§ 4. Порушення правил польотів або підготовки до них

Стаття 416. Порушення правил польотів або підготовки до них

Порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.

Суспільна небезпечність цього злочину виражається у тому, що на озброєнні у Військово-Повітряних силах Збройних Сил України перебувають потужні літальні апарати, які для виконання бойових чи навчальних завдань можуть здійснювати польоти у складних метеорологічних умовах. Ці літальні апарати оснащені цінним обладнанням, електронними приладами, дорогим озброєнням, що підвищує суспільну небезпечність порушення правил польотів та експлуатації повітряних суден.

Об’єктом розглядуваного злочину є суспільні відносини, що забезпечують порядок підготовки, здійснення польотів та експлуатації повітряних суден Збройних Сил України.

Предметом цього злочину є літальні апарати — літаки, вертольоти, дирижаблі, планери, які підтримуються в атмосфері завдяки взаємодії з повітрям і підпорядковані військовим повітряним силам. Крім повітряних суден, предметом злочину є аеропорти, аеродроми, посадкові смуги, наземне устаткування, засоби зв’язку та сигналізації, а також інше обладнання, яке забезпечує безпеку польотів повітряних суден.

Об’єктивна сторона даного злочину характеризується трьома ознаками: 1) діянням — дією або бездіяльністю; 2) суспільно небезпечними наслідками; 3) причинним зв’язком між діянням і наслідками.

Діяння цього злочину виражається в: а) порушенні правил польотів; б) підготовці до них; в) порушенні правил експлуатації.

Порушення правил польотів може відбуватися при керуванні літальним апаратом у повітрі під час руху по смузі для злету та посадки літака, під час набирання висоти та зниження і заходу на посадку та ін. Порушення правил польотів може виражатися в припущенні помилок при виконанні різних повітряних операцій — десантуванні військовослужбовців, вантажів, бойової техніки тощо.

Порушення правил підготовки до польоту може полягати в невиконанні вимог при підготовці членів екіпажу до польоту або підготовці літального апарату, наданні дозволу для вильоту технічно несправного літального апарату, дозволу на виліт у метеорологічній обстановці, при якій не можуть здійснюватися польоти, заправленні літального апарату паливно-мастильними матеріалами, які не рекомендовані для цього типу машин. Порушення правил підготовки до польотів може виражатися в недоброякісному ремонті аеродромного обладнання, смуги для зльоту та посадки літаків, неприведенні до придатного стану засобів зв’язку та сигналізації тощо^[38].

Порушення правил експлуатації літальних апаратів може виражатися в допущенні літальних апаратів з такими несправностями, за наявності яких їх експлуатація забороняється, неправильному розміщенні вантажів та їх закріпленні, завантаженні на борт більше вантажу, ніж це передбачено правилами експлуатації, здійсненні польотів з технічними неполадками із зношеними механізмами, обладнанням, а також застосування літального апарату, в якого повністю використано льотний ресурс, і под.

Наслідками цього злочину можуть бути катастрофа або інші тяжкі наслідки.

Катастрофа на повітряному транспорті — це льотна подія, яка викликає руйнування чи пошкодження повітряного судна, загибель людей, пропажу літального апарату тощо.

До інших тяжких наслідків можуть бути віднесені тяжкі тілесні ушкодження, ушкодження середньої тяжкості, заподіяння великої матеріальної шкоди, в тому числі об’єктам оточуючого середовища.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони аналізованого злочину є причинний зв’язок між діянням і наслідками. Слід мати на увазі, що тяжкі наслідки можуть наставати через низку причин та умов, які сприяли настанню катастрофи, аварії та інших наслідків. Це може бути порушення правил підготовки до польоту, порушення правил польотів або експлуатації, несприятливі метеорологічні умови тощо. У таких ситуаціях важливо встановити факт порушення: які стаття, пункт, параграф статуту, правил, положення, інструкції порушено і в чому це виразилося. У таких справах, як правило, призначаються технічні експертизи, які вирішують технічні питання. Причинний же зв’язок між діянням і наслідками, як і інші ознаки складу злочину, встановлюють правоохоронні органи. Причиною тяжких наслідків можуть бути тільки такі порушення правил, які створюють реальну можливість їх настання. Це такий стан технічної системи на військово-повітряному транспорті, при якому подальший розвиток процесів і подій приводить до реального настання тяжких наслідків.

