§ 2. Зміст та виконання договору контрактації

За договором контрактації господарство і заготівельник пов'язані взаємними правами та обов'язками. У ньому мають бути зазначені назва, кількість (за видами продукції), якість, ціна, строки, загальна сума договору та умови доставки, місця здачі-приймання, вимоги до тари й упаковки, порядок розрахунків, обов'язки заготівельника щодо надання господарству допомоги в організації виробниц­тва сільгосппродукції та її транспортування на приймальний пункт заготівельника, взаємна майнова відповідальність сто­рін за порушення договору та інші умови, які сторони визна­ють за необхідне передбачити у договорі (ст. 255 ЦК).

Кількість та асортимент сільгосппродукції, належної до закупівлі, визначаються у договорах відповідно до державно­го контракту, а в разі його відсутності — на розсуд сторін. У договорі окремо зазначається кількість продукції, яку буде продано у сирому і переробленому вигляді.

За якістю продукція, яка продається господарством, по­винна відповідати стандартам, технічним умовам, правилам ветеринарного і санітарного нагляду. Отже, заготівельник має право або повністю відмовитися від недоброякісної про­дукції, або прийняти її за ціною, яка відповідає дійсній якості продукції.

Важливою умовою в договорі контрактації є строки здачі продукції заготівельникові. їх зазначають у договорах з ура­хуванням пори дозрівання культур, умов виробництва, пере­робки та зберігання. За погодженням із заготівельником гос­подарство може достроково здати продукцію у рахунок на­ступних здавальних періодів. Невід'ємною частиною договору є погоджені між сторонами графіки доставки, які конкрети­зують строки здачі продукції. Господарство телеграфом пові­домляє заготівельника про час відвантаження продукції. Днем виконання господарством зобов'язань за договором вважається дата складання приймально-здавального доку­мента під час здачі продукції у господарстві або на приймаль­но-здавальному пункті заготівельника, а в разі відван­таження її одержувачеві — день здачі продукції транспортній організації.

У договорі зазначають пункти здачі-приймання сільгосп­продукції. Доки незавершено повний перехід до приймання продукції заготівельником безпосередньо у господарствах, у договорах контрактації зазначають окремо обсяги продукції, яку: а) доставляє господарство безпосередньо роздрібним торговельним підприємствам; б) приймає заготівельник без­посередньо в господарстві; в) приймає заготівельник на своїх приймальних пунктах. Вивезення, експедирування та роз­вантаження законтрактованої продукції проводяться за раху­нок заготівельних організацій.

Заготівельник зобов'язаний прийняти доставлену на при­ймальний пункт продукцію, не допускаючи простою транс­портних засобів понад встановлені строки. В товарно-транс­портних накладних зазначається час прибуття транспорту і час закінчення навантаження або вивантаження продукції. Якщо продукцію приймають не безпосередньо в господарстві, то пред'явленою до здачі вважається продукція, доставлена господарством на приймальний пункт (підприємство) відпо­відно до договору чи погодженого графіка.

Приймання сільгосппродукції за кількістю та якістю здій­снюється в порядку і строки, встановлені стандартами, типо­вими договорами контрактації, відповідними Інструкціями. Якщо в нормативних актах таких умов не передбачено, сто­рони можуть визначити їх у договорі.

У разі відмови від приймання продукції заготівельник пови­нен заявити господарству про факт відмови у письмовій фор­мі (позначення на товарно-транспортній накладній), телегра­фом тощо. Якщо заготівельник ухиляється від письмової заяви про відмову від приймання продукції, господарство складає про це акт з участю державного інспектора по заго­тівлях і якості продукції або іншого представника управління сільського господарства і продовольства, або представника іншої незаінтересованої організації. В разі відмови заготі­вельника прийняти продукцію, цю швидко псується, пред'яв­лену відповідно до умов договору і погодженого графіка, гос­подарство може реалізувати цю продукцію державним, коо­перативним організаціям і на колгоспному ринку за договір­ними цінами з включенням зазначеної продукції у виконання зобов'язань по контрактації. При цьому заготівельні органі­зації не звільняються від відповідальності за необгрунтовану відмову прийняти продукцію.

Заготівельник повинен своєчасно і повністю розрахувати­ся за одержану продукцію. При укладенні сільськогосподар­ськими товаровиробниками договору контрактації із заготі­вельними підприємствами використовуються орієнтовні стартові закупівельні ціни. Ці ціни індексуються у зв'язку з інфляційними процесами відповідно до встановленого порядку, що обов'язково обумовлюється договорами кон­трактації.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зупинення спаду сільськогосподарського виробництва та продовольче забез­печення країни у 1997—1998 роках" від 23 травня 1997 р.¹ сільськогосподарські товаровиробники та переробні підпри­ємства списують з одержувачів сільськогосподарської про­дукції її вартість у безакцептному порядку після закінчення терміну, визначеного договором (контрактом), у порядку, встановленому Національним банком України. У разі несвоє­часного проведення розрахунків за закуплену сільгосппро­дукцію згідно з контрактами та за компенсацію витрат на соціально-культурні потреби відповідно до Закону України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропро­мислового комплексу в народному господарстві" сільськогосподарський товаровиробник не сплачує податків і не прово­дить відрахувань до цільових фондів на суму заборгованості держави перед ним.

У рахунок оплати державного контракту на сільгосппро­дукцію виконавцям державного контракту (за їхньою згодою) можуть поставлятися матеріально-технічні ресурси через постачально-збутові та заготівельні організації. Виконавці державного контракту розраховуються за одержані в рахунок попередньої оплати засоби (матеріально-технічні ресурси) законтрактованою продукцією за цінами, що склалися на мо­мент надходження цих засобів (ресурсів).