Глава 43 Договір підряду - § 2. Побутовий підряд PDF Печать
Гражданское право - Цивільне право: т.2 (В.І.Борисова та ін.)

 

 

§ 2. Побутовий підряд


За договором побутового підряду підрядник, який здійснює під­приємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволен­ня побутових чи інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти і оплатити роботу (ч. 1 ст. 865 ЦК).

Правовому регулюванню договору побутового підряду у ЦК при­свячено окремий параграф, що пов’язано перш за все з необхідністю законодавчого забезпечення інтересів замовника як споживача резуль­тату підрядних робіт за даним договором.

Згідно зі ст. 865 ЦК до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих ЦК, застосовується законодавство про захист прав споживачів, а також інші акти цивільного законодавства. Ними зокре­ма є: Закон України «Про захист прав споживачів»1 (далі — Закон), Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»[5], Правила по­бутового обслуговування населення, затверджені постановою Кабіне­ту Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 (далі — Правила), низка інструкцій щодо надання окремих видів побутових послуг, за­тверджених наказом Українського союзу об’єднань підприємств та організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) від 27 серпня 2000 р. № 20[6], зокрема Інструкція щодо надання послуг з хімічної чистки та фарбування (перефарбування) виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та пошиття швейних і хутряних ви­робів, виробів із шкіри, головних уборів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побутових машин і приладів, ремонту та виготовлен­ня металовиробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту та ви­готовлення ювелірних виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, Інструкція щодо надання послуг з ремонту і пошиття взуття, Інструкція щодо надання послуг з ремонту, пошиття та в’язання три­котажних виробів, Інструкція щодо надання послуг з ремонту побуто­вої радіоелектронної апаратури тощо.

Значення цих нормативно-правових актів полягає у тому, що вони становлять частину особливого режиму, передбаченого для договору побутового підряду[7]. Правові норми, що містяться в цих актах, є від­носно до загальних положень про підряд такими ж спеціальними, як і норми § 2 гл. 61 «Побутовий підряд».

Договір побутового підряду є двостороннім, консенсуальним і оплатним. Поряд із загальними рисами, притаманними підряду в ці­лому, договір побутового підряду має низку специфічних рис.

По-перше, це особливість суб’єктного складу договору побутово­го підряду. Замовником може бути тільки фізична особа, а на стороні підрядника завжди виступає юридична або фізична особа, що здійснює підприємницьку діяльність.

По-друге, даний договір є публічним договором. Тобто на нього поширюються особливості, встановлені цивільним законодавством щодо публічних договорів (ст. 633 ЦК). Так, умови договору побуто­вого підряду встановлюються однаково для всіх замовників, крім тих, яким за законом надані пільги; підрядник не має права надавати пере­ваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору по­бутового підряду, якщо інше не встановлено законом. Він також не може відмовитися від укладення цього договору за наявності у нього можливостей здійснювати відповідні роботи на користь споживача.

По-третє, певну специфіку має предмет договору: робота призна­чена задовольнити побутові чи інші особисті потреби замовника, тобто результат роботи повинен бути призначений для використання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. На підрядні роботи, які за своїм змістом хоча і можуть бути віднесені до побутового підряду, але їх результати використовуються у підприємницькій діяльності, поширюються загальні норми про договір підряду (§ 1 гл. 61 ЦК).

По-четверте, специфіка побутового підряду проявляється у на­явності переддоговірних обов ’язків підрядника. Ці обов’язки полягають у наданні підрядником необхідної і достовірної інформації про запро­поновану роботу, про ціну і форму оплати та інших відомостей (ст. 868 ЦК). Згідно зі ст. 867 ЦК підрядник не має права нав’язувати замовнику включення до договору додаткових оплатних робіт або по­слуг. Замовник у будь-який час до здачі йому роботи в односторонньо­му порядку може відмовитися від виконання договору, сплативши замовнику частину встановленої ціни пропорційно виконаній роботі (ч. 2 ст. 867 ЦК). Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.

По-п ’яте, специфіка цього договору полягає в умовах, які визна­чаються ще до укладення договору і з якими погоджується його замов­ник. Зокрема, це стосується ціни, яка визначається прейскурантами, тарифами і кошторисом, однак може й коригуватися за згодою сторін.

Договір повинен укладатися в простій письмовій формі (ст. 866 ЦК) шляхом підписання одного документа, видачі квитанції, касового чека, товарного чека, білета встановленої форми (п. 9 Правил). Як виняток договір може укладатися в усній формі, якщо моменти укладення і ви­конання збігаються. На відміну від загального правила про неприйнят­ність показань свідків (ч. 1 ст. 218 ЦК), ст. 866 ЦК надає можливість при відсутності у замовника документа посилатися на показання свід­ків для підтвердження факту укладення договору.

У разі коли замовник у письмово оформленому договорі приєдну­ється до умов формулярів, запропонованих підрядником, договір на­буває рис договору приєднання (ст. 634 ЦК).

Згідно зі ст. 870 ЦК і п. 17 Правил робота може бути виконана із матеріалів як підрядника (тоді матеріал оплачується замовником при укладенні договору повністю або частково з остаточним розрахунком після закінчення роботи), так і замовника (тоді в квитанції або іншому документі фіксуються точне найменування матеріалу, його кількість і оцінка, здійснена за погодженням сторін; у даному випадку підрядник несе відповідальність за схоронність матеріалу і правильне його ви­користання).

Відповідно до ст. 872 ЦК у разі виявлення під час приймання ре­зультату роботи або під час його використання істотних відступів від умов договору, інших істотних недоліків у роботі, яка виконана із ма­теріалу замовника, останній за своїм вибором може здійснити одне з передбачених у цій статті прав:

1)    виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;

2)   розірвання договору та відшкодування збитків.

До істотних відступів від умов договору, істотних недоліків у ро­боті підрядника, що тягнуть за собою наведені наслідки, належать порушення строків виконання замовлення, втрата, псування чи по­шкодження матеріалів[8], невідповідність результату робіт вимогам якості, яку не можна усунути, тощо[9].

У тому випадку, коли виявлені недоліки або відступи від умов до­говору не мають істотного характеру, замовнику надається право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розум­ний строк, відшкодування власних витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати.

Замовник завжди може вимагати від виготовлювача встановлення гарантійного строку, який може бути зазначений у паспорті або серти­фікаті.

Відповідно до ч. 3 ст. 872 ЦК вимога про безоплатне усунення таких недоліків результату роботи, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров’я самого замовника та інших осіб, може бути пред’явлена замовником або його правонаступником протягом десяти років з моменту прийняття результату роботи, якщо у встановленому законом порядку не встановлені більш тривалі строки (строки служби). Варто наголосити, що момент виявлення недоліків у даному випадку значення не має, у зв’язку з чим на виявлені недоліки можна посила­тися і після закінчення гарантійних строків. Протягом встановленого наведеною нормою десятирічного строку замовнику надається право подавати вимоги про повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування витрат замовника на усунення недоліків.

По закінченні роботи замовник повинен з’явитися за її результатом. У разі нез’явлення замовника підрядник направляє йому письмове повідомлення і після закінчення двох місяців з дня попередження має право продати предмет договору за розумну ціну, а одержану суму, за відрахуванням усіх належних підряднику платежів, внести в депозит нотаріуса на ім’я замовника (ст. 874 ЦК)[10].