Розділ Х Статистичне вивчення динаміки суспільно- правових явищ PDF Печать
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Учебные материалы - Правова статистика (В.В. Голіна)

Розділ Х Статистичне вивчення динаміки суспільно-правових явищ

 

§ 1. Поняття про ряди динаміки та їх види

Суспільно-правові явища розвиваються в часі, постійно змінюють­ся. Вивчення змін, що відбуваються при цьому, є однією з необхідних умов пізнання закономірностей їх динаміки. Динамізм соціально- правових явищ є результатом взаємодії різноманітних причин і умов як соціального, так і природного детермінуючого характеру. Оскільки сукупна дія цих детермінант відбувається в часі, то при статистичному вивченні динаміки суспільно-правових явищ час постає як збірний фактор розвитку.

Основна мета статистичного вивчення динаміки суспільно-правових явищ полягає у виявленні й кількісному вимірюванні закономірностей їх розвитку в часі і стосовно окремих територій.

Наприклад, кожного року змінюється кількість зареєстрованих в Україні злочинів. Різнобічний аналіз цих змін надзвичайно важливий, тому що він дозволяє правильно організувати наявні правоохоронні сили держави, спроектувати необхідні зміни до законодавства тощо.

З метою дослідження змін явищ застосовується такий специфічний метод статистичної науки, як статистичні ряди.

У найбільш загальному розумінні статистичні ряди — це сукупність статистичних даних, розташованих у хронологічному або логічному порядку, яка характеризує зміни кількісного виміру істотних ознак статистичного явища.

Зрозуміло, що в основу побудови статистичного ряду можна по­класти значну кількість різних критеріїв. Однак з точки зору правової статистики найбільш важливим є поділ статистичних рядів на ряди розподілу і ряди динаміки. Ряди розподілу, які розглянуті в попередніх розділах підручника, характеризують явище в певних проміжках часу в статиці, тобто в зафіксованому, непорушному вигляді. На відміну від них ряди динаміки дають уявлення про рух досліджуваного явища за обраний проміжок часу, тобто показують зростання або ж зменшення його ознак чи констатують відсутність змін ознак цього явища.

Рядами динаміки називається послідовність статистичних даних, що відображає розвиток досліджуваного явища в часі.

У кожному ряді динаміки є два основних елементи: 1) показники часу; 2) відповідні їм рівні розвитку досліджуваного явища, які в ста­тистиці дістали назву рівнів ряду.

Як показники часу в рядах динаміки виступають або певні дати (моменти) часу, або окремі періоди (роки, квартали, місяці тощо). Рів­ні рядів динаміки відображають кількісну оцінку (міру) розвитку в часі досліджуваного явища. Останні можуть виражатися абсолютними, відносними або середніми величинами.

Залежно від характеру досліджуваного суспільно-правового явища рівні рядів динаміки можуть відноситись або до певних дат (моментів) часу, або до окремих періодів. Відповідно до цих критеріїв ряди дина­міки розділяють на моментні та інтервальні.

Моментніряди динаміки відбивають стан досліджуваних явищ на певні дати (моменти) часу в їх послідовності. Прикладом моментного ряду динаміки є інформація про кількість населення України, отримана шляхом переписів 1989 і 2001 р., адже рівні рядів, які відповідають на­веденим показникам часу, показують явище у статиці. Особливістю моментного ряду динаміки є те, що в його наступні рівні можуть по­трапляти ті ж самі одиниці досліджуваної сукупності, які вже були об­раховані в попередніх рівнях. Так, значна кількість населення, обрахо­вана під час перепису 1989 р., мешкала на території України під час проведення перепису 2001 р., відтак ця частина знов потрапила до даних обліку. Тому підсумовувати рівні моментного ряду динаміки методоло­гічно неправильно, адже може виникнути повторний підрахунок.

За допомогою моментних рядів динаміки в правовій статистиці вивчають чисельний склад працівників правоохоронного органу, кіль­кість зареєстрованих справ, що знаходяться у провадженні суду, станом на звітну дату (квартал, півріччя, рік), залишок нерозглянутих справ попереднього року станом на 1 січня наступного року (так званий перехідний залишок справ, який неминуче виникає за рахунок того, що процесуальний термін розгляду справи може починатись в одному звітному періоді, а закінчуватись у наступному) та значну кількість інших показників, що відображають стан досліджуваних явищ на окремі дати (моменти) часу.

Інтервальні ряди динаміки відображають підсумки розвитку (функціонування) досліджуваних явищ за окремі періоди (інтервали) часу. Інтервальні ряди динаміки, внаслідок іншого порівняно з момент- ними рядами підходу до їх побудови, значно більш інформативні, і в них можна обчислити значну кількість показників, про що йтиметься далі. Одразу підкреслимо, що особливістю інтервального ряду дина­міки є те, що кожен його рівень складається з даних за більш короткі інтервали (субперіоди) часу.

Наприклад, підсумовуючи кількість зареєстрованих у місті зло­чинів за перші три місяці року, одержують кількість злочинів (обсяг ознаки) за перший квартал, а сума зареєстрованих протягом чотирьох кварталів злочинів дає показник рівня злочинності в місті за весь рік і т. д. Таким чином, властивість підсумовування рівнів за послідовні інтервали часу дозволяє одержувати ряди динаміки більш укрупнених періодів, а також дає простір для обчислення характеристик змін рівнів ряду.

