Глава ХХVІ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
Глава ХХVІ СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ
§ 1. Поняття та значення судового розгляду
§ 2. Процесуальний порядок судового розгляду
§ 3. Відкладення розгляду справи та перерва в її розгляді. Зупинення провадження у справі
§ 4. Закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення
§ 5. Фіксування судового процесу технічними засобами
§ 6. Електронне (віртуальне) судочинство
§ 1. Поняття та значення судового розгляду
Розгляд та вирішення цивільної справи є основною, центральною стадією цивільного процесу. На цій стадії розвитку цивільно- процесуальної діяльності суд виконує завдання цивільного судочинства, що були поставлені перед ним і полягають у справедливому, не- упередженому та своєчасному розгляді і вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).
Судовий розгляд досягає своєї мети лише в тому випадку, якщо він відбувається у суворій відповідності з вимогами цивільного процесуального законодавства, з дотриманням процесуальної форми, що є гарантією здійснення правосуддя у цивільних справах і забезпечує захист прав та інтересів фізичних, юридичних осіб, державних та громадських інтересів.
Згідно із ст. 158 ЦПК розгляд цивільних справ відбувається в судовому засіданні з обов’ язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі, але особа, яка бере участь у справі, має право порушити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду — залі засідань.
У літературі по-різному висвітлюється співвідношення понять «судовий розгляд» і «судове засідання». Одні автори вважають судове засідання формою судового розгляду, в якому відбуваються розгляд і вирішення спору по суті. Інші гадають, що термін «судовий розгляд» означає розгляд і вирішення справи по суті судом першої інстанції.
Уявляється, що перша думка є більш обґрунтованою, адже судовий розгляд — це стадія цивільного процесу, що здійснюється у формі судового засідання. Судове засідання є зовнішньою формою стадії судового розгляду.
Стадія судового розгляду, як і інші стадії цивільного процесу, має специфічну мету. Ця мета полягає у повному, всебічному, об’ єктивному з’ясуванні фактичних обставин справи в судовому засіданні, у з’ ясуванні дійсних взаємовідносин сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, їх прав і обов’язків, а також у постановленні законних та обґрунтованих рішень на підставі дотримання процесуального законодавства.
За загальним правилом розгляд справ у судах першої інстанції провадиться одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду (ст. 18 ЦПК). Але цивільне процесуальне законодавство передбачає у деяких випадках розгляд справ колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. Так, відповідно до ч. 4 ст. 234 ЦПК деякі категорії справ окремого провадження, такі як: про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; усиновлення; надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу, розглядаються судом у складі одного судді і двох народних засідателів.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов’язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об’єктивного з’ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення постановляється ухвала суду. Голо - вуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку (ст. 160 ЦПК).
Чинне цивільне процесуальне законодавство передбачає обов’язки присутніх у залі судового засідання. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання, висновки, консультації тощо стоячи. Відступ від цього правила допускається з дозволу головуючого. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов’язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого у судовому засіданні із розгляду цивільної справи оголошується перерва. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та інші матеріали головуючому через судового розпорядника (ст. 162 ЦПК).
Цивільне процесуальне законодавство встановлює форму звернення до головуючого. Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами «Ваша честь». У цьому виявляється повага до суду як до органу судової влади, що діє від імені держави.
У випадку, якщо хто-небудь із присутніх у судовому засіданні порушує встановлений порядок, головуючий може застосувати до цієї особи відповідні заходи, передбачені законом. Так, згідно із ст. 92 ЦПК до учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх у судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій — видалення із зали судового засідання. У разі повторного порушення порядку під час судового засідання або невиконання розпоряджень головуючого перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.
Стадія судового розгляду характеризується і тим, що на цій стадії найповніше реалізуються не лише завдання, а й принципи цивільного судочинства, а саме: незалежність суддів і підкорення їх тільки закону, здійснення правосуддя тільки судом, гласність, усність, безпосередність, національна мова судочинства, рівність громадян перед законом і судом, диспозитивність, змагальність, процесуальна рівноправність тощо.
Таким чином, стадія судового розгляду — це центральна, обов’язкова стадія цивільного процесу, що складається із сукупності процесуальних дій суду та інших учасників процесуальної діяльності, спрямованих (залежно від виду провадження) на з’ясування наявності чи відсутності прав і обов’язків, встановлення факту або стану, постанову законних та обґрунтованих рішень, а також на виконання функції суду з виховання громадян у дусі поваги до закону та неухильного його виконання.