Розділ 1. Основні засади господарського права - 1.3. Система господарського законодавства України. Кодифікація господарського законодавства
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Хозяйственное право - Господарське право: ч.1 (В.С. Мілаш)

 

1.3. Система господарського законодавства України. Кодифікація господарського законодавства


Економічні перетворення останнього десятиріччя зумовили потре­бу якісного реформування вітчизняного законодавства у сфері госпо­дарської діяльності. Перед законодавцем постало завдання належним чином нормувати досить складну систему господарських відносин, щоб утвердити суспільний господарський порядок в економічній системі України та створити правову основу для реалізації інтересів як безпо­середніх учасників господарських відносин, так і публічних інтересів, заснованих на загальносуспільних потребах, серед яких найважливі­шими є забезпечення продовольчої та ресурсної безпеки, збереження довкілля, забезпечення паритетності розвитку різних сфер виробництва, відтворення основних засобів виробництва, підтримка економічної рівноваги тощо. Однією з головних передумов задоволення цих та низки інших економічних потреб й реалізації інтересів, сформованих на їх основі, є системність правового впорядкування господарських відносин, яку неможливо досягти за умови фрагментарного, різногалу- зевого регулювального впливу на господарський оборот. Зазначене завдання тривалий час унеможливлювалося відсутністю чітких орієн­тирів розвитку господарського законодавства, що інтенсивно нарощу­валося. У зв’язку із цим Комплексною цільовою програмою боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр. було заплановано прийняття ГК Укра­їни як одного з невідкладних засобів протидії тіньовій економіці та забезпечення зростання ділової активності суб’єктів господарювання, розвитку підприємництва, підвищення ефективності суспільного ви­робництва і затвердження суспільного господарського порядку в еко­номічній системі України. Кодифікація публічно-правового компонен­та регулювання економічних відносин у ГК України є актом надзвичай­но високої суспільної актуальності. Відсутність у законодавстві Украї­ни до прийняття ГК України систематизації засобів, механізмів та ре­жимів державного регулювання ринкових відносин слід визначити одним із правових чинників кризового стану економіки України і вак­ханалії економічної злочинності[16]. Отже, прийняття у 2003 році Госпо­дарського кодексу України, стало не «науковою примхою», а об’єктивною потребою. Одночасне прийняття ГК та ЦК України дозволило, хоча і неповною мірою, реалізувати концепцію узгодження в законодавстві приватноправових та публічно-правових начал, виходячи із доцільності правового забезпечення узгодження ринкової саморегуляції та держав­ного регулювання економіки[17]. ГК України отримав позитивну оцінку зарубіжних спеціалістів. Так, на думку професора порівняльного права лондонського університету В. Баталера, ГК України із усіх кодексів, прийнятих у державах СНД від початку переходу до ринкової економі­ки, є найбільш інноваційною частиною законодавства[18].

Прийняття кодексів — важливий крок на шляху забезпечення сис­темності, удосконалення законодавства[19]. ГК України заклав фундамент для здійснення господарсько-правового регулювання договірних відносин на новому системному рівні. Утім його прийняттям ні сама кодифікація, ні процес удосконалення законодавства не завершується (законотвор­чість є безперервним процесом)[20].

На сьогодні галузь господарського законодавства є системою нормативно-правових актів (розташування господарсько-правових актів з урахуванням їх зв’язків і властивостей[21]), норми яких у цілому (або тільки їх окремі норми) спрямовано на впорядкування господар­ського обороту.

Нормативно-правові акти, що регулюють (упорядковують) процес організації та здійснення господарської діяльності, можуть бути розпо­ділені як за формальною ознакою (правовою силою нормативного акта), так і за змістовою ознакою (зміст відносин, які вони регулюють).

За формальною ознакою до нормативних актів, які входять до галузі господарського законодавства, належать Конституція України, Господарський кодекс України, закони України, постанови Верховної Ради України, декрети, постанови та розпорядження Кабінету Міні­стрів України, укази та розпорядження Президента України, норма­тивні акти міністерств, державних комітетів, комісій та інших цен­тральних органів виконавчої влади (правила, накази, інструкції тощо), акти територіальної (локальної) дії місцевих рад та держадміністрацій із господарських питань.

Увесь масив господарського законодавства за змістовною ознакою можна розподілити на низку блоків, серед яких:

1.  Нормативно-правові акти, якими встановлюються загальні за­сади функціонування господарського обороту — норми Конституції України, що утворюють конституційні основи правового господарсько­го порядку, ГК України, Закони України: «Про захист економічної конкуренції»[22] від 11 січня 2001 р.; «Про захист прав споживачів»[23] від  12  травня 1991 р. (у ред. від 1 грудня 2005 р.); «Про захист національ­ного товаровиробника від демпінгового імпорту»[24] від 22 грудня 1998 р.; «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту»[25] від 22 грудня 1998 р. та ін.