За допомогою інтервальних рядів динаміки в правовій статистиці вивчаються зміни в часі кількості зареєстрованих злочинів та осіб, що їх вчинили, коливання розміру матеріальних збитків від злочину; зрос­тання або зменшення кількості цивільних, адміністративних, кримі­нальних, господарських справ у судах, тобто такі характеристики правових явищ, які відображають підсумки їх функціонування (розви­тку) за окремі періоди.

У правовій статистиці найчастіше зустрічається ситуація, коли статистичне відображення розвитку досліджуваного явища в часі пред­ставлене рядами динаміки з наростаючими підсумками. Їх застосуван­ня обумовлене потребами відображення результатів розвитку дослі­джуваних показників не тільки за даний звітний період, але й з ураху­ванням попередніх періодів. При складанні таких рядів проводиться послідовне підсумовування суміжних рівнів. Цим досягається сумарне узагальнення результату розвитку досліджуваного показника з почат­ку звітного періоду (місяця, кварталу, року тощо).

Інколи в науковій і навчальній літературі зустрічається поняття паралельних рядів. Однак тут мова йде не про самостійний вид ста­тистичних рядів, а про одночасне аналітичне порівняння двох або більше рядів розподілу чи рядів динаміки.

Крім того, за критерієм повноти часу, який відображено в рядах дина­міки, їх можна поділити на повні, неповні та наростаючим підсумком. У повних рядах динаміки моменти або проміжки часу йдуть один за одним із рівними інтервалами часу. У неповних рядах динаміки такої послідов­ності між проміжками часу не додержують. Ряди динаміки наростаючим підсумком відображають сумарні результати розвитку явища за певний час (наприклад, звітність суду за квартал, півріччя, рік і т. д.).

За статистичною природою показників ряду всі вони поділяються на ряди динаміки абсолютних, відносних та середніх величин. У рядах динаміки абсолютних величин рівні ряду наведено у вигляді реально існуючих показників, іменованих показників. У рядах динаміки від­носних величин всі рівні ряду наводяться у співвідношенні величин абсолютного рівня ряду (відносних величинах), а в рядах динаміки середніх величин — відповідно в середніх показниках.

За допомогою рядів динаміки вивчення закономірностей розвитку соціально-правових явищ здійснюється в таких основних напрямках:

1) характеристика рівнів розвитку досліджуваних явищ у часі;

2)   вимір динаміки досліджуваних явищ за допомогою системи статистичних показників;

3)   виявлення й кількісна оцінка основної тенденції розвитку (тренду);

4)  вивчення періодичних коливань;

5)  екстраполяція й прогнозування.

Однак для вирішення перелічених завдань ряди динаміки мають відповідати певним вимогам, науковим критеріям, головний з яких — порівнянність рівнів рядів динаміки.

Для правильного розуміння вимог щодо порівнянності рядів слід пам’ятати, що ряди динаміки формуються в результаті зведення й об­робки матеріалів безперервного або періодичного статистичного спо­стереження. Повторювані в часі (за звітними періодами) значення однойменних показників у ході статистичного зведення систематизу­ються в хронологічній послідовності. При цьому кожен ряд динаміки охоплює окремі відособлені періоди, у яких теоретично можуть від­буватися такі зміни, що призводять до непорівнянності звітних даних із даними інших періодів. Тому для аналізу ряду динаміки необхідне приведення всіх його складових елементів до порівнянного вигляду. Для цього, відповідно до завдань дослідження, встановлюються при­чини, які обумовили непорівнянність аналізованої інформації, і засто­совується відповідна обробка, що дозволяє проводити наступне по­рівняння рівнів ряду динаміки.

Непорівнянність у рядах динаміки викликається різними причина­ми. Це можуть бути, зокрема, різновеликість показань часу, неодно­рідність складу досліджуваних сукупностей у часі, зміни в методиці первинного обліку й узагальнення вихідної інформації, розходження застосовуваних в окремі періоди одиниць виміру тощо.

У правовій статистиці перелічені причини мають різну поширеність і значення. Якщо, наприклад, непорівнянність рядів унаслідок неодна­кової тривалості показань часу (місяців, кварталів, півріч) у досліджен­ні суспільно-правових явищ не відіграє особливої ролі, то зміни в мето­диці обліку досліджуваного правового показника можуть значно усклад­нити або ж взагалі унеможливити аналіз ряду динаміки.

Такі причини, як зміна законодавства (наприклад, криміналізація або декриміналізація, зміна підвідомчості господарських справ і т. д.), зміни в методології обліку правових явищ, форм звітності правоохо­ронних органів і навіть територіально-адміністративні зміни, виступа­ють серйозними перешкодами методологічного характеру.

Так, із введенням в дію Кримінального кодексу України 2001 р. виникла потреба наводити в статистичних звітах дані про кількість вчинених злочинів за кваліфікацією відповідно до Кримінального ко­дексу УРСР, який діяв раніше, і до нині чинного Кримінального кодек­су України. Аналогічні ситуації виникають і при зміні підслідності кримінальних справ при внесенні змін до ст. 112 Кримінально- процесуального кодексу України. Для ілюстрації підкреслимо, що за період з 1963 р. по 2007 р. ст. 112 Кримінально-процесуального кодек­су України «Підслідність» змінювалась 94 рази, що кожного разу не­минуче тягло за собою часткову зміну об’єкта статистичного спосте­реження в розрізі органів досудового (попереднього) слідства.

Таким чином, тільки якісний аналіз сутності показників ряду ди­наміки дозволяє відповісти на питання, порівнянні чи непорівнянні ці показники за своїм змістом, які прийоми і методи можна застосувати для розуміння описаних ними суспільно-правових явищ.