Печать
PDF

Розділ 18 ВИКОНАВЧА ВЛАДА В УКРАЇНІ - § 2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

Posted in Конституционное право - Конституційне право України (Колісник, Барабаш)

§ 2. Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

Систему центральних органів виконавчої влади України становлять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні ор­гани виконавчої влади зі спеціальним статусом[2] .

Всупереч імперативним конституційним приписам щодо необхід­ності законодавчого визначення статусу всіх органів державної вико­навчої влади правовий статус лише деяких центральних органів ви­конавчої влади встановлено законом. Правовий статус переважної більшості міністерств, державних комітетів та центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом встановлено положеннями, затвердженими підзаконними актами, зокрема постановами Кабінету Міністрів України[3].

Міністерство є головним (провідним) органом у системі централь­них органів виконавчої влади в забезпеченні впровадження державної політики у визначеній сфері діяльності. Міністр як член Кабінету Мі­ністрів України особисто відповідає за розробку і реалізацію державної політики. На виконання вимог законодавства в межах наданих повно­важень він визначає політичні пріоритети та стратегічні напрями ро­боти міністерства і шляхи досягнення поставлених цілей. Провідне місце міністерств обумовлено тим, що лише їх керівники входять до складу Кабінету Міністрів України і безпосередньо беруть участь у визначенні державної політики. З метою обговорення найбільш важ­ливих питань діяльності в міністерстві утворюється колегія у складі міністра, його заступників та інших керівних працівників.

На сьогодні в Україні створені й функціонують такі міністерства: аграрної політики; з питань житлово-комунального господарства; внут­рішніх справ; вугільної промисловості; економіки; закордонних справ; культури і туризму; оборони; освіти і науки; охорони здоров’я; охоро­ни навколишнього природного середовища; палива та енергетики; праці та соціальної політики; промислової політики; регіонального розвитку та будівництва; транспорту та зв’язку; з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; у справах сім’ї, молоді та спорту; фінансів; юстиції.

Державний комітет (державна служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовує і координує Прем’єр- міністр України або один із віце-прем’єр-міністрів чи міністрів. Дер­жавний комітет (державна служба) вносить пропозиції щодо форму­вання державної політики відповідним членам Кабінету Міністрів України і забезпечує її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здій­снює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання. Державний комітет (державну службу) очолює його голова. В Україні створено і функціонують сім державних комітетів України та п’ять інших центральних органів виконавчої влади, статус яких прирівню­ється до державного комітету України. Зокрема, це державні комітети архівів, лісового господарства, телебачення і радіомовлення, з держав­ного матеріального резерву, по водному господарству, по земельних ресурсах; у справах національностей та релігій, а також Вища атеста- ційна комісія України, Головне контрольно-ревізійне управління Укра­їни, Державна служба автомобільних доріг України, Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації, Пенсійний фонд України.

Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом має визначені Конституцією та законодавством України особливі зав­дання та повноваження. Щодо нього може встановлюватися спеціаль­ний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішен­ня інших питань. Центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом очолює його голова.

В Україні створені й функціонують такі центральні органи вико­навчої влади зі спеціальним статусом: Адміністрація Державної при­кордонної служби України; Головне управління державної служби України; Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України; Державна митна служба України; Державна податкова адмі­ністрація України; Державна служба експортного контролю України; Державна судова адміністрація України; Державний департамент України з питань виконання покарань; Державне агентство України з інвестицій та інновацій; Державний комітет статистики України; Державний комітет України з питань регуляторної політики та підпри­ємництва; Державний комітет України з питань технічного регулюван­ня та споживчої політики; Державний комітет фінансового моніторин­гу України; Державний комітет ядерного регулювання України; Мініс­терство економіки України; Національна комісія з питань регулювання зв’язку України; Національна комісія регулювання електроенергетики України; Національне агентство України з питань забезпечення ефек­тивного використання енергетичних ресурсів; Національне космічне агентство України.

У складі апарату міністерств та інших центральних органів вико­навчої влади утворюються такі структурні підрозділи: департамент, самостійне управління, самостійний сектор, відділ у складі департа­менту.