Печать
PDF

Глава 61 Комерційна концесія - § 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії

Posted in Гражданское право - Цивільне право: т.2 (В.І.Борисова та ін.)

 

§ 4. Зміна та припинення договору комерційної концесії


Договір комерційної концесії може бути змінений на загальних для цивільно-правових договорів підставах. Однак у відносинах з третіми особами сторони у договорі комерційної концесії мають право поси­латися на зміну договору лише з моменту державної реєстрації цієї зміни у встановленому порядку, якщо не доведуть, що третя особа знала або могла знати про зміну договору раніше.

Зміна сторін договору комерційної концесії можлива за наявності чи відсутності їх волевиявлення. За загальним правилом у цьому ви­падку має місце правонаступництво і ця обставина не впливає на чинність договору.

Сам по собі факт укладення договору про надання права користу­вання об’єктом інтелектуальної власності (договору комерційної конце­сії чи ліцензійного договору) не позбавляє правоволодільця права роз­порядитися належними йому майновими правами на зазначений об’єкт шляхом укладення договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності. У цьому випадку має місце правонаступни- цтво, а тому перехід виключного права на об’ єкт інтелектуальної влас­ності, визначений у договорі комерційної концесії, від правоволодільця до іншої особи не є підставою для зміни або розірвання договору комер­ційної концесії. Подібне правило діє, зокрема, стосовно договору найму (оренди), застави тощо. Однак, враховуючи специфіку предмету дого­вору комерційної концесії, у цьому випадку досить велика ймовірність виникнення множинності осіб на стороні правовласника.

Заміна сторони договору може мати місце в силу об’єктивних причин незалежно від волевиявлення осіб. Зокрема, у разі смерті правоволоділь- ця[5] його права та обов’язки за договором комерційної концесії переходять до спадкоємця за умови, що він зареєстрований або протягом шести місяців від дня відкриття спадщини зареєструється як суб’єкт підпри­ємницької діяльності чи передасть свої права і обов’язки особі, яка має право займатися підприємницькою діяльністю. Наявність цього правила обумовлено тим, що сторонами договору комерційної концесії можуть бути лише суб’єкти підприємницької діяльності. Здійснення прав і ви­конання обов’язків особи, яка померла, до переходу їх до спадкоємця чи іншої особи здійснюється особою, яка управляє спадщиною.

Припинення договору комерційної концесії може бути здійснене на підставах, передбачених загальними положеннями про зобов’ язання (глава 50 ЦК), нормами про договір комерційної концесії (ст. 1126 ЦК) чи самим договором комерційної концесії. Оскільки договір комерцій­ної концесії підлягає реєстрації, то щоб реєстр відображав дійсний стан речей, законодавством введена вимога державної реєстрації припинен­ня договору.

Оскільки строк не є істотною умовою, то договір комерційної кон­цесії може бути укладений на певний строк чи на невизначений строк. Якщо строк дії договору не встановлений, то кожна із сторін у догово­рі комерційної концесії має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону не менш як за шість мі­сяців. Зазначений строк надається сторонам, щоб підшукати інші можливі варіанти діяльності. Так, правоволоділець зможе створити іншу ланку замість користувача, уклавши аналогічний договір, а ко­ристувач — підготуватися до налагодження власного бізнесу або під­шукати іншого правоволодільця. Враховуючи специфіку правовідно­син, сторони в договорі можуть змінити передбачений законодавством строк, але лише в сторону збільшення.

Законодавством про договір комерційної концесії передбачено дві додаткові підстави його припинення.

По-перше, договір припиняється у разі оголошення правоволоділь- ця або користувача неплатоспроможним (банкрутом).

Вважаємо, що стосовно правоволодільця зазначена підстава є не­доцільною у зв’язку з тим, що оголошення банкрутом не завжди тягне ліквідацію суб’єкта, а налагоджена мережа значно підвищує вартість його бізнесу.

По-друге, договір припиняється у разі припинення права право- володільця на торговельну марку чи інше позначення, визначене в до­говорі, без його заміни аналогічним правом. Ця обставина ще раз підкреслює значення засобу індивідуалізації (комерційного наймену­вання чи торговельної марки) для договору комерційної концесії, без якого він об’єктивно не може існувати.

