§ 3. Припинення договору позички

Правовідношення, що породжується договором позички, може бути припинене як на загальних підставах припинення зобов’язань (гл. 50 ЦК), так і через спеціальні правоприпиняючі юридичні факти, що закріпле­ні в статтях 834-835 цК:

І.  Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи або ліквідації юридичної особи, якій річ було передано в користування, якщо інше не встановлено договором (ст. 835 ЦК).

Безоплатні договори, до яких належить і позичка, є винятком із загального правила про оплатність договірних відносин. Їх існування значною мірою обумовлене особливими особовими взаєминами контрагентів, що відкладає свій відбиток на виникнення і розвиток зобов’язання. Надзвичайно часто договір позички є результатом про­яву дружньої прихильності позичкодавця до користувача або способом здійснення благодійної діяльності першого з них. Тому вищезазначена норма пояснюється тим, що для позичкодавця однією з найважливіших обставин, що визначили ухвалення рішення про передачу своєї влас­ності в безоплатне користування, була особа майбутнього користувача. Подібне відношення автоматично не поширюється на правонаступни­ків користувача — фізичної особи, із смертю якого договір позички припиняється. Проте винятки з даного правила можуть бути перед­бачені позичкодавцем в договорі.

II.  Користувач має право повернути річ, передану йому в користу­вання, у будь-який час до спливу строку договору. Якщо річ потребує особливого догляду або зберігання, користувач зобов’язаний повідо­мити позичкодавця про відмову від договору (позички) не пізніш як за сім днів до повернення речі.

III.  Позичкодавець має право вимагати розірвання договору і по­вернення речі у разі, якщо:

1)   у зв’язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;

2)  користування річчю не відповідає її призначенню та умовам до­говору;

3)  річ самочинно передана у користування іншій особі;

4)  у результаті недбалого поводження з річчю вона може бути зни­щена або пошкоджена.

Дії, вказані вище у пп. 2-4, є порушенням користувачем позичко­вого зобов’язання, тому при розірванні договору позичкодавець може вимагати відшкодування завданих збитків.

IV.  Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички.

---

^[1] Див., наприклад: Загорулько, О. А. Договір позички [Текст] / О. А. Загорулько // Цивільне право України : підручник : у 2 т. / В. І. Борисова, Л. М. Баранова, І. В. Жилінкова та ін. ; за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасібо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. - К. : Юрінком Інтер, 2004. - Т. 2. - С. 227-228.

^[2] Див., наприклад: Иванов, А. А. Безвозмездное пользование имуществом [Текст] / А. А. Иванов // Гражданское право : учебник : в 3 т. - Изд. 2-е, перераб. и доп. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - М. : Проспект, 1999. - Т. 2. - С. 295.

^[3] Подібний висновок пояснюється природою капітального ремонту, оскільки без його проведення або в процесі його проведення предметом позички користуватися неможливо. Тому безглуздо брати в короткострокову позичку річ, що вимагає на момент укладення договору капітального ремонту.

^[4] Див.: Гражданское право [Текст] : учебник : в 2 ч. / под ред. В. В. Залесского. - М., 1998. - Ч. 2. - С. 214.

^[5] Див.: Гражданское право [Текст] : учебник : в 3 т. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. - Изд. 2-е, перераб. и доп. - М. : Проспект, 1999. - Т 2. - С. 299.

^[6] Шершеневич, Г. Ф. Учебник русского гражданского права [Текст] / Г. Ф. Шер­шеневич. - М. : Изд. бр. Башмаковьіх, 1915. - Т. 2. - С. 157.

^[7] Подібний варіант був вибраний законодавцем в абз. 2 ст. 324 ЦК УРСР 1963 р., що міститься в гл. 27 «Безоплатне користування майном».

^[8] Відмічений обов’ язок позичкодавця властивий виключно консенсуальному до­говору позички.

^[9] Останнє правило являє собою приклад чергової відмінності договору позички від договору найму (оренди).

Питання для самоконтролю

1. Дайте поняття договору позички.
2. Сформулюйте юридичну характеристику договору позички.
3. Чим договір позички відрізняється від інших договорів (на­приклад, від договору найму (оренди), договору позики тощо)?
4. Особливості суб’єктного складу договору позички.
5. Назвіть характерні ознаки предмета договору позички.
6. В якій формі слід укладати договір позички?
7. Особливості змісту правовідношення, що породжується до­говором позички.
8. Підстави припинення правовідношення, що породжується договором позички.