Розділ ХVII Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

§ 1. Поняття, загальна характеристика і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян

Ці злочини істотно порушують суспільні відносини, які забезпечу­ють нормальне функціонування органів влади, місцевого самовряду­вання, об’єднань громадян та їх представників; протидіють нормальній діяльності цих органів, послаблюють їх авторитет, заподіюють шкоду життю, здоров’ю, гідності або власності громадян, іншим об’єктам, які охороняються законом.

Родовим об ’єктом цих злочинів є певна група суспільних відносин, що виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян і фізичними особами у зв’язку зі здійсненням адміністративно-розпорядчих функцій з метою захисту прав, свобод і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З об ’єктивної сторони ці злочини можуть бути вчинені як шляхом дії (наприклад, наруга над державними символами), так і шляхом без­діяльності (наприклад, незаконне перешкоджання організації або про­веденню зборів, мітингів, походів і демонстрацій).

Більшість цих злочинів сформульовано як злочини з формальним складом. Для визнання їх закінченими досить вчинення особою самої дії або бездіяльності незалежно від настання наслідків (наприклад, незаконне підняття Державного Прапора України на річковому або морському судні, захоплення державних або громадських будівель чи споруд). У деяких випадках для закінченого складу злочину необхідне встановлення певних наслідків (наприклад, при самоправстві, насиль­стві щодо державного чи громадського діяча, умисному пошкодженні ліній зв’язку). У цих випадках для наявності об’єктивної сторони необ­хідно встановити причинний зв’язок між діянням і наслідками, що настали.

Із суб ’єктивної сторони всі злочини цієї групи вчиняються лише умисно, у деяких випадках має місце прямий умисел, поєднаний зі спеціальною метою (при захопленні державних будівель необхідно встановити спеціальну мету, а саме — мету незаконно користуватися ними або перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, орга­нізацій (ст. 341 КК).

Суб’єктом злочину є, як правило, будь-яка особа. За деякі злочини знижено вік відповідальності до 14 років, наприклад за заподіяння працівникові правоохоронного органу тяжкого тілесного ушкодження (ч. 3 ст. 345 КК). У деяких випадках суб’єктом може виступати і служ­бова особа (наприклад, за незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ст. 340 КК). Залежно від безпосереднього об’єкта ці злочини можуть бути розділені на такі групи:

-    злочини у сфері використання державних символів (статті 338 і 339 КК);

-   злочини, пов’язані із перешкоджанням діяльності організацій та об’єднань громадян (статті 340 і 341 КК);

-   злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань (статті 342-353 КК);

-    злочини у сфері використання документів і засобів отримання інформації (статті 357-360 КК);

-    інші злочини проти авторитету держави і діяльності об’єднань громадян (статті 354-356 КК).