2. Нормативно-правові акти, що регламентують порядок легалізації суб’єктів господарської діяльності — Закони України «Про держав­ну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»[26] від  15  травня 2003 р.; «Про ліцензування певних видів господарської  діяльності»[27] від 1 червня 2000 р., «Про патентування деяких видів під­приємницької діяльності»2 від 23 березня 1996 р. та ін.

3.  Нормативно-правові акти, що регламентують діяльність владних структур та визначають їх організаційно-господарські повноваження у процесі управління господарською діяльністю — закони України «Про національну раду України з питань телебачення і радіомовлення»3 від 23   вересня 1997 р.; «Про національний банк України»4 від 20 травня1999   р.; «Про Антимонопольний комітет України»5 від 26 жовтня 1993 р. та ін.

4.  Нормативно-правові акти, що регламентують правовий статус суб’єктів господарської діяльності — Закони України «Про господарські товариства»6 від 19 вересня 1991 р.; «Про промислово-фінансові групи в Україні»7 від 21 листопада 1995 р.; «Про кооперацію»8 від 10 липня 2003 р.; «Про товарну біржу»9 від 10 грудня 1991 р.; «Про холдінгові компанії в Україні»10 від 15 березня 2006 р. та ін.

5.  Нормативно-правові акти, які визначають правові та організацій­ні засади якості продукції, що виробляється суб’єктами господарюван­ня, та технічні параметри виробництва — Закони України «Про стандартизацію»[28] від 17 травня 2001 р.; «Про підтвердження відповідності»12 від 17 травня 2001 р.; «Про стандарти, технічні регла­менти та процедури оцінки відповідності»13 від 1 грудня 2005 р. та ін.

6.  Нормативно-правові акти, спрямовані на впорядкування господарсько-виробничих відносин у межах окремих виробничих ринків, та інституціоналізацію засобів державного регулювання відносин, що ви­никають у межах цих ринків — Закони України: «Про державне регулю­вання виробництва і реалізації цукру»14 від 17 червня 1999 р.; «Про дер­жавне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»[29] від 19 грудня 1995 р.; «Про молоко та молочні продукти» від 24 червня 2004 р.; «Про питну воду та питне водопостачання»2 від 10 січня 2002 р.; «Про зерно та ринок зерна в Україні»3 від 4 липня 2002 р. та ін.

7.  Нормативно-правові акти, що регламентують порядок здійснення окремих різновидів господарської діяльності — Закони України: «Про зовнішньоекономічну діяльність»4 від 16 квітня 1991 р.; «Про інвести­ційну діяльність»5 від 18 вересня 1991 р.; «Про страхування»6 від 7 березня 1996 р.; «Про телебачення і радіомовлення»7 від 21 грудня 1993 р. (у ред. від 12 січня 2006 р.); «Про банки і банківську діяльність»8 від 7 грудня 2000 р.; «Про залізничний транспорт»9 від 4 липня 1996 р.; «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»10 від 12 липня 2001 р.; «Про інноваційну діяльність»[30] від  4   липня 2002 р. та ін.

8.  Нормативно-правові акти, що регламентують порядок укладення та виконання окремих господарських договорів — Закони України: «Про концесії»12 від 16 липня 1999 р.; «Про угоди про розподіл продукції»13 від 14 вересня 1999 р.; «Про фінансовий лізинг»14 від 16 грудня 1997 р. (у ред. від 11 грудня 2003 р.); «Про оренду державного та комунально­го майна»15 від 10 квітня 1992 г. (у ред. від 14 березня 1995 р.); «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в галузі зовнішньо­економічної діяльності»16 від 23 грудня 1998 р.; «Про операції з даваль­ницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»17 від 15 ве­ресня 1995 р. (у ред. від 4 жовтня 2001 р.); «Про іпотечне кредитування операцій з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати»1 від 19 червня 2003 р. та ін. Питання, пов’язані з адміністративними про­цедурами набуття юридичної сили господарськими договорами (ідеться про їх реєстрацію), з їх формою і т. ін., переважно регулюються підза- конними нормативними актами, зокрема, положенням «Про форму зо­внішньоекономічних договорів (контрактів)», затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, по­ложенням «Про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора», за­твердженим постановою Кабінету Міністрів України тощо.


[1] Див.: Чувпило О. О. Розвиток господарського права у світовій юридичній куль­турі // Правовий часопис Донецького університету. - 1999. - № 1(3). - С. 14.

[2] Див.: Каминка А. И. Очерки торгового права. - Вьіп. 1. - СПб.: Право, 1912. - С. 42.

[3] Див.: Шершеневич Г. Ф. Учебник торгового права. - СПб.: Изд-е Бр. Башма- ковьіх, 1908. - С. 8.

[4] Чувпило О. О. Розвиток господарського права у світовій юридичній культурі // Правовий часопис Донецького університету. -1999. - № 1(3). - С. 12.

[5] Див.: ШретерВ. Советское хозяйственное право. - М.-Л.: Гос. изд-во, 1928. - С. 23.

[6] Див.: Знаменский Г. Л. Блеск и нищета современной цивилистики // !3кономи- ка и право. - 2004. - № 2. - С. 6.