Якщо причин і умов, які сприяли настанню тяжких наслідків, було декілька, то в таких випадках потрібно розглядати порушення правил і суспільно небезпечні наслідки ізольовано від інших причин, що сприяли настанню результату. Порушення правил має передувати наслідкам і бути однією з умов їх настання. Насамкінець, якщо буде встановлено, що зазначені в диспозиції цієї статті порушення з неминучістю викликали, породили, зумовили настання тяжких наслідків, можна стверджувати, що є необхідний причинний зв’язок.

Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується психічним ставленням винної особи до порушення правил польотів, підготовки до них або правил експлуатації, а також до тяжких наслідків.

Правила можуть порушуватися з прямим умислом або через злочинну недбалість. При прямому умислі винна особа усвідомлює характер вчинюваного порушення, розуміє його суспільну небезпечність та протиправність і бажає порушити правила.

Порушення правил із злочинною недбалістю має місце у випадках, коли особа не усвідомлює факту порушення правил, хоча за обставинами справи повинна була і могла їх усвідомлювати.

Вина особи щодо тяжких наслідків може виражатися тільки в необережності — злочинній самовпевненості або злочинній недбалості.

При злочинній самовпевненості винна особа передбачала можливість настання тяжких наслідків свого діяння, але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Визначеність передбачення залежить від ситуації, в якій відбувається подія, розуміння об’єктивних процесів, явищ, які характеризують об’єктивну сторону цього злочину. Вольовий момент виражається в тому, що особа легковажно розраховує на відвернення тяжких наслідків через свій досвід, знання, надійність технічних засобів, дії інших осіб тощо. Проте особа переоцінює ці обставини, які можуть, на її думку, відвернути тяжкі наслідки. Тому вона притягається до кримінальної відповідальності.

При злочинній недбалості особа не передбачає настання тяжких наслідків, хоча за обставинами справи повинна була і могла їх передбачити. Якщо особа порушує правила через злочинну недбалість, то це може привести до тяжких наслідків.

Отже, цей злочин може вчинюватися в:

1) рамках одної форми вини — необережності, коли правила порушуються із злочинною недбалістю, яка супроводжується такою самою формою вини;

2) рамках складної форми вини, коли особа умисно порушує правила і необережно (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість) ставиться до тяжких наслідків. У цілому цей злочин визнається необережним.

Суб’єктом даного злочину можуть бути військовослужбовці, які забезпечують підготовку літальних апаратів до польоту, — технічний персонал, механіки, диспетчери, а також екіпаж повітряного судна — командир корабля, штурман, бортінженер, які повинні забезпечувати безпеку польоту. За порушення правил експлуатації повітряного судна можуть нести відповідальність: керівник польотів, диспетчер, технічні працівники, на яких покладено обов’язки щодо забезпечення безпеки експлуатації літальних апаратів.

§ 5. Порушення правил кораблеводіння

Стаття 417. Порушення правил кораблеводіння

Порушення правил кораблеводіння, що спричинило загибель людей, загибель корабля або інші тяжкі наслідки, —

карається позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.

Суспільна небезпечність цього злочину виражається в тому, що в умовах розвитку та вдосконалення Військово-Морських Сил підвищуються потужність і швидкість руху військових кораблів, збільшуються технічне оснащення, дальність плавання. Як правило, військові кораблі експлуатуються у відкритому морі та океанах, де часто бувають складні метеорологічні умови, — шторми, урагани та ін., що ускладнює експлуатацію морських суден, створює загрозу життю і здоров’ю членів команди, корабля, військового майна тощо.

Забезпечення безпеки кораблеводіння досягається шляхом виконання суворих вимог статутів, правил, інструкцій та інших нормативних актів, які забезпечують безпеку руху та експлуатації Військово-Морських Сил.

Порушення правил кораблеводіння загрожує не тільки життю та здоров’ю людей, матеріальним цінностям, а й підриває боєздатність корабля, може зірвати виконання бойового завдання тощо.

Об’єктом цього злочину є суспільні відносини, які забезпечують безпеку кораблеводіння та експлуатації суден Військово-Морських Сил.

Предметом злочину є плаваючі засоби Військово-Морських Сил України. Це можуть бути надводні судна та підводні човни. За призначенням є бойові кораблі — крейсери, есмінці, міноносці, торпедні катери та інші плавзасоби (буксири, паливозаправники), які забезпечують функціонування та підтримання бойової готовності флоту.

