Розділ 3. Господарська діяльність - 3.3. Заборони та обмеження здійснення господарської і підприємницької діяльності. Правові наслідки здійснення підприємницької діяльності без реєстрації або забороненої господарської діяльності

Posted in Хозяйственное право - Господарське право: ч.1 (В.С. Мілаш)

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

3.3. Заборони та обмеження здійснення господарської і підприємницької діяльності. Правові наслідки здійснення підприємницької діяльності без реєстрації або забороненої господарської діяльності


Згідно зі ст. 42 Конституції України1 кожен має право на підпри­ємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Разом з тим чинне законодавство містить низку обмежень щодо здійснення підприємниць­кої діяльності. По-перше, відповідно до ст. 42 Конституції України підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб ор­ганів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежуєть­ся законом. Водночас ч. 3 ст. 52 ГК України забороняє здійснювати цим самим особам і некомерційну господарську діяльність. Крім того, чин­ним законодавством заборонено займатися підприємницькою діяльні­стю військовослужбовцям, посадовим особам органів прокуратури, суду, господарського суду, Служби безпеки; а також особам, які мають непо­гашену судимість за корисливі злочини тощо. По-друге, органи держав­ної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, встановленому законом, можуть застосувати до суб’єктів господарювання такі різновиди адміністративно-господар­ських санкцій, як обмеження або зупинення діяльності суб’єкта госпо­дарювання, зупинення дії ліцензії на здійснення суб’єктом господарю­вання певних видів господарської діяльності або навіть її анулювання.

По-третє, за ч. 4 ст. 22 ГК України законом можуть бути визначені види господарської діяльності, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям. Так, певні обме­ження щодо здійснення господарської діяльності містяться у ст. 4 Закону України «Про підприємництво»[18] (Закон утратив чинність 01. 01. 2004 р., окрім ст. 4, за якою діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, здійснюється відпо­відно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів»). Згідно зі ст. 6 цього Закону діяльність, пов’язана з обігом наркотичних засобів, психотроп­них речовин (за винятком психотропних речовин, включених до списку № 2 таблиці III Переліку) і прекурсорів (включених до списку № 1 таб­лиці IV Переліку), здійснюється підприємствами державної та кому­нальної форм власності за наявності в них ліцензії на здійснення від­повідних видів діяльності. Діяльність, пов’язана з охороною окремих особливо важливих об’єктів права державної власності, перелік яких визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, а також діяльність, пов’язана із проведенням криміналістичних, судово- медичних, судово-психіатричних експертиз і розробленням, випробу­ванням, виробництвом й експлуатацією ракет-носіїв, зокрема з їх кос­мічними запусками з будь-якою метою, може здійснюватися тільки державними підприємствами та організаціями, а проведення ломбард­них операцій — також і повними товариствами. Діяльність, пов’язана з виробництвом бензинів моторних сумішевих із вмістом не менш як 5 відсотків високооктанових кисневмісних домішок, абсолютованого технічного спирту та етилтретбутилового ефіру, здійснюється нафто­переробними підприємствами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. Діяльність, пов’язана з виробництвом високооктанових кисневмісних домішок, здійснюється державними спиртовими за­водами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України. У да­ному випадку мова йде про заборону здійснення приватного підпри­ємництва в окремих галузях економіки, а не підприємництва як такого. Державне підприємництво є формою здійснення економічної актив­ності підприємств державного та комунального секторів економіки від імені держави, яке спрямоване на розширення форм і масштабів безпо­середньої участі держави в економіці (як одного з найбільших власни­ків) та має здійснюватися в тих секторах економіки, де публічні інтереси потребують найбільшого захисту, або де виробництво певних товарів, послуг є найбільш рентабельним; воно є за своєю суттю одним із ін­струментів економічної політики.

Правовими наслідками здійснення підприємницької дяльності без реєстрації або забороненої господарської (підприємницької) діяльності є притягнення правопорушників до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопору­шення[19], провадження господарської діяльності без державної реєстра­ції як суб’єкта господарювання або без одержання ліцензії на прова­дження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензу­ванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого доку­мента дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене зако­ном, — спричиняє накладення штрафу від двадцяти до сорока неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої. Зазначені дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Надання суб’єктом господарювання дозвільному органу або адмі­ністратору недостовірної інформації щодо відповідності матеріально- технічної бази вимогам законодавства — спричиняє накладення штра­фу від сорока до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За статтею 202 Кримінального кодексу (КК) України[20] здійснення без державної реєстрації, як суб’єкта підприємницької діяльності, що містить ознаки підприємницької та яка підлягає ліцензуванню, або здійснення без одержання ліцензії видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до законодавства, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов’язано з отриманням доходу у великих розмірах, — карається штрафом від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно зі ст. 203 КК України, зайняття видами господарської діяль­ності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, — карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Ті самі дії, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття забороненими видами господарської діяльності, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Отримання доходу у вели­кому розмірі має місце, коли його сума у тисячу і більше разів переви­щує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.


[1] Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36. - Ст. 229.

[2] Там само. - 1991. - № 24. - Ст. 377.

[3] Там само. - 1997. - № 27. - Ст. 181.

[4] Суспільний продукт — синтезоване поняття, до складу якого входять різно­манітні матеріальні й нематеріальні блага, які створюються в межах різних галузей суспільного виробництва.

[5] Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 46. - Ст. 292.

[6] Там само. - 1999. - № 48. - Ст. 408.

[7] Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - Ст. 504.

[8] Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 5. - Ст. 47

[9] Там само. - 2001. - № 32. - Ст. 171.

[10] Див.: Каминка А. И. Основи предпринимательского права. - Пг.: Труд, 1917.-   С. 19; Шершеневич Г Ф. Курс торгового права. Т. 1. - Рига: Издание Давида Глик- смана, 1924. - С. 158.

[11] Див.: Половинкин П. Д., СавченкоВ. Е. Проблема определения ^кономической сущности и содержания предпринимательства // Вестник МГУ Сер. 6. ^кономика, 1996. - С. 11.

[12] Безгодов А. В. Очерки социологии предпринимательства. - СПб: Петрополис,1999. - С. 9.

[13] Предпринимательство: Учебник / Под ред. В. Я. Горфинкеля. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - С. 6-7.

[14] Там само. - С. 8-12.

[15] Предпринимательство: Учебник / Под ред. В. Я. Горфинкеля. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. - С. 6-7.

[16] Див.: ГуняковЮ. В. ^кономические отношения коммерческой деятельности: сущность, структура, механизмьі функционирования (теоретический аспект): Дис. ... д-ра ^кон. наук: 08. 00. 01 / Рос. акад. наук. Ин-т ^кономики и организации про- мьшленного производства. - Новосибирск, 2005. - С. 108.

[17] Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 19. - Ст. 208.

[18] Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 14. - Ст. 168.

[19] Відомості Верховної Ради УРСР. - 1984, додаток до № 51. - Ст. 1122.

[20] Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 25-26. - Ст. 131.