[7] Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

[8] У сучасній доктрині соціальна справедливість визначається не просто як принцип, а як імператив, не тільки як ідеал, а й як спонукання до його наближен­ня (див.: Мозоль Н. Сучасний погляд на справедливість // Право України. - 2007. - № 5. - С. 39-44).

[9] Див.: Знаменский Г. Л. Блеск и нищета современной цивилистики // !3кономи- ка и право. - 2005. - № 2. - С. 7.

[10] Див.: Коростей В. Система правового регулювання господарювання: реаліза­ція і перспективи // Право України. - 2007. - № 4. - С. 80.

[11] Див.: Задихайло Д. В. Правовий господарський порядок в Україні: десятиріч­ний досвід конституційно-правового забезпечення // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 3 (46). - С. 146.

[12] Див.: Знаменский Г. Л. Вказ. праця. - С. 30.

[13] Див.: Знаменський Г. Л. Приватноправовий аспект у господарському зако­нодавстві // Методологія приватного права: Зб. наук. праць (за матеріалами наук.- теорет. конф.). - К.: Юрінком Інтер, 2003. - С. 156.

[14] Див.: Рабінович П. Природне право: діалектика приватного й публічного // Право України. - 2004. - № 9. - С. 63.

[15] Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2004. - С. 14-15.

[16] Див.: Задихайло Д. В. Проблеми систематизації законодавства у галузі ринко­вих відносин // Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування: Матер. наук.-практ. семінару: Ч. 1. - Х.: Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого, 2004. - С. 13.

[17] Див.: Мамутов В. К. Некоторьіе итоги принятия Хозяйственного кодекса // ^кономика и право. - 2005. - № 1. - С. 6.

[18] Див.: КузьмінР. У хаос декодифікації? Скасування ГК - це шлях до криміналі- зації економічних відносин // Закон і Бізнес. - 2006. - № 44. - С. 12.

[19] Див.: Мамутов В. К. Обеспечение реализации положений Хозяйственного ко- декса Украинь // Нові Цивільний та Господарський кодекси України та проблеми їх застосування: Матер. наук.-практ. семінару: Ч. 1. - Х.: Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого, 2004. - С. 10.

[20] Див.: Мамутов В. К. Развитие хозяйственного законодательства и хозяйственно- правовой мьісли в суверенной Украине: Доклад на междунар. научно-практ. конф. «Хозяйственное законодательство Украиньї: практика применения и перспективи развития в контексте европейского вьібора», Донецк: Ин-т ^кономико-правовьIх исследований НАН Украиньї, 2004. - С. 13.

[21] Див.: Вінник О. М. Господарське право: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2004. - С. 35.

[22] Відомості Верховної Ради України. - 2001. - № 12. - Ст. 64.

[23] Там само. - 2006. - № 7. - Ст. 84.

[24] Там само. - 1999. - № 9-10. - Ст. 65.

[25] Там само. - 1999. - № 12-13. - Ст. 80.

[26] Там само. - 2003. - № 31-32. - Ст. 263.

[27] Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 36. - Ст. 299.

2 Там само. - 1996. - № 20. - Ст. 82.

3 Там само. - 1997. - № 48. - Ст. 296.

4 Там само. - 1999. - № 29. - Ст. 238.

5 Там само. - 1993. - № 50. - Ст. 472.

6 Там само. - 1991. - № 49. - Ст. 682.

7 Там само. - 1996. - № 23. - Ст. 88.

8 Там само. - 2004. - № 5. - Ст. 35.

9 Там само. - 1992. - № 10. - Ст. 139.

10 Там само. - 2006. - № 34. - Ст. 291.

[28] Там само. - 2001. - № 31. - Ст. 145.

12 Там само. - 2001. - № 32. - Ст. 169.

13 Там само. - 2006. - № 12. - Ст. 101.

14 Там само. - 1999. - № 32. - Ст. 268.

[29] Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 46. - Ст. 352.

2 Там само. - 2002. - № 16. - Ст. 112.

3 Там само. - 2002. - № 35. - Ст. 258.

4 Там само. - 1991. - № 10. - Ст. 43.

5 Там само. - 1991. - № 47. - Ст. 646.

6 Там само. - 1996. - № 18. - Ст. 78.

7 Там само. - 2006. - № 18. - Ст. 155.

8 Там само. - 2001. - № 5-6. - Ст. 30.

9 Там само. - 1996. - № 40. - Ст. 183.

10 Там само. - 2001. - № 47. - Ст. 251.

[30] Там само. - 2002. - № 36. - Ст. 266.

12 Там само. - 1999. - № 41. - Ст. 372.

13 Там само. - 1999. - № 44. - Ст. 391.

14 Там само. - 2004. - № 15. - Ст. 231.

15 Там само. - 1995. - № 15. - Ст. 99.

16 Там само. - 1999. - № 5-6. - Ст. 44.

17 Там само. - 2002. - № 6. - Ст. 40.