Печать
PDF

ГЛАВА 58 НАЙМ (ОРЕНДА) § 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАЙМ (ОРЕНДУ) - Страница 2

Posted in Гражданское право - В.Г. Ротань та ін. Коментар до ЦКУ, т.2


Стаття 766.   Правові наслідки непередання майна наймачеві

1. Якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором:

1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою;

2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

1. У разі невиконання наймодавцем обов'язку передати наймачеві майно, наймачеві на вибір надаються дві групи прав, на які вказується у п. 1 та 2 ст. 766 ЦК. При­мушення наймодавця до виконання в натурі зобов'язання передати рухоме майно на­ймачеві Законом «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [177] дещо поставлене під сумнів. Справа у тому, що передання рухомого майна власником у строкове володіння та користування іншій особі, в тому числі згідно з договором найму, визнається договірним обтяженням рухомого майна, яке підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Тому у разі реєстрації обтяження такого роду переважне право на отримання рухомого майна у користування на під­ставі договору найму має той із наймачів, який зареєстрував своє обтяження раніше, хоч би інший наймач раніше уклав договір, уже отримав відповідне рухоме майно і фактично володів ним.

2.   Право  наймача вимагати примушення наймодавця до  виконання в натурі зобов'язання, передбачене ст. 766 ЦК, не може бути реалізоване (стосовно як рухо­мого, так і нерухомого майна) також у випадках, коли щодо одного і того ж майна укладено декілька договорів, якщо наймач не має переваг відповідно до ст. 620 ЦК.

3. При пред'явленні наймачем вимоги про примушення до виконання наймодавцем в натурі зобов'язання передати майно наймачеві на наймодавця покладається обов'язок відшкодувати наймачеві збитки, в тому числі й упущену вигоду за період затримки передання майна. При відмові від договору, право на яку (відмову) наймач отримує незалежно від втрати інтересу, наймодавець зобов'язаний відшкодувати збитки, в тому числі і упущену вигоду за весь обумовлений договором строк найму. При визначенні розміру упущеної вигоди при цьому враховуються ті витрати, які мав здійснити наймач з метою отримання доходів, і можливий дохід, який отримав би наймач за звичайних умов його діяльності.

4. Відмовитися від договору наймач має право за умови, якщо наймодавець не пе­редає майно на момент відмови. Якщо ж затримка у переданні майна мала місце, але пізніше наймодавець запропонував наймачеві прийняти майно, наймач позбавляється права на відмову від договору.

 

Стаття 767.   Якість речі, переданої у найм

1. Наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню.

2. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

3. Наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справ­ності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

1. На наймодавця покладається обов'язок попередити наймача не тільки про недоліки речі, що передається відповідно до договору найму, а і про її особливі властивості, які відомі наймодавцеві і які можуть бути небезпечними або призвести до пошкодження речі під час користування нею.

2. Немає будь-яких підстав для висновку про те, що «справність речі» в контек­сті ст. 767 ЦК може означати щось інше, ніж відповідність якості (стану) і комплект­ності речі умовам договору найму та призначенню речі. Отже, обов'язок наймача перевірити справність речі в момент передання речі в присутності наймодавця озна­чає обов'язок перевірити відповідність якості і комплектності речі умовам договору
і призначенню речі.

3. Відповідно до ч. З ст. 767 ЦК не допускається застосування до найму Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів на­родного споживання за якістю [492]: справність речі наймач зобов'язаний перевірити на момент передання йому речі і в присутності наймодавця (особи, яка уповноважена наймодавцем на передання речі). Якщо у момент приймання-передання наймач не за­явив про недоліки! речі, вважається, що річ передана наймачеві у належному стані.

 

Стаття 768.   Гарантія якості речі, переданої у найм

1. Наймодавець може гарантувати якість речі протягом всього строку найму.

2. Якщо у речі, яка була передана наймачеві з гарантією якості, виявляться не­доліки, що перешкоджають її використанню відповідно до договору, наймач має право за своїм вибором вимагати:

1) заміни речі, якщо це можливо;

2) відповідного зменшення розміру плати за користування річчю;

3) безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування витрат на їх усунен­ня;

4) розірвання договору і відшкодування збитків, які були йому завдані.