У той же час припинення права на інший об’єкт інтелектуальної власності не є безумовною підставою припинення чинності договору. Якщо в період дії договору комерційної концесії припинилося право, користування яким надано за цим договором, дія договору не припиня­ється, крім тих його положень, що стосуються права, яке припинилося, а користувач має право вимагати відповідного зменшення належної правоволодільцеві плати, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи з принципу належного виконання договору, правоволо- ділець безпідставно не має права змінювати комерційне найменування чи торговельну марку, право користування якими надано за договором комерційної концесії. Однак, якщо в силу об’єктивних причин (за на­явності рішення суду про заборону використання комерційного позна­чення чи визнання свідоцтва на торговельну марку недійсним тощо) правоволоділець втрачає право на використання зазначених у догово­рі позначень, як варіант виходу з ситуації, він має можливість скорис­татися іншим засобом індивідуалізації.

Ця обставина, безперечно, вплине на правовий статус користувача. Адже укладаючи договір комерційної концесії, користувач розрахову­вав на наявність певної ділової репутації, яку дають засоби індивіду­алізації правоволодільця. Тому у випадку заміни комерційного найме­нування чи торговельної марки новим позначенням автоматично зни­жується цінність наданих за договором прав.

У зв’язку з цим, якщо під час дії договору комерційної концесії має місце зміна торговельної марки чи іншого позначення правоволоділь- ця, права на використання яких входять до комплексу прав, наданих за договором комерційної концесії, користувач має можливість вибрати один із двох варіантів: 1) вимагати розірвання договору і відшкодуван­ня збитків або 2) при збереженні чинності договору щодо нового по­значення правоволодільця ставити питання про відповідне зменшення належної правоволодільцеві плати.


[1] Брагинский, М. И. Договорное право [Текст] / М. И. Брагинский, В. В. Витрян­ский. - М. : Статут, 2002. Книга третья: Договори о вьіполнении работ и оказании услуг. - С. 960.

[2] Договір концесії (концесійний договір) - договір, відповідно до якого уповно­важений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування (концесієдавець) надає на платній та строковій основі суб’єкту підприємницької діяльності (концесіо­неру) право створити (побудувати) об’ єкт концесії чи суттєво його поліпшити та (або) здійснювати його управління (експлуатацію) відповідно до Закону «Про концесії» з метою задоволення громадських потреб (Про концесії [Текст] : Закон України від 16.07.1999 р. // Відом. Верхов. Ради. - 1999. - № 41. - Ст. 372).

[3] Цивільне право України. Академічний курс [Текст] : підручник: у 2 т. / за заг. ред. Я. М. Шевченко. - К. : Ін Юре, 2003. - Т. 2. Особлива частина. - С. 282-283; Цивільний кодекс України: Коментар [Текст]. - Х. : Одіссей, 2003. - С. 729.

[4] Про захист економічної конкуренції [Текст] : Закон України від 11.01.2001 р. // Відом. Верхов. Ради. - 2001. - № 12. - Ст. 64; Про захист від недобросовісної конку­ренції [Текст] : Закон України від 07.06.1996 р. зі змінами // Відом. Верхов. Ради. - 1996.-   № 36. - Ст. 164.

[5] Оскільки до правоволодільця висуваються спеціальні вимоги (наявність прав на об’єкти інтелектуальної власності, комерційного досвіду та ділової репутації), то ймовірність того, що на практиці фізична особа буде правоволодільцем за договором комерційної концесії, досить низька. У зв’язку з цим у юридичній літературі існує точка зору, що правоволодільцем може бути лише комерційна юридична особа (за законодавством України відповідно - підприємницьке товариство) (Брагинский, М. И. Договорное право [Текст] / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. - М. : Статут, 2002.-   Книга третья: Договори о вьіполнении работ и оказании услуг. С. 983).


 

Питання для самоконтролю

 


  1. Поняття та правова характеристика договору комерційної концесії.
  2. Предмет договору комерційної концесії.
  3. Сторони в договорі комерційної концесії.
  4. Форма договору комерційної концесії.
  5. Наслідки відсутності державної реєстрації договору комер­ційної концесії.
  6. Права та обов’язки сторін за договором комерційної кон - цесії.
  7. Особливі умови договору комерційної концесії.
  8. Особливості договору комерційної концесії.
  9. Право користувача на укладення договору комерційної кон - цесії.
  10. Відповідальність за договором комерційної концесії.
  11. Зміна договору комерційної концесії.
  12. Збереження чинності договору комерційної концесії у разі зміни сторін.
  13. Підстави припинення договору комерційної концесії.
  14. Наслідки зміни торговельної марки чи іншого позначення право володільця.