Розділ 14. Правові основи валютного регулювання і валютного контролю

§ 1. Поняття валюти та валютних цінностей 

§ 2. Зміст валютного регулювання 

§ 3. Валютний контроль 

§ 4. Відповідальність за порушення валютного законодавства

 

 

§ 1. Поняття валюти та валютних цінностей

Нормативне визначення змісту понять «валюта» та «валютні цін­ності» має безпосереднє значення в процесі організації системи валют­ного регулювання і валютного контролю в державі, адже саме через вказані поняття законодавець визначає перелік валютних операцій, порядок проведення яких регламентується нормативно-правовими актами валютного законодавства.

Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про сис­тему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1992  р. поняття «валютні цінності» включає такі елементи:

-     валюта України — грошові знаки у вигляді банкнот, казначей­ських білетів^[1], монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах;

-    платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінан­сові та банківські документи), виражені у валюті України;

-     іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної держави, а також вилуче­ні з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одини­цях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;

-    платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

-   банківські метали — це золото, срібло, платина, метали платино­вої групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світо­вих стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

У системі валютних цінностей особливий статус має валюта Укра­їни. Законом України від 5 квітня 2001р. «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» визначено, що «гривня як грошова одиниця (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів».

Важливою характеристикою національних валют є поняття конвер- тованості. У загальному вигляді конвертованість валюти визначаєть­ся регламентованим внутрішньодержавним законодавством та міжнародно-правовими актами порядком обміну національної валюти на іноземну. Основу конвертованості становить постійний взаємозв’язок грошового обігу країни з грошовим обігом інших країн через механізм валютного ринку і валютного курсу^[2].

Залежно від обсягу обмежень на обмін валюти слід вирізняти три типи конвертованості:

1)  конвертованість за поточними операціями — характеризується відсутністю валютних обмежень за поточними операціями;

2)   конвертованість за операціями, пов’язаними з рухом капіталу, означає відсутність обмежень при здійсненні відповідної групи валют­них операцій, визначених національним валютним законодавством;

3)  повна конвертованість валюти передбачає відсутність будь-яких обмежень при здійсненні валютних операцій як резидентами, так і нерезидентами окремої держави.

Повністю конвертованою є валюта, яка відповідає вимогам вну­трішньої та зовнішньої конвертованості. Внутрішня конвертованість означає, що кожний громадянин даної країни, який має платіжні засо­би в національній валюті, має право без обмежень та без перешкод переказувати їх за кордон або вільно обмінювати на іноземні платіжні засоби згідно зі встановленим обмінним курсом. Зовнішня конверто- ваність передбачає право іноземного суб’єкта без обмежень розпоря­джатися національними платіжними засобами, і в першу чергу обмі­нювати їх на іноземні платіжні засоби за встановленим курсом^[3].

За ступенем конвертованості національні валюти поділяються на вільно конвертовані, частково конвертовані та неконвертовані. В основі цієї класифікації лежить наявність або відсутність валютних обмежень, що зумовлює відповідну сферу використання конкретної валюти. Відповідно до Класифікатора іноземних валют, затвердже­ного постановою Правління Національного банку України від 4   лютого 1998 р. № 34, вільно конвертовані валюти поділяються на дві групи. До першої групи належать валюти, які широко використо­вуються для здійснення платежів за міжнародними операціями та продаються на головних валютних ринках світу і дозволяються для здійснення інвестицій в Україну, та банківські метали. Другу групу становлять валюти, які не використовуються широко для здійснення платежів за міжнародними операціями та не продаються на головних валютних ринках світу.

Неконвертованими є валюти країн, в яких за всіма видами валютних операцій існують валютні обмеження. Такі валюти перебувають в обі­гу лише в одній країні. Неконвертованими є валюти держав, які не ратифікували Договір про Міжнародний валютний фонд, яким перед­бачено незастосування обмежень за платежами та переказами за по­точними міжнародними угодами, а також відмова від будь-яких дис­кримінаційних заходів або практики множинності валютних курсів.

Особливе місце у класифікації валют займають резервні валюти. Резервними є валюти держав, у яких центральні банки інших країн та міжнародні фінансові інститути формують власні валютні резерви. такими валютами є валюти найбільш економічно розвинутих країн: долар США, британський фунт стерлінгів, швейцарський франк, ко­лективна валюта держав Європейської валютної системи — євро.