Об’єктивна сторона злочину характеризується трьома ознаками: 1) діянням (діями або бездіяльністю); 2) наслідками; 3) причинним зв’язком між ними.

Діяння цього злочину виражається в порушенні правил кораблеводіння, про що зазначено в диспозиції розглядуваної статті. Це означає, що диспозиція статті має бланкетний характер. При вирішенні питання про відповідальність слід звертатися до відомчих нормативних актів, які регулюють порядок водіння та експлуатації плаваючих засобів Військово-Морських Сил України. На морському та річковому транспорті взагалі та на військових кораблях зокрема діють міжнародні конвенції, договори, а також статути, правила, накази та розпорядження^[39]. Тому в разі притягнення до кримінальної відповідальності мають бути встановлені стаття, пункт, параграф нормативного акта, які порушено, в чому виразилося це порушення, а також слід з’ясувати питання, на яку особу було покладено певні обов’язки, приписані цими правилами.

Порушення правил безпеки руху військових суден може виражатися у невиконанні чи неналежному виконанні якого-небудь правила, яке забезпечує безпеку кораблеводіння, наприклад невиконання встановленої правилами відстані при розходженні із зустрічним судном чи перевищення швидкості при заході в порт, бухту або при швартуванні, невиконання правил маневрування чи навігаційних знаків тощо.

Порушення правил безпеки експлуатації військових суден, які не впливають на безпеку кораблеводіння, не є ознакою даного злочину.

Цей злочин — з матеріальним складом. Його наслідками можуть бути загибель людей, загибель корабля чи інші тяжкі наслідки.

Загибель людей означає, що для наявності цього наслідку достатньо заподіяння смерті хоча б одній людині.

Загибель корабля може виражатися в його повному руйнуванні, якщо його поновлення неможливе з технічних чи економічних причин, або його затопленні.

Інші тяжкі наслідки можуть полягати в заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, ушкоджень середньої тяжкості, посадженні корабля на мілину, зіткненні суден або завданні великої матеріальної шкоди. Ця шкода може виражатися у пошкодженні корабля або його механізмів, обладнання, заподіянні шкоди оточуючому середовищу тощо. Матеріальну шкоду слід вважати великою, якщо збитки становлять 250 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є причинний зв’язок між порушенням правил кораблеводіння і настанням тяжких наслідків.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується виною відносно факту порушення правил кораблеводіння і виною відносно тяжких наслідків.

Що стосується порушення правил, то вони можуть бути вчинені з прямим умислом або через злочинну недбалість. При прямому умислі особа усвідомлює факт порушення правил кораблеводіння, розуміє протиправність цього порушення і бажає порушити ці правила. При злочинній недбалості особа через неуважність, інше злочинно-недбале ставлення до виконання своїх обов’язків не усвідомлює, що порушує правила, хоча за обставинами справи повинна була і могла усвідомлювати, що порушує правила кораблеводіння.

Що стосується тяжких наслідків, то стосовно них можлива лише необережна форма вини (злочинна самовпевненість або злочинна недбалість). При злочинній самовпевненості особа передбачає можливість настання суспільно небезпечних наслідків, але легковажно розраховує на їх відвернення. При злочинній недбалості особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинна була і могла їх передбачити.

Мотиви і мета поведінки винних осіб не є обов’язковими ознаками цього злочину. Вони враховуються тільки при призначенні покарання.

Суб’єктом цього злочину можуть бути командир корабля, його помічники, штурмани, інші члени екіпажу, які проходять військову службу, або військовозобов’язані під час проходження зборів.

Контрольні запитання

1. Загальна характеристика та види злочинів проти порядку експлуатації військової техніки.

2. Види предметів та речовин злочину, передбаченого ст. 414 КК.

3. Загальні ознаки предмета цього злочину.

4. Поняття та види транспортних засобів, бойових та спеціальних машин.

5. У чому полягає порушення правил водіння чи експлуатації бойових або спеціальних машин?

6. Відмежування цього злочину від порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК).

7. Хто може бути суб’єктом порушення правил водіння або експлуатації бойової, спеціальної чи транспортної машини?

8. У чому виражається об’єктивна сторона порушення правил польотів?

9. У чому полягають ознаки порушення правил кораблеводіння?