Печать
PDF

Розділ XIV ПРАВО КОЛЕКТИВНОГО САМОВРЯДУВАННЯ - Страница 2

Posted in Аграрное право - В.З. Янчук Аграрне право України

 

§ 2. Система органів управління в колективному сільськогосподарському підприємстві

1. Колективне самоврядування характеризується відповід­ною системою, основні засади якої визначено ст. 23 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство".

Право колективного самоврядування здійснюється через систему органів управління. Утворення цих органів визна­чається особливостями застосування демократичних основ управління через скликання загальних зборів членів КСГП як найвищого органу управління, змістом функцій цих органів (управлінської та контрольно-ревізійної), а також залежно від потреб здійснювати управління галузями і виробництвом (цехом при цеховій організації виробництва, бригадою, фермою, підрядно-орендними формуваннями та іншими виробничими підрозділами). Потреби здійснення самоврядування, яке від­повідало б вимогам сучасної аграрної політики, зумовлюють систему (структури) органів управління за вертикальною і го­ризонтальною ознаками.

Класифікація органів управління проводиться залежно від їх правового становища та юридичної сили рішень, які вони можуть приймати. За цією ознакою органи управління розме­жовуються на основні, рішення яких відповідно до Статуту колективного сільськогосподарського підприємства та інших колективно-правових актів є обов'язковими в межах підпри­ємства, і допоміжні, рішення яких є дорадчими, тобто останні набувають юридичної сили лише після їх підтвердження або прийняття рішення основними органами.

До останніх належать: загальні збори членів колективного сільськогосподарського підприємства, збори уповноважених, правління, голова правління (підприємства), головні (старші) спеціалісти, збори виробничого підрозділу, начальники цехів, бригадир, завідувач ферми та керівники інших виробничих підрозділів. Дорадчими є такі, зокрема, органи: економічна рада КСГП, рада найстаріших членів підприємства, рада со­ціального захисту підприємства, громадський інспектор із техніки безпеки праці та інші.

2. Загальні збори членів колективного сільськогосподар­ського підприємства керують усіма справами підприємства і е його найвищим органом управління. Вони скликаються прав­лінням, коли в цьому виникає потреба, але не рідше одного разу на квартал. Правління членів підприємства також зо­бов'язане скликати загальні збори членів КСГП, якщо цього вимагають не менше 1/3 його членів або ревізійна комісія. Недодержання цих вимог призводить до заміни загальних зборів правлінням підприємства і є грубим порушенням ста­туту і колективної демократії.

Заходи з укрупнення колгоспів і подальший розвиток кол­госпного виробництва привели до утворення великих госпо­дарств, які нараховують тисячу і понад членів і розташовані в декількох населених пунктах. Оскільки в таких господарствах скликати загальні збори практично неможливо або важко, то правами найвищого органу управління наділено збори упов­новажених. Згідно зі Статутом колективного сільськогоспо­дарського підприємства, де скликання загальних зборів членів підприємства має труднощі, для вирішення питань, відне­сених до компетенції загальних зборів, можуть скликатися збори уповноважених. Це означає, що в таких підприємствах найвищим органом управління є збори уповноважених, а не загальні збори, про що мусить бути зазначено у статуті.

Збори уповноважених є представницьким органом. Упов­новажені обираються на зборах членів КСГП у бригадах, на фермах та в інших підрозділах підприємства з числа членів їхнього трудового колективу на такий строк, який визначають загальні збори. Норми представництва і порядок обрання уповноважених визначаються правлінням з урахуванням мак­симально можливого залучення членів підприємства до уп­равління його справами. Голова КСГП, члени правління, члени ревізійної комісії до складу уповноважених входять без обрання.

З метою залучення загалу членів колективного сільсько­господарського підприємства до вирішення питань діяльності підприємства, які мають обговорюватися на зборах уповнова­жених, вони попередньо заслуховуються на зборах трудового колективу цехів, бригад, ферм та інших підрозділів. На упов­новажених покладається обов'язок доводити до відома колек­тиву виробничих підрозділів про рішення, прийняті зборами уповноважених.

