§ 3. Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження за нововиявленими обставинами

Судові рішення можуть бути переглянуті в порядку виключного провадження, якщо будуть встановлені нововиявлені обставини.

Нововиявленими обставинами є юридичні факти (обставини), що існували на час досудового розслідування або судового розгляду кри­мінальної справи, але не були відомі суду та мають важливе значення для правильного вирішення справи.

Приводом для призначення розслідування нововиявлених обставин є заяви власника (співвласника) юридичної особи приватного права, за заявою чи згодою яких порушені кримінальні справи за статтями 235¹, 235², 235³ КК, заінтересованих осіб, підприємств, установ, організацій і посадових осіб про перегляд справи (ч. 1 ст. 400⁸КПК). Заяви пода­ються прокурору, оскільки він є єдиною особою, правомочною при­значити розслідування нововиявлених обставин. Якщо заява про пере­гляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами надійшла до органів дізнання, слідчому, судді або суду, вони зобов'язані направити її прокуророві за належністю.

Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обстави­ни в справі, зобов'язаний за власною ініціативою особисто або через органи дізнання чи слідчих провести необхідне розслідування цих об­ставин. Це право прокурора передбачено ч. 2 ст. 400⁸КПК і випливає з положення кримінально-процесуального закону, який зобов'язує його у всіх стадіях кримінального судочинства своєчасно вживати перед­бачених законом заходів до усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили (ч. 2 ст. 25 КПК).

Приводом для відновлення справи у зв'язку з нововиявленими і новими обставинами є подання прокурора до апеляційного чи касацій­ного суду про перегляд справи за цими обставинами.

Згідно зі ст. 400⁵ КПК підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у порядку виключного провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами визнаються: 1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпі­лого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового екс­перта, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання прокурора, дізна-вача, слідчого чи суддів під час провадження у справі; 3) всі інші об­ставини, які не були відомі суду при виконанні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Фальсифікація доказів означає їх завідому неправильність, напри­клад, складання завідомо підроблених офіційних документів, які по­свідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов'язків (ст. 358 КК)¹, складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів (ст. 366 КК), штучне створен­ня доказів обвинувачення (ст. 372 КК). Фальсифікованими можуть бути будь-які докази: речові докази, протоколи слідчих і судових дій, про­токоли з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та інші документи.

Неправильність перекладу, неправдивість показань свідка, потер­пілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень експерта, на яких ґрунтується вирок, може бути наслідком помилки або завідомої їх неправдивості чи неправильності, за що перекладач, свідок, потер­пілий, експерт несуть кримінальну відповідальність за ст. 384 КК.

Зловживання суддів можуть виражатися в одержанні хабара в зв'язку з провадженням у справі (ст. 368 КК); недопущенні чи нена-данні своєчасно захисника, а також іншому грубому порушенні права підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист (ст. 374 КК), постановленні завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови у справі (ст. 375 КК).

Зловживання прокурора, слідчого, дізнавача під час провадження у справі можуть виражатися в зловживанні впливом (ст. 369¹), завідо­мо незаконному затриманні, приводі, триманні під вартою (ст. 371 КК), притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності (ст. 372 КК), примушуванні давати показання при допиті шляхом не­законних дій (ст. 373 КК).

Згідно з ч. 2 ст. 400⁵ КПК фальсифікація доказів, завідомо непра­вильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зло­вживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у порядку ви­ключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені ви­роком, що набрав законної сили, а при неможливості постановлення вироку — матеріалами розслідування.

До інших обставин, які не були відомі суду при виконанні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставина­ми доводять неправильність засудження або виправдання підсудного, відносяться рішення Конституційного Суду України про визнання не­конституційною норми закону, який застосований у даній кримінальній справі, рішення Європейського суду з прав людини, який встановив застосування закону, що за своїм смислом протирічить положенням Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виявлення раніше невідомих учасників злочину, виявлення факту неосудності засудженого в момент вчинення ним суспільно не­безпечного діяння тощо.

Строки перегляду судових рішень у порядку виключеного прова­дження за нововиявленими обставинами визначені у ст. 400⁶КПК.

Перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про за­криття справи за нововиявленими обставинами допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кри­мінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин.

За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.

За наявності доказів, які підтверджують невинуватість засуджено­го або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленими і новими обставинами строками не обмежено.

Відбуття покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації.

Отже, перегляд обвинувального вироку в інтересах засудженого строками не обмежений.

Днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили ви­роком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв'язку з дачею ними завідомо неправдивих показань, завідомо непра­вильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку з фальсифікацією ними доказів, а при неможливос­ті постановлення вироку — день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність нововиявлених обставин.

Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день скла­дання прокурором висновку про підтвердження таких обставин мате­ріалами розслідування.

Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими об­ставинами згідно з ч. 1 ст. 400⁹ КПК вправі подавати прокуророві учасники процесу, а також інші особи, якщо таке право надано їм за­коном.

З метою перевірки заяви прокурор вправі витребувати справу із суду.

Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю вмотиво­ваною постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Ця постанова прокурора може бути оскаржена вищестоящому прокуророві.

Нововиявлені обставини в справі, що стали відомі прокурору, по­винні бути розслідувані у всіх випадках.

Про призначення розслідування за нововиявленими обставинами прокурор у межах своєї компетенції виносить постанову. Розслідуван­ня провадиться прокурором особисто або через органи дізнання чи слідчих за правилами, встановленими КПК для проведення досудово-го слідства. Це означає, зокрема, що розслідування нововиявлених обставин повинно бути закінчено в строки, що й досудове слідство у кримінальних справах, установлених ст. 120 КПК.

У випадках, коли є достатньо даних, які вказують на ознаки фаль­сифікації доказів, завідомо неправильного перекладу, завідомо неправ­дивих показань свідка, потерпілого, на завідомо неправильний висно­вок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, осіб, які проводили дізнання, слідчих і суддів, виноситься постанова про по­рушення кримінальної справи, оскільки ці зловживання та фальсифі­кація, як правило, повинні бути встановленні вироком, що набрав за­конної сили.

Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор при наявності підстав для відновлення справи за нововиявленими обставинами направляє її разом з матеріалами роз­слідування або вироком, що набрав законної сили, яким у зловживан­ні або фальсифікації доказів у справі уже засуджені, і своїм висновком відповідно прокуророві Автономної Республіки Крим, області, про­куророві міст Києва та Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області).

Погодившись із цим висновком, відповідний прокурор приносить подання до апеляційного суду (ч. 4 ст. 400⁸КПК).

Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Авто­номної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва та Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду (ч. 5 ст. 400⁸КПК).

Для встановлення нових обставин не завжди призначається про­курором їх розслідування. Так, при наявності таких нових обставин, як визнання Конституційним Судом України закону, застосованого судом у даній кримінальній справі, такими, що не відповідають Кон­ституції України, або коли є встановлене Європейським судом з прав людини порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом України у разі застосуван­ня закону, який не відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто немає потреби їх розсліду­вання, прокурор, перевіривши кримінальну справу, складає висновок про наявність нових обставин, а також подання вищестоящому про­курору про необхідність відновлення справи за новими обставинами. Недоцільно приєднувати до подання копії вказаних актів: вищестоя­щому прокурору і суду вони повинні бути відомі.

Подання прокурора Автономної Республіки Крим, прокурора об­ласті, міст Києва та Севастополя, військового прокурора (на правах прокурора області) про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами розглядається відповідно апеляційними судами за прави­лами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Подання Генерального прокурора України про перегляд справ, у яких вирок винесено апеляційним судом, з указаними раніше додатками направляється до касаційної інстанції і розглядається колегією суддів палати Верховного Суду України за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

Слід мати на увазі, що попередній розгляд справи в апеляційному чи касаційному порядку згідно з ч. 2 ст. 400¹⁰КПК не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення у зв'язку з нововиявленими обставинами. Пояснюється це тим, що відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами є винятковою формою перегляду вироку, специфічність якої полягає в тому, що вирок, ухвала або постанова перевіряються не з точки зору їх законності і обґрунто­ваності за матеріалами, наявними у справі, а на підставі нововиявлених обставин, які були невідомі суду при винесенні рішення. Суд у цьому випадку не зв'язаний своєю раніше висловленою думкою по справі і вирішує її заново.

