§ 4. Бухгалтерський баланс та його структура

Активи підприємств і організацій, їхній стан та розміщення, а також власний капітал і зобов’язання відображуються в бухгалтерському балансі, який є показником майнового стану підприємства на певну дату в узагальненому грошовому виразі.

Кожне підприємство чи організація має певну суму активів, а також власного капіталу і зобов’язань. Відповідно до цього майновий стан суб’єкта господарювання виділяють у дві групи, що відображують у балансі. Групу активів за їхнім складом і розміщенням називають ак­тивом, а групу власного капіталу і зобов’язань — пасивом.

Графічно бухгалтерський баланс підприємства має вигляд табли­ці, поділеної на дві частини: актив (ліва частина) та пасив (права частина).

Головним елементом бухгалтерського балансу є стаття (активу чи пасиву). Актив балансу складається із трьох, а пасив — із п’яти розді­лів (табл. 1).

 

Оскільки і статті активу, що відображують склад активів підпри­ємства, і статті пасиву (зобов’язання і власний капітал) подають уза­гальнений вираз фінансового стану підприємства в одній грошовій оцінці, то підсумки активу і пасиву завжди мають збігатися.

Статті бухгалтерського обліку — це показники стану окремих видів активів, зобов’язань та власного капіталу на відповідну дату. Кожна стаття балансу має грошовий вираз — оцінку статті.

Актив відображується в балансі за умови, що його оцінку досто­вірно визначено і в майбутньому передбачається одержання економіч­них вигод, пов’язаних з його використанням.

Зобов’язання відображуються в балансі, якщо їх оцінку достовірно визначено і існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбут­ньому внаслідок їх погашення.

Власний капітал відображується в балансі одночасно з активами або зобов’язаннями, які призводять до його зміни.

Суми, наведені в балансі за статтями (на початок року і на кінець звітного періоду), використовуються для відкриття рахунків на на­ступний звітний період.

Оцінка балансу дає уявлення про реальний майновий і фінансовий стан підприємства та ефективність використання власного й залуче­ного капіталу, відіграє велику роль у процесі управління і керівництва підприємством.

У діяльності правоохоронних органів показники балансу викорис­товуються для виявлення різних порушень фінансової (витрачання коштів не за цільовим призначенням) та розрахункової дисципліни;

встановлення фінансових наслідків порушень і зловживань, що мали місце. Показники балансу можуть мати вагу доказів у справах слідства та судочинства.

Отже, діяльність підприємств, організацій та установ складається з низки господарських циклів, під якими розуміють рух активів у різ­них формах. У свою чергу, кожний цикл складається з багатьох госпо­дарських операцій — індивідуальних моментів руху активів.

Кожна така господарська операція з активами впливає на їхню величину і форму, склад і розміщення, а також видозмінює їхнє дже­рело надходження (власний чи залучений капітал) та цільове призна­чення. Оскільки баланс відображує стан активів, власного капіталу та зобов’язань, то кожна операція впливає і на баланс, змінюючи ту чи іншу його статтю. Таким чином, у процесі господарської діяльності відбувається постійна і безперервна зміна статей, що призводить до змін підсумків груп і розділів як активу, так і пасиву балансу.

Розрізняють чотири види змін балансу в зв’язку з господарськими операціями: активні, пасивні, активно-пасивні в бік збільшення та активно-пасивні в бік зменшення.

Активні зміни призводять до збільшення суми за однією статтею активу балансу і до зменшення — за іншою. При цьому пасив і загаль­ний підсумок балансу не змінюються. Цей вид змін балансу може бути зображено формулою А + С - С = П, де А — актив балансу; П — пасив балансу; С — сума змін за статтями балансу.

Пасивні зміни зумовлюють збільшення суми за однією статтею пасиву балансу і відповідно зменшення за іншою; актив і загальний підсумок балансу не змінюються. Цим змінам відповідає формула А = П + С - С.

Активно-пасивні зміни балансу в бік збільшення передбачають одночасне збільшення суми за однією статтею активу та відповідно за статтею пасиву і, як наслідок цього, — зростання загального підсумку балансу. Формула цих змін має такий вигляд А + С = П + С.

Активно-пасивні зміни в бік зменшення тягнуть за собою зменшен­ня суми за статтею активу і таке саме зменшення суми за статтею па­сиву, що призводить до зменшення загального підсумку балансу. Цей вид змін може бути зображено формулою А - С = П - С.

Таким чином, використання в бухгалтерському обліку балансового узагальнення забезпечує можливість контролю за раціональним ви­користанням матеріальних цінностей і грошових коштів.