2. Методи розподілу грошових ресурсів:

а) метод фінансування являє собою цільову, планову, безоплатну і безповоротну передачу державних коштів з бюджетів на певні цілі, завдання, реалізацію державних функцій;

б) метод кредитування означає цільову, відплатну, термінову і по­воротну передачу коштів, здійснювану на платній основі. Цей метод поєднує два різних за змістом способи: державне і банківське креди­тування, хоча банківське кредитування лише частково належить до сфери публічного регулювання.

Методи фінансування і кредитування можуть розділятися на різні підвиди залежно від мети використання коштів, джерел їх утворення, організаційно-правових режимів суб’єктів і т. д.

3. Методи використання грошових ресурсів в основному пов’язані з витрачанням грошових фондів і поділяються:

а) залежно від спрямованості видатків:

—  пооб’єктний — передбачає спрямування грошових ресурсів на фінансування певних об’єктів (майнових комплексів і т. д.);

—  посуб’єктний — виділення і передача коштів окремим суб’єктам (конкретним розпорядникам чи одержувачам бюджетних коштів — окремим особам, категоріям осіб або регіонам);

б) залежно від форми надходження грошових ресурсів:

—   безготівкові грошові перерахування, розрахунки;

—   готівкові кошти.

Методи фінансової діяльності не є застиглими формами реалізації руху грошових фондів, її забезпечення. Звичайно, вони можуть міня­тися з часом, набувати нового змісту. в основі цих змін лежать пере­творення самої держави, зміна її завдань. Наприклад, з початку 90-х років XX століття досить активно розвивався метод обов’язкових мо­білізацій, ускладнювалася податкова система України, яка у радянський період застосовувалася дуже стримано, і т. д.

Фінансова діяльність держави здійснюється в різних формах. До­кладно вони будуть проаналізовані в особливій частині. Тут же позна­чені відправні положення, підходи, основи характеристики форм фі­нансової діяльності.

класифікація форм фінансової діяльності може здійснюватися за різними підставами:

а) за юридичними формами, властивостями:

—  правова — форма фінансової діяльності, що здійснюється через прийняття і реалізацію фінансово-правових актів. їх можна класифкувати за декількома напрямками (за юридичними властивостями; за юридичною природою; за органами, що їх приймають, і т. д.); доклад­ніше ці питання будуть розглянуті при аналізі фінансово-правових норм, фінансового законодавства;

—  неправова — форма фінансової діяльності, не пов’язана з право­вим вираженням. Найчастіше вона, щоправда, похідна, пов’язана з правовими формами, іноді — з пробілами в праві;

б) за організаційними формами:

—  створення централізованих фондів грошових коштів;

—   формування децентралізованих грошових фондів;

в) за змістом інститутів фінансової діяльності:

—  у сфері бюджетної діяльності;

—  у сфері податкового регулювання;

—  у сфері кредитування;

—  у сфері валютного регулювання;

—  у сфері фінансового контролю.