У засіданні суду участь прокурора у розгляді подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими і новими обставинами є обов'язковою. У засіданні можуть брати участь особи, вказані у ст. 384 КПК. У разі потреби суд має право викликати цих осіб для дачі пояс­нень.

Розгляд починається доповіддю судді, при цьому доповідачем не може бути суддя, який раніше брав участь у розгляді справи в першій, апеляційній, касаційній інстанціях або у виключному провадженні. Доповідач викладає обставини справи, зміст вироку, ухвали або по­станови суду, подання прокурора та матеріалів розслідування нових обставин або вироку, яким винні у зловживанні чи фальсифікації до­казів у справі уже засуджені. Йому можуть бути поставлені запитан­ня. Суд може викликати в судове засідання засудженого або виправда­ного. Якщо було клопотання засудженого, який тримається під вартою, про виклик його для дачі пояснень, суд обов'язково викликає його. Після доповіді судді всі викликані до суду можуть дати пояснення. Далі слово надається прокурору для підтримання подання. Після цього суд простою більшістю голосів приймає рішення з додержанням вимог, передбачених статтями 322 і 325 КПК, і виносить ухвалу.

При перегляді судом справи за нововиявленими обставинами у вирок суду не можуть бути внесені зміни, оскільки вони випливають з нововиявлених обставин, які не були предметом розгляду першої чи апеляційної інстанції при постановленні вироку або касаційної інстан­ції при винесенні ухвали. Розглядаючи подання прокурора про перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, суд приймає одне з таких рішень: 1) залишає вирок, постанову чи ухвалу без змін, а по­дання прокурора — без задоволення; 2) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний чи касаційний розгляд; 3) скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу.

Нове досудове розслідування і судовий розгляд після відновлення справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, а також оскарження і внесення прокурором апеляції чи касаційного подання на знову ви­несений вирок чи ухвалу проводиться на загальних підставах. При новому судовому розгляді суд першої інстанції не зв'язаний розміром покарання, призначеного вироком, ухвалою або постановою суду, які були скасовані, оскільки підставою для їх скасування стали нововиявле-ні обставини, що не були відомі суду при винесенні попереднього рішення. Це означає, що за наявності до того підстав дії обвинуваченого у новому досудовому розслідуванні справи можуть бути кваліфіковані і за більш суворим законом, а суд може призначити і більш суворе по­карання, ніж за скасованим вироком, незалежно від того, з чиєї ініціа­тиви було порушено провадження у зв'язку з нововиявленими і нови­ми обставинами.

Питання для самоконтролю

1.         Розкрийте сутність стадії перегляду судових рішень у по­рядку виключного провадження, вкажіть її завдання та зна­чення для кримінального судочинства. Назвіть суди, які здійснюють перегляд судових рішень у порядку виключного провадження.

2.         Вкажіть підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.

3.         Назвіть передбачені законом строки перегляду судових рі­шень у порядку виключного провадження.

4.         Які обставини вважаються нововиявленими?

5.         Охарактеризуйте провадження з перегляду судових рішень, якщо підставою для нього є новововиявлені обставини: ініціювання питання про перегляд, дії та рішення прокурора, судовий розгляд.

6.         Яким є процесуальний статус осіб, щодо яких проводиться розслідування нововиявлених обставин?

7.         Охарактеризуйте провадження з перегляду судових рішень, якщо підставою для нього є неправильне застосування кри­мінального закону та істотне порушення кримінально-про­цесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

8.         Проаналізуйте оцінне поняття «істотність впливу» непра­вильного застосування кримінального закону та (або) істот­ного порушення кримінально-процесуального закону на правильність судового рішення.

9.         Як у стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження знаходять прояв норми інституту недопусти­мості повороту до гіршого?

10.       Назвіть рішення, які приймаються судом за результатом роз­гляду справи в порядку виключного провадження.