§ 2. Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення

Під неправильним застосуванням кримінального закону як під­ставою для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження слід вважати підстави, вказані у ст. 371 КПК, а саме: 1) незастосування судом кримінального закону, який під­лягає застосуванню; 2) застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню; 3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту. До неправильного застосування кримі­нального закону відносять також невідповідність призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого (ст. 372 КПК). Але згідно з ч. 2 ст. 400⁴КПК перегляд судових рішень з цих підстав з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільши­ти обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити становище за­судженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи не допускається.

Істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, об­ґрунтований і справедливий вирок чи постанову. До них належать ука­зані в ч. 2 ст. 370 КПК порушення, зокрема, коли розслідування справи провадила особа, яка підлягала відводу, винесення вироку незаконним складом суду. При застосуванні цих підстав слід мати на увазі, що суд не вправі скасувати виправдувальний вирок чи постанову про незасто-сування примусових заходів виховного або медичного характеру лише з мