різноманітної інформації в роботі місцевої держадміністрації. Інформація, що використовується місцевою держ­адміністрацією, повинна бути достовірною, повною, оперативною.

Метод координації полягає в забезпеченні узгодженості в роботі місцевої держадміністрації з іншими органами публічної влади шляхом встановлення раціональних зв’язків між ними. Відносини можуть бути координаційно-паритетними та координаційно-субординаційними. До перших, наприклад, можна віднести взаємовідносини з органами місцевого самоврядування: взаємодія на відповідній території з місце­вими радами; укладення договорів та створення спільних органів і організацій для здійснення спільних програм; складання і подання місцевою держадміністрацією на затвердження ради проекту відповід­ного бюджету та забезпечення його виконання. До координаційно- субординаційних можна віднести, наприклад, взаємовідносини місце­вої держадміністрації з Президентом України, урядом та іншими ор­ганами виконавчої влади.

Метод вироблення рішень полягає в сукупності засобів і вимог щодо формування рішень місцевої держадміністрації, забезпечення їх оптимального та законного змісту і форми. Згідно з Типовим регламен­том проекти розпоряджень голови місцевої держадміністрації вносять структурні підрозділи адміністрації, її апарату, територіальні підроз­діли центральних органів виконавчої влади та районні, районні у Ки­єві та Севастополі держадміністрації у разі, коли готується розпоря­дження голови обласної, Київської та Севастопольської міської держ­адміністрації. Крім того, проекти розпоряджень голови готують відповідні районні держадміністрації. Проект розпорядження може вноситися після погодження із заінтересованими структурними під­розділами держадміністрації (у разі потреби — з іншими органами), підготовки пояснювальної записки, що містить необхідні розрахунки, обґрунтування і прогнози соціально-економічних та інших результатів його реалізації, проведення правової експертизи.

Внесений проект розпорядження доповідається голові місцевої держадміністрації або його заступнику, за дорученням якого у 15- денний строк апарат проводить опрацювання проекту та редагування тексту. Проекти розпоряджень, які стосуються інтересів широких верств населення відповідної адміністративно-територіальної оди­ниці, прав, свобод та законних інтересів громадян, передбачають затвердження регіональних програм економічного, соціального, куль­турного розвитку, мають важливе соціально-економічне значення, можуть бути винесені для публічного обговорення. Пропозиції та зауваження, що надійшли у процесі публічного обговорення проекту, розглядаються головним розробником, узагальнюються та врахову­ються під час доопрацювання. Підписання акта здійснює голова місцевої держадміністрації.

Метод роботи з кадрами включає заходи з добору, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників місцевої держ­адміністрації. Прийняття на державну службу до адміністрації здій­снюється шляхом конкурсного відбору або за іншою процедурою, визначеною законодавством. У місцевій держадміністрації створюєть­ся резерв кадрів, який підлягає щорічному перегляду та затвердженню. З метою здійснення регулярного контролю за проходженням державної служби та професійними досягненнями державних службовців у міс­цевій держадміністрації проводяться атестація та щорічна оцінка ви­конання державними службовцями покладених на них завдань і обов’язків.