4.9.  Правовий статус та державна реєстрація фізичної особи як суб’єкта підприємницької діяльності. Порядок припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця

Право на здійснення підприємницької діяльності, яку не забороне­но законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Громадянин визнається суб’єктом господарювання у разі здійснен­ня ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до вимог чин­ного законодаства. Інакше кажучи, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в по­рядку, встановленому законом.

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підприємцем та має ідентифікаційний номер, або уповноважена нею особа повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу державному реє­стратору за місцем проживання такі документи:

-   заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстра­ції фізичної особи-підприємця;

-   копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;

-   документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за про­ведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

-   нотаріально засвідчену письмову згоду батьків (усиновлювачів) або піклувальника, або органу опіки та піклування, якщо заявником є фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю.

Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифіка­ційного номера, офіційно повідомила про це відповідні державні орга­ни, має відмітку у паспорті та намір стати підприємцем, повинна по­дати виключно особисто:

-   заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстра­ції фізичної особи-підприємця;

-   документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за про­ведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Державному реєстратору забороняється вимагати додаткові доку­менти для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, якщо вони не передбачені чинним законодавством.

Документи, які подаються для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, приймаються за описом, копія якого в день надходження документів видається (надсилається рекомендованим листом) заявнику з відміткою про дату надходження документів. Дата надходження документів на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор має право залишити без розгляду докумен­ти, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи- підприємця, якщо:

-   документи подані за неналежним місцем проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

-    документи не відповідають вимогам частин першої та другої статті 8 та частини п’ятої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (документи мають бути викладені державною мовою; реєстраційна картка запо­внюється машинодруком або від руки друкованими літерами; якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) має бути нотаріально засвідчений);

-   документи подані не у повному обсязі.

Про залишення документів, які подавалися для проведення держав­ної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів дер­жавним реєстратором видаються (надсилається рекомендованим листом з описом вкладення) відповідне повідомлення із зазначенням підстав залишення документів, які подавалися для проведення державної реє­страції фізичної особи-підприємця, без розгляду та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи- підприємця, відповідно до опису.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення до­кументів, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, без розгляду зобов’язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Підставами для відмови у проведенні державної реєстрації фізич­ної особи-підприємця є:

-   невідповідність відомостей, які вказані у реєстраційній картці на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відомо­стям, які зазначені у документах, що подані для проведення державної реєстрації;

-   наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати підпри­ємцем;

-   наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що заявник є підприємцем.

Відмова у проведенні державної реєстрації фізичної особи- підприємця з інших підстав не допускається.

За наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний реєстратор зобов’язаний не піз­ніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця видати (надіслати ре­комендованим листом з описом вкладення) заявнику повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, із зазначенням підстав для такої відмови, та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, відповідно до опису.

У разі відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи- підприємця реєстраційний збір не повертається.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у прове­денні державної реєстрації фізичної особи-підприємця, фізична особа може повторно подати документи на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця, які розглядаються у порядку, передбачено­му цим Законом для проведення державної реєстрації фізичної особи- підприємця.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи-підприємця державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця на підставі відомостей реєстраційної картки на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про прове­дення державної реєстрації фізичної особи-підприємця є датою дер­жавної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Строк державної реєстрації фізичної особи-підприємця не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для про­ведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця має бути оформлене державним реєстратором і видане (надіслане ре­комендованим листом) заявнику не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації фізичної особи-підприємця зобов’язаний переда­ти відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідо­млення про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдино­го державного реєстру та відомості з реєстраційної картки на проведен­ня державної реєстрації фізичної особи-підприємця для взяття фізичної особи-підприємця на облік.

Зміни до відомостей про фізичну особу-підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме зміни щодо імені фізичної осо­би, місця її проживання, ідентифікаційного номера фізичної особи — платника податків або номера та серії паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади і має відмітку у паспорті, набирають чинності з дня їх державної реєстрації.

Якщо особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорюва­ти ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем.

До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Фізична особа-підприємець відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фі­зична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов’язаннями, пов’язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність само­стійно або спільно з іншими особами, як із залученням, так і без за­лучення найманої праці.

Громадянин-підприємець зобов’язаний:

-   у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності;

-   повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відо­браженню у реєстраційних документах;

-   додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечу­вати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов’язкової сертифікації продукції, встановле­них законодавством;

-    не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;

-   вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відпо­відно до вимог законодавства;

-    своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів; сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, установлених законом.

Іноземці та особи без громадянства при здійсненні господарської діяльності в Україні користуються такими самими правами і мають такі самі обов’язки, як і громадяни України, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами. Іноземні юридичні особи при здій­сненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими ГК України, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фі­зичної особи-підприємця проводиться у разі:

-   прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припи­нення підприємницької діяльності;

-   смерті фізичної особи-підприємця;

-   постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою;

-    постановлення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або про обмеження її цивільної діє­здатності;

-   постановлення судового рішення про припинення підприємниць­кої діяльності фізичної особи-підприємця.

Підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця є:

-   визнання фізичної особи-підприємця банкрутом;

-    провадження нею підприємницької діяльності, яка заборонена законом;

-   неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію при­пинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.