Печать
PDF

ГЛАВА 11 Основи земельного права України - Страница 7

Posted in Право - В.В. Копєйчиков Правознавство

 

§ 7. Охорона земель

Охорона земель — відповідно до Закону України «Про охо­рону земель» від 19 червня 2003 р. — це система правових, орган­ізаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання земель, запобігання не­обгрунтованому вилученню земель сільськогосподарського при­значення для несільськогосподарських потреб, захист від шкідливого антропогенного впливу, відтворення і підвищення родючості ґрунтів, підвищення продуктивності земель лісового фонду, забезпечення особливого режиму використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Об'єктом особливої охорони держа­ви є всі землі в межах території України.

Завданнями охорони земель є забезпечення збереження та відтворення земельних ресурсів, екологічної цінності природ­них і набутих якостей земель. Охорона земель включає:

а) обґрунтування і забезпечення досягнення раціонального землекористування;

б) захист сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників від необгрунтованого їх вилучення для інших по­треб;

в) захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочуван­ня, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруд­нення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними ре­човинами та від інших несприятливих природних і техноген­них процесів;

г) збереження природних водно-болотних угідь;

ґ) попередження погіршення естетичного стану та екологіч­ної ролі антропогенних ландшафтів;

д) консервацію деградованих і малопродуктивних сільсько­господарських угідь.

Органами, які здійснюють регулювання в галузі охорони зе­мель є Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Рес­публіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Ав­тономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядуван­ня, місцеві державні адміністрації, а також спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади, до яких належать:

—  центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

—  центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів;

—  центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики.

Державний контроль за використанням та охороною земель здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земель­них ресурсів, а за додержанням вимог законодавства про охоро­ну земель — центральний орган виконавчої влади з питань еко­логії та природних ресурсів. Центральний орган виконавчої вла­ди з питань аграрної політики проводить моніторинг родючості ґрунтів та агрохімічну паспортизацію земель сільськогоспо­дарського призначення.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р. встановлює, що ос новними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є:

—забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України;

—забезпечення реалізації державної політики у сфері охо­рони та раціонального використання земель;

—запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення тощо.

Державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань зе мельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель у системі центрального органу виконавчої вла ди з питань екології та природних ресурсів здійснює Державна екологічна інспекція та її територіальні органи. Моніторинг ґрунтів у системі центрального органу виконавчої влади з пи­тань аграрної політики проводить Державна служба охорони родючості ґрунтів та її територіальні органи.

Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

—   проведення перевірок;

—розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

—участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліо­ративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасад­жень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів,які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

—розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з вико­ристанням та охороною земель;

—проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспор­тизації земель сільськогосподарського призначення.

Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 р. також встановлює, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюють сільські, селищні, міські, рай­онні та обласні ради. А громадський контроль - громадські інспектори, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади з питань земельних ре­сурсів.

Система заходів у галузі охорони земель включає:

—   державну комплексну систему спостережень;

—розробку загальнодержавних і регіональних (республі­канських) програм використання та охорони земель, докумен­тації із землеустрою в галузі охорони земель;

—створення екологічної мережі;

—здійснення природно-сільськогосподарського, екологічно-економічного, протиерозійного та інших видів районування (зо­нування) земель;

—економічне стимулювання впровадження заходів щодо охо­рони та використання земель і підвищення родючості ґрунтів;

—стандартизацію і нормування.

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-пра­вової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земель­ним ресурсам.