§ 7. Представництво при здійсненні майнових авторських та суміжних прав

Особи, які займаються творчою діяльністю, можуть здійснювати свої виключні права щодо творів науки, літератури та мистецтва са­мостійно. Але часто вони стикаються з певними труднощами, пов’я­заними з необхідністю пошуку можливих користувачів, узгодженням умов ліцензійних договорів, здійсненням контролю за виплатою вина­городи великою кількістю користувачів. Ці особи потребують юридич­ної та іншої спеціальної допомоги у процесі реалізації та захисту своїх прав. Для швидкого та кваліфікованого вирішення цих проблем суб’єкти інтелектуальних прав можуть звернутися до фахівців, що спеціалізуються у сфері охорони інтелектуальної власності. Відносини між суб’єктами авторських або суміжних прав та зазначеними фахів­цями є представницькими. Причому з боку останніх можуть виступа­ти як окремі фізичні особи, так і організації, що спеціально створю­ються для надання послуг з управління майновими правами інтелек­туальної власності. Правовою основою представництва у сфері реалі­зації авторських та суміжних прав є норми розділу четвертого Закону. Згідно зі ст. 45 Закону управління майновими правами може здійсню­ватись через повірену особу або організацію колективного управління. Повноваження щодо управління майновими правами надаються пові­реному шляхом укладання договору доручення. На його підставі він розпоряджається майновими правами щодо інтелектуального продукту в межах повноважень, переданих суб’єктом інтелектуальних прав.

Для захисту своїх інтересів суб’єкти авторських та (або) суміжних прав можуть створювати юридичні особи — організації колективного управління з наступною передачею їм повноважень щодо управління майновими правами окремих категорій суб’єктів. Інформацію про існу­ючі організації та про їх діяльність можна отримати у Держдепарта­менті інтелектуальної власності, який здійснює їх облік. Повноважен­ня на колективне управління майновими правами передаються органі­заціям колективного управління авторами та іншими суб’єктами ав­торського права або суміжних прав на основі договору доручення (глава 68 ЦК) або договору про управління майновими правами (глава 70 ЦК). Залежно від повноважень, які визначені змістом цих договорів, повірені особи або управителі можуть виконувати такі дії щодо управління правами авторів та суб’єктів суміжних прав:

-   укладати ліцензійні угоди з третіми особами на невиключне вико­ристання творів, виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення;

-    здійснювати збирання винагороди на умовах укладених договорів для наступної передачі її носіям виключних прав;

-    контролювати дотримання ліцензійних договорів та розглядати претензії правовласників до користувачів;

-    збирати необхідну для розподілу винагороди інформацію про користувачів, обсяг використання творів і об’ єктів суміжних прав, а також одержаний у результаті прибуток, коли таке використання можливе, згідно із законом, без дозволу правоволодільців, але з ви­платою їм винагороди.

Крім цього, організації колективного управління можуть укладати з аналогічними іноземними організаціями договори про взаємне пред­ставництво інтересів та управління авторськими правами іноземних громадян на території України та українських суб’єктів авторського права або суміжних прав за кордоном.

Будь-які представники авторів чи суб’єктів суміжних прав або управителі мають діяти тільки в інтересах останніх у межах наданих повноважень. Утім організаціям колективного управління прямо заборонено використання об’єктів авторського права або суміжних прав, доручених їм для управління, на свою користь та здійснення будь-якої комерційної діяльності.

Функції, що виконують зазначені організації, є корисними не тіль­ки носіям авторських або суміжних прав, а й користувачам. Діяльність таких організацій позбавляє останніх клопоту щодо пошуку всіх пра- вовласників, узгодження з ними порядку та вартості використання, а також надає можливість доступу до інформації про конкретні об’єкти, передані для використання.

^[1] Див.: Гаврилов, ^. П. Советское авторское право: Основньїе положения. Тенден- ции развития [Текст] / ^. П. Гаврилов. - М. : Наука, 1984. - С. 81; Иоффе, О. С. Осно­ви авторского права [Текст] / О. С. Иоффе. - М. : Знание, 1969. - С. 15-16.

^[2] Див.: Черньшева, С. А. Правоотношения в сфере художественного творчества [Текст] / С. А. Черньшева. - М. : Наука, 1979. - С. 76.

^[3] Див.: Антимонов, Б. С. Авторское право [Текст] / Б. С. Антимонов, К. А. Флей- шиц. - М. : Госюриздат, 1957. - С. 80, 85.

^[4] Див.: Дозорцев, В. А. Авторские дела в суде: Научно-практический комментарий [Текст] / В. А. Дозорцев. - М. : ВААП-Информ, 1985. - С. 14.

Питання для самоконтролю

1. Інститут авторського права, його поняття.
2. Твори як об’єкти авторського права, їх різновиди. Ознаки авторського твору.
3. Суб ’ єкти авторського права. Презумпція авторства. Поняття співавторства та його різновиди.
4. Характеристика особистих немайнових прав автора, їх види.
5. Майнові права автора, їх зміст та класифікація.
6. Виникнення авторських прав, строки їх чинності. Значення державної реєстрації авторських прав. Сповіщення про ав­торські права.
7. Винятки та обмеження в майнових правах автора.
8. Поняття суміжних прав, їх об’єкти та суб’єкти.
9. Особисті немайнові та майнові суміжні права виконавців, виробників фонограм та відеограм, організацій мовлення. Строк їх охорони.
10. Винятки та обмеження майнових суміжних прав.
11. Цивільно-правові способи захисту авторських та суміжних прав у судовому порядку.
12. Правові форми представництва і управління майновими правами у сфері використання об’єктів авторського та су­міжних прав.