§ 2. Практичне забезпечення економічної безпеки держави

Ефективність забезпечення ЕБД за сучасних умов значною мі­рою залежить від застосування наукових підходів до проблем цієї сфери.

Великомасштабні дослідження у сфері ЕБД привели на Заході до створення нової науки, яка дістала назву «екосестейт» (economic security of state), тобто наука про економічну безпеку. Сутність екосе- стейту полягає в тому, що він є базою для будь-яких інших напрямків, проявів та відгалужень ЕБД, а також у тому, що завдяки накопиченим знанням цього відгалуження можна передбачити наслідки зовнішніх або внутрішніх дій з метою зменшення їх можливого негативного або збільшення позитивного впливу на розвиток держави.

Державі ринкового типу обов’язково потрібна науково обґрунто­вана державна стратегія (концепція) ЕБД. Вона має визначати глобальні і поточні національні інтереси та цілі, а також методи, засо­би й механізми їх досягнення і відповідно забезпечити національну економічну безпеку (НЕБ).

Методична основа побудови такої концепції має бути пов’язана насамперед із визначенням найбільш загальних позицій для кожного періоду часу, серед яких:

роль і місце України в глобалізованому міжнародному просторі; сфери діяльності, на які поширюються життєво важливі економіч­ні інтереси держави;

характер реальних і потенційних загроз для національних еконо­мічних інтересів за сферами діяльності;

можливості попередження чи нейтралізації цих загроз; варіанти заходів забезпечення НЕБ.

Наприклад, найближчими, наступними та кінцевими завданнями забезпечення НЕБ України в умовах ринкової розбудови мають бути відповідно: 1) подолання посткризових процесів; 2) формування умов для створення ресурсів модернізації; 3) входження в постіндустріаль- ний етап розвитку.

Розробка концепції НЕБ потребує комплексного розв’язання питань організаційного, нормативно-правового, методологічного, аналітичного, інформаційного та експертного забезпечення діяльності в цій сфері.

У будь-якому варіанті структура концепції НЕБ повинна охоплю­вати три базові елементи: 1) інтереси; 2) загрози; 3) захист. Саме захист втілює комплекс заходів щодо запобігання або нейтралізації зазіхань, ворожих дій, небезпек. Методи та засоби здійснення захисту можуть бути досить різними і не обов’язково симетричними загрозам. Головна властивість цих заходів — адекватність загрозам, основна спрямова­ність — зниження рівня небезпеки. Сутність методу захисту охоплює засоби, що використовуються, та способи їх застосування. Держава повинна забезпечити всі види захисту як своїх економічних інтересів, так і інтересів суспільних структур та громадян.

При цьому головними принципами забезпечення захисту як про­цесу мають бути: а) законність; б) додержання балансу інтересів дер­жави, підприємств різних форм власності та фізичних осіб; в) їх вза- ємовідповідальність щодо забезпечення захисту.

Законність реалізується шляхом розробки усталеної правової осно­ви у сфері захисту об’єктів та суб’єктів ЕБД. При цьому слід врахову­вати необхідність додержання міжнародних угод та норм, до яких приєдналася Україна.

Основними принципами організації та здійснення захисту у сфері ЕБД є:

1)   системність, що передбачає розглядання проблем захисту з урахуванням усіх небезпечних каналів відпливу інформації та несанкціонованого доступу до неї, а також можливого часу й умов їх виникнення, комплексного застосування правових, організаційних і технічних заходів щодо захисту; при цьому має бути забезпечена спад­коємність і безперервність захисту;

2)  обґрунтованість, оскільки складність завдань, що вирішуються, великий обсяг робіт, а також обмеженість ресурсів зумовлюють необ­хідність глибокого науково-технічного обґрунтування рішень, що при­ймаються, всебічної оцінки щодо їх реалізації;

3)   достатність, що означає необхідність пошуку ефективних і надійних заходів захисту, без зайвих витрат, і забезпечується вико­ристанням найдосконаліших методів та засобів захисту. За характером впливу на загрозу серед способів захисту можна виокремити узгоджен­ня, стримування, протидію і примушення. Суспільство і громадяни використовують значно менший, ніж держава, арсенал засобів і спо­собів їх втілення для захисту своїх економічних інтересів і значною мірою покладаються на захист держави;

4)   гнучкість в управлінні, яка забезпечує здатність, залежно від умов захисту та важливості об’єктів, що захищаються, прогнозування загроз і запобігання їх нейтралізації, оперативну та ефективну лікві­дацію наслідків цих загроз;

5)  своєчасність, що зумовлюється необхідністю завчасної розроб­ки заходів захисту та контролю (у протилежному разі проведення за­ходів щодо захисту може не лише не дати ефекту, а й призвести до додаткових збитків).

При розробці та застосуванні конкретних заходів щодо забезпечен­ня НЕБ економічного та правового напряму слід враховувати фунда­ментальні положення екосестейту. Зокрема, слід чітко з’ясувати, що саме загрожує економічній безпеці, де міститься джерело виникнення небезпеки, яким чином конкретні загрози впливають на стан економіч­них відносин.