Глава ХХVІ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ

Posted in Гражданское процессуальное право - Курс цивільного процесу (В.В. Комаров)

Рейтинг пользователей: / 6
ХудшийЛучший 

 

Глава ХХVІ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ


§ 1. Поняття та значення судового розгляду

§ 2. Процесуальний порядок судового розгляду

§ 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі

§ 4. Закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення

§ 5. Фіксування судового процесу технічними засобами

§ 6. Електронне (віртуальне) судочинство

 

§ 1. Поняття та значення судового розгляду


Розгляд та вирішення цивільної справи є основною, центральною стадією цивільного процесу. На цій стадії розвитку цивільно- процесуальної діяльності суд виконує завдання цивільного судочин­ства, що були поставлені перед ним і полягають у справедливому, не- упередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).

Судовий розгляд досягає своєї мети лише в тому випадку, якщо він відбувається у суворій відповідності з вимогами цивільного процесу­ального законодавства, з дотриманням процесуальної форми, що є га­рантією здійснення правосуддя у цивільних справах і забезпечує захист прав та інтересів фізичних, юридичних осіб, державних та громадських інтересів.

Згідно із ст. 158 ЦПК розгляд цивільних справ відбувається в судово­му засіданні з обов’ язковим повідомленням осіб, які беруть участь у спра­ві, але особа, яка бере участь у справі, має право порушити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Судове засідання проводиться в спе­ціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань.

У літературі по-різному висвітлюється співвідношення понять «судовий розгляд» і «судове засідання». Одні автори вважають судове засідання формою судового розгляду, в якому відбуваються розгляд і вирішення спору по суті. Інші гадають, що термін «судовий розгляд» означає розгляд і вирішення справи по суті судом першої інстанції.

Уявляється, що перша думка є більш обґрунтованою, адже судовий розгляд — це стадія цивільного процесу, що здійснюється у формі судового засідання. Судове засідання є зовнішньою формою стадії судового розгляду.

Стадія судового розгляду, як і інші стадії цивільного процесу, має специфічну мету. Ця мета полягає у повному, всебічному, об’ єктивному з’ясуванні фактичних обставин справи в судовому засіданні, у з’ ясуванні дійсних взаємовідносин сторін та інших осіб, які беруть участь у спра­ві, їх прав і обов’язків, а також у постановленні законних та обґрунто­ваних рішень на підставі дотримання процесуального законодавства.

За загальним правилом розгляд справ у судах першої інстанції про­вадиться одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду (ст. 18 ЦПК). Але цивільне процесуальне законодавство передбачає у деяких випадках розгляд справ колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Так, відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК деякі катего­рії справ окремого провадження, такі як: про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, розгля­даються судом у складі одного судді і двох народних засідателів.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і по­рядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільно­го процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спря­мовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового роз­гляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій голо­вуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення постановляється ухвала суду. Голо - вуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засі­данні належного порядку (ст. 160 ЦПК).

Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає обов’язки присутніх у залі судового засідання. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи. Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утри­муватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягу­ються до відповідальності, встановленої законом. Питання про при­тягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішу­ється судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника (ст. 162 ЦПК).

Цивільне процесуальне законодавство встановлює форму звернен­ня до головуючого. Особи, які беруть участь у справі, свідки, пере­кладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ваша честь». У цьому виявляється повага до суду як до органу судової влади, що діє від імені держави.

У випадку, якщо хто-небудь із присутніх у судовому засіданні по­рушує встановлений порядок, головуючий може застосувати до цієї особи відповідні заходи, передбачені законом. Так, згідно із ст. 92 ЦПК до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або неви­конання ними розпоряджень головуючого застосовується попере­дження, а у разі повторного вчинення зазначених дій — видалення із зали судового засідання. У разі повторного порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого пере­кладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.

Стадія судового розгляду характеризується і тим, що на цій стадії найповніше реалізуються не лише завдання, а й принципи цивільно­го судочинства, а саме: незалежність суддів і підкорення їх тільки закону, здійснення правосуддя тільки судом, гласність, усність, без­посередність, національна мова судочинства, рівність громадян перед законом і судом, диспозитивність, змагальність, процесуальна рівно­правність тощо.

Таким чином, стадія судового розгляду — це центральна, обов’язкова стадія цивільного процесу, що складається із сукупності процесуальних дій суду та інших учасників процесуальної діяльнос­ті, спрямованих (залежно від виду провадження) на з’ясування на­явності чи відсутності прав і обов’язків, встановлення факту або стану, постанову законних та обґрунтованих рішень, а також на ви­конання функції суду з виховання громадян у дусі поваги до закону та неухильного його виконання.