1. Закон не покладає на наймодавця обов'язку гарантувати якість речі, що передана за договором найму, впродовж усього або частини строку найму. Але договором на най­модавця такий обов'язок може бути покладено. У такому разі при виявленні недоліків, що перешкоджають використанню речі відповідно до договору чи звичайного її призна­чення, наймач має право пред'явити одну із вимог, передбачених ч. 2 ст. 768 ЦК. Це такі вимоги: 1) про заміну речі, тобто про здійснення наймодавцем повторного належного виконання зобов'язання; 2) про внесення зміни до договору — зменшення розміру плати за користування річчю; 3) про усунення недоліків речі або відшкодування наймачеві збитків, які полягають у витратах на усунення недоліків; 4) про розірвання договору і відшкодування збитків. При відмові наймодавця від укладення угоди про розірвання договору найму в формі, що відповідає ст. 654 ЦК, наймач вправі звернутись до суду з позовом про розірвання договору (за наявності підстав — і про відшкодування збитків). Право звернутись до суду з таким позовом наймач має і тоді, коли він безпосередньо до наймодавця не звертався з вимогою про розірвання договору та відшкодування збитків. Але це є лише припущенням, яке наймач вправі спростувати.

 

Стаття 769.   Права третіх осіб на річ, передану у найм

1. Передання речі у найм не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зо­крема права застави.

2. При укладенні договору найму наймодавець зобов'язаний повідомити наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм. Якщо наймодавець не по­відомив наймача про всі права третіх осіб на річ, що передається у найм, наймач
має право вимагати зменшення розміру плати за користування річчю або розірвання договору та відшкодування збитків.

1. При застосуванні ч. 1 ст. 769 ЦК слід ураховувати наступне. Застосування до рухомого майна ч. 1 ст. 769 ЦК буде дещо обмеженим. Якщо права третіх осіб на ру­хоме майно, що є предметом договору найму, кваліфікуються як обтяження, таке обтяження підлягає реєстрації. Відсутність реєстрації означає, що таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником та обтяжувачем, проте воно не є чин­ним у відносинах з третіми особами (частина третя ст. 12 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» [167]). Отже, за відсутності реєстрації застави рухомого майна чи іншого його обтяження на день укладення нового (друго­го) договору найму цього ж майна, укладення цього договору не припиняє застави чи іншого обтяження цього майна, але це майно не може бути вилучене у наймача на вимогу управненої особи, в тому числі заставодержателя. Отже, заставодержатель або інша управнена особа зможе реалізувати свої права на таке рухоме майно тільки після закінчення строку найму. Протилежне твердження про те, що ч. 1 ст. 769 ЦК підлягає застосуванню всупереч ст. 12 названого Закону не враховувало б п. 2 розділу IX «Прикінцеві положення» названого Закону, який визнає можливість застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів, прийнятих до набрання чинності цим Законом, лише в частині, що не суперечить цьому Закону.

За наявності реєстрації застави чи іншого обтяження, що існувало до укладення договору найму, а також за наявності реєстрації найму як обтяження, пріоритет прав на рухоме майно визначається за моментом реєстрації обтяження. При цьому зареє­строване обтяження має пріоритет перед незареєстрованим.

2. Частина 2 ст. 769 ЦК надає наймачеві право вимагати, в тому числі шляхом пред'явлення позову в суді, зміни договору найму в частині плати за користуван­ня майном або розірвання договору. Вимога про відшкодування збитків може бути пред'явлена разом як з вимогою про внесення змін до договору, так із вимогою про розірвання договору.

 

Стаття 770.   Правонаступництво у разі зміни власника речі, переданої у найм

1. У разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

2. Сторони можуть встановити у договорі найму, що у разі відчуження наймодавцем речі договір найму припиняється.

1. Якщо інше не передбачено договором найму, зміна власника майна не впливає на договір найму. Останній зберігає чинність і є обов'язковим для наймодавця. Проте передання рухомого майна у строкове володіння і користування, у тому числі згідно з договором найму, є обтяженням (п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»). Тому в разі відсутності реєстрації такого об­тяження, як право володіння та користування майном на умовах найму, новий влас­ник може укласти договір найму тієї ж речі з новим наймачем, який може отримати пріоритет, якщо зареєструє своє обтяження раніше.

 

Стаття 771.   Страхування речі, переданої у найм

1. Передання у найм речі, що була застрахована наймодавцем, не припиняє чин­ності договору страхування.

2. Договором або законом може бути встановлений обов'язок наймача укласти договір страхування речі, що передана у найм.

1. Передання речі, що була застрахована, в найм не припиняє чинності договору страхування цієї речі. Проте договором страхування може бути передбачене інше. Не викликає сумніву можливість встановлення договором або законом обов'язку наймача укласти договір страхування речі, що передана в найм. Договором цей обов'язок може бути покладено на наймодавця. Законом на цей час прямо обов'язок наймача укласти договір страхування майна, що є предметом найму, не встановлено. Лише субінститутом оренди державного і комунального майна (ст. 10 Закону «Про оренду державного і комунального майна» [68]) непрямо встановлюється обов'язок орендаря застрахувати взяте в оренду майно. Його встановлено шляхом визнання умови договору оренди про страхування орендарем взятого в оренду майна істотною. Статтю 10 названого Закону не можна вважати такою, що суперечить ст. 5 Закону «Про страхування» [139], оскільки ст. 10 За­кону «Про оренду державного і комунального майна» не встановлює обов'язкового виду страхування, а лише визначає істотні умови договору оренди (норма про обов'язкове страхування є публічно-правовою, а правило про істотні умови до­говору оренди є цивільно-правовими).


Стаття 772.   Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження речі

1. Наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадко­вого знищення або випадкового пошкодження.

1. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета найму роз­поділяється між наймодавцем та наймачем відповідно до загального правила ст. 323 ЦК. Але в період затримки наймачем повернення речі наймодавцеві у зв'язку із за­кінченням строку найму або достроковим припиненням зобов'язання найму цей ризик покладається ст. 772 ЦК на наймача. Відповідно до загального правила ч. З ст. 6 ЦК сторони вправі відступати і від цього правила та розподілити ризик випадкового зни­щення або випадкового пошкодження майна на свій розсуд.

 

Стаття 773.   Користування річчю, переданою у найм

1. Наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

2. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призна­ченням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

3. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

1. Обов'язку наймача користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору кореспондує лише право наймодавця вимагати виконання цього обов'язку, а не право здійснювати контроль за використанням речі наймачем. Тому умови про порядок здійснення наймодавцем контролю за використанням речі наймачем слід включати до договору найму.

2. У ч. 2 ст. 773 ЦК формулюється спеціальне стосовно ч. 2 ст. 651 ЦК правило про підставу виникнення у наймодавця права вимагати розірвання договору. Це означає, що за наявності доказів використання речі наймачем не за її призначенням або з по­рушенням умов договору наймодавець вправі вимагати розірвання договору незалежно від істотності порушення, якого припустився наймодавець. При цьому наймодавець вправі вимагати відшкодування збитків, у тому числі й упущеної вигоди. При визна­ченні розміру упущеної вигоди має враховуватись й можливість передання речі в найм іншій особі або прийняття наймодавцем інших можливих заходів з метою отримання
доходу за рахунок використання цієї речі.

3. Частина 3 ст. 773 ЦК дозволяє наймачеві змінювати стан речі, отриманої ним на умовах найму, лише за згодою наймодавця. Проте наслідки поліпшення речі на­ймачем без згоди наймодавця не завжди є несприятливими для наймача (див., напри­клад, ч. 2 ст. 778 ЦК).

 

Стаття 774.   Піднайм

1. Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

3. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

1. Частина 3 ст. 774 ЦК поширює дію положень актів цивільного законодавства про найм на відносини щодо піднайму. Отже, піднайм — це різновид найму. Наймач не може передати піднаймачеві більше прав, ніж має він сам. Тому строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.

2. За загальним правилом, наймач має право передати майно в піднайм лише за на­явності згоди наймодавця. Інше може бути встановлене договором і законом. Зокре­ма, ст. 22 Закону «Про оренду державного і комунального майна» [68] встановлює інше положення, що стосується можливості передання майна орендарем в суборенду: якщо інше не передбачено договором оренди, орендар має право передавати в суборен­ду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (крім цілісних майнових комплексів).

 

Стаття 775.   Право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані від корис­тування річчю, переданою у найм

1. Наймачеві належить право власності на плоди, продукцію, доходи, одержані ним у результаті користування річчю, переданою у найм.

1. Правило ст. 775 ЦК не виключає домовленості сторін про розподіл права влас­ності на плоди, продукцію і доходи, отримані наймачем в результаті користування річчю, переданою в найм.


Стаття 776.   Ремонт речі, переданої у найм

1. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його раху­нок, якщо інше не встановлено договором або законом.

2. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капі­тальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

3. Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за корис­тування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

1. При застосуванні ст. 776 ЦК найбільш складною проблемою є розмежування робіт, що належать до поточного ремонту, з одного боку, і до капітального — з іншо­го. Єдиного визначення поточного ремонту і капітального ремонту, яке можна було б використовувати стосовно всіх видів майна, яке передається в найм, не існує. У відповідних випадках слід використовувати ті нормативні їх визначення, які є більш близькими до предмету даного договору найму та є більш чітким. Так, стосовно до­рожніх транспортних засобів автомобільного транспорту до капітального ремонту віднесені роботи, пов'язані з заміною кузова для автобусів та легкових автомобілів, рами — для вантажних автомобілів або з одночасною заміною не менше трьох базових агрегатів. До поточного ремонту дорожньо-транспортних засобів віднесені роботи, пов'язані з одночасною заміною не більш двох базових агрегатів (п. 3.13; 3.16 По­ложення про технічне обслуговування і ремонт дорожньо-транспортних засобів авто­мобільного транспорту [373]). У додатку до цього Положення наводиться перелік базових агрегатів дорожньо-транспортних засобів.

2. Стосовно об'єктів міського благоустрою виокремлюються три види ремонту (капітальний, середній і дрібний) та визначаються види робіт, що здійснюються при проведенні кожного виду ремонтів (пп. 1.4 —  1.7 Порядку проведення ремонту та утримання об'єктів благоустрою населених пунктів [428]). Оскільки тут визначено капітальний ремонт, то до поточного ремонту таких об'єктів належить ремонт, при
якому виконуються роботи, що віднесені названим Порядком до середнього і дрібно­го ремонту.

3. Сторони повинні передбачити в договорі строк, в який має бути проведений капітальний ремонт. Але відсутність такої умови в договорі не означає, що договір є неукладеним у зв'язку з відсутністю в ньому однієї із істотних умов. За відсутності такої умови капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

4. Невиконання наймодавцем обов'язку здійснювати капітальний ремонт речі, пе­реданої в найм, дає наймачеві на вибір такі права: 1) вимагати розірвання договору і відшкодування збитків, завданих припиненням права користування майном на умо­вах найму; 2) відремонтувати річ і вимагати відшкодування вартості ремонту; 3) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування майном, в тому числі і майбутніх платежів (обмеження, встановлені ч. 1 ст. 601 ЦК, у цьому випадку не діють).

 

Стаття 777.   Переважні права наймача

1. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений до­говором, — в розумний строк.

Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється.

2. Наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

1. Права наймача, що встановлені ст. 777 ЦК, є переважними, тобто наймач має пере­вагу на укладення відповідних договорів перед іншими претендентами, але не має права вимагати від власника укладення відповідного договору, якщо наймодавець не виявляє наміру надаііі укладати договір найму (оренди) цього майна взагалі. Стаття 777 ЦК встановлює переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за догово­ром, на укладення договору найму на новий строк і на придбання речі, яка є предметом договору найму, у власність (у разі продажу предмета найму наймодавцем).

2. Установлюються такі умови реалізації переважного права наймача на укладення договору найму на новий строк: 1) наймач у строк, встановлений договором, а якщо така умова договором не встановлена, — в розумний строк має повідомити наймодавця про намір скористатися переважним правом; 2) сторони мають погодити умови дого­вору найму, що укладається на новий строк (цей строк може бути таким, як і строк договору, дія якого закінчилась, а може бути іншим). Якщо сторони не змогли досягти домовленості щодо умов договору, переважне право наймача припиняється. За згодою сторін не виключається передання на вирішення суду спору щодо умов договору.

Порушене переважне право наймача на укладення договору оренди або купівлі-продажу захищається із застосуванням за аналогією ч. 4 ст. 362 ЦК, що встановлює такий спосіб захисту переважного права, як переведення на особу, переважне право якої порушене, прав та обов'язків покупця (орендаря). Узагалі-то аналогія закону не може застосовуватись усупереч загальним правилам (у даному випадку такими є правила ч. 1 ст. 203 і ч. 1 ст. 215 ЦК). Але в даному випадку аналогія закону підлягає застосуванню, оскільки за її допомогою забезпечується право особи на ефективний засіб правового захисту, передбачене ст. 13 Конвенції про захист прав людини і осно­воположних свобод.

3. Переважне право наймача, що встановлене ч. 1 та 2 ст. 777 ЦК, діє тільки при інших рівних умовах. Наймодавець не може бути позбавлений права на проведення конкурсу на укладення договору найму чи аукціону з продажу майна. У ньому може прийняти участь і наймач, але переможець конкурсу чи аукціону має визначатись ви­ключно відповідно до умов конкурсу. Лише за рівних умов, запропонованих наймачем та іншою особокі, перевага на укладення договору має бути надана наймачеві, який до цього користувався майном на умовах найму.

4. Стосовно державного і комунального майна встановлюється обов'язок орендо­давця (власника орендованого майна) письмово повідомити орендаря про намір ви­користовувати майно для власних потреб не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору (ч. З ст. 17 Закону «Про оренду державного і комунального майна» в редакції від 19 лютого 2009 р. [201]). Якщо такого повідомлення не було, орендар
отримує переважне право на укладення договору оренди на новий строк, а орендода­вець позбавляється права зробити заяву про припинення договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, але має право в той же строк заявити про зміну умов договору, яка підлягає погодженню між сторонами.

Унесення змін до ст. 17 Закону «Про оренду державного і комунального майна» [68] Законом від 19 лютого 2009 р. не привело до втрати чинності ст. 73 Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» [200]. Отже, впродовж 2009 р. орендарі, які належним чином виконували свої обов'язки за договором оренди, мають право на за­стосування при визначенні переможця конкурсу на право укладення договору оренди на застосування преференційної поправки, розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів, але не може бути меншим 0,8. Інший розмір преференційної поправки, встановлений Кабінетом Міністрів, — 0,9 [342].

 

Стаття 778.   Поліпшення наймачем речі, переданої у найм

1. Наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.

2. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, на­ймач має право на їх вилучення.

3. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в ра­хунок плати за користування річчю.

4. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або
законом.

5. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокре­мити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.

1. Частина 1 ст. 778 ЦК конкретизує правило ч. З ст. 773 ЦК, що забороняє на­ймачеві змінювати стан речі, яка є предметом договору, стосовно поліпшення речі. Наймач без згоди наймодавця не може не тільки погіршувати стан речі, а і поліпшувати його. Проте ті поліпшення, які можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право вилучити, як у період дії договору, так і після закінчення строку
договору перед поверненням речі, що є предметом договору найму, наймодавцеві. Лише ті поліпшення, які зроблені без згоди наймодавця і які не можна відокремити від речі без шкоди для останньої, передаються наймодавцеві після закінчення строку користування майном на умовах найму разом з річчю, а витрати наймача на такі по­ліпшення відшкодуванню не підлягають.

2. У разі, коли наймач здійснив поліпшення речі за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування тих витрат, які були необхідними для поліпшення речі (необхідні витрати — це ті, які відповідають ринковим цінам, що склалися на відпо­відні товари і роботи на момент їх придбання чи виконання). Можливе зарахування зроблених наймачем на поліпшення речі витрат у рахунок плати за користування
майном.

3. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частки сторін у праві власності мають визначатись відповідно до ринкової вартості речі, із якої створена нова річ, і витрат наймача на по­ліпшення речі. Визначення вартості речі, із якої створена нова річ, на підставі даних бухгалтерського обліку, ущемлювало б інтереси наймодавця, особливо за умови, що
він не здійснював індексацію вартості свого майна, що належить до основних фондів впродовж тривалого часу.