Загальні збори повноважні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 всіх членів КСГП. Збори уповно­важених є правочинними, коли на них присутні не менше 3/4 всіх уповноважених.

Рішення цих органів вважаються прийнятими при біль­шості голосів. На правління підприємства покладається обов'язок завчасно повідомляти про скликання загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених не піз­ніш, як за сім днів до них.

3. Заслуговує на увагу практика КСГП, які, виходячи з місцевих умов, у своєму статуті передбачили поряд із загаль­ними зборами, як найвищим органом управління, утворення зборів уповноважених — додаткового органу управління, про­міжного між загальними зборами і правлінням підприємства. Як свідчить досвід, утворення цього органу сприяє дієвішій реалізації демократичних засад при здійсненні управління ді­яльністю підприємства. Оскільки загальні збори членів ко­лективного сільськогосподарського підприємства скликаються рідко, то розгляд питань на зборах уповноважених біль­шою мірою забезпечує волевиявлення всіх членів трудового колективу, ніж при вирішенні цих питань правлінням. Ком­петенція таких зборів мусить бути чітко визначена Статутом КСГП.

Загальні збори мають вирішувати основні, визначальні пи­тання діяльності підприємства. Це, наприклад, прийняття статуту, вибори правління, голови і ревізійної комісії та річ­ного виробничо-фінансового плану, затвердження річного звіту і розмірів натуральних та грошових фондів, розукруп­нення підприємства, перетворення колгоспу на спілку селян, агрофірму та інше аграрно-виробниче утворення. Решту пи­тань мають право розглядати і вирішувати збори уповноваже­них, які при цьому виступають як проміжний орган управлін­ня між загальними зборами і правлінням.

4. Визначна роль в управлінні діяльністю підприємства на­лежить правлінню. Останнє — колегіальний виконавчо-роз­порядчий орган, відповідальний перед найвищим органом — загальними зборами або зборами уповноважених. Воно здій­снює повсякденне керівництво всією організаційною, вироб­ничо-збутовою, договірною, фінансовою, виховною і куль­турно-побутовою діяльністю підприємства.

Головою правління є голова колективного сільськогоспо­дарського підприємства. Правління обирається загальними зборами членів КСГП або ж зборами уповноважених і під­звітне у своїй виконавчо-розпорядчій діяльності найвищому органові управління. Воно обирається строком на три роки. Статут покладає на правління обов'язок щорічно звітувати про свою діяльність перед загальними зборами і зборами уповноважених. Свої рішення воно приймає на засіданнях, які скликаються в разі потреби, але не рідше одного разу на місяць.

Під час прийняття рішень на засіданні мають бути присут­німи не менше 3/4 членів правління. Його рішення прийма­ються простою більшістю голосів.

5. Залежно від обсягу виробничо-господарської діяльності, розташування населених пунктів підприємства та кількості їхніх членів система органів управління діє за такою структурою.

 

По вертикалі:

 

  • загальні збори членів КСГП — правління — голова прав­ління — його заступники і головні (старші) спеціалісти, вони ж є керівниками галузей виробництва (цехів) — збори праців­ників цеху, бригади, ферми та інших підрозділів — бригадир, завідувач ферми та інших виробничих підрозділів — рада ви­робничого підрозділу;
  • збори уповноважених як найвищий орган управління, а далі за такою ж схемою, як наведено вище;
  • загальні збори — збори уповноважених — правління — го­лова правління — його заступники і головні (старші) спеці­алісти — збори працівників цеху, бригади, ферми та інших виробничих підрозділів — бригадир, завідувач ферми та ін­ших виробничих підрозділів — рада виробничого підрозділу.

 

По горизонталі:

 

  • загальні збори — збори уповноважених, правління — реві­зійна комісія; бригади — ферми — інші виробничі підрозділи (збори трудового колективу підрозділів, завідувачі ферм, ке­рівники виробничих підрозділів, і відповідно ради цих вироб­ничих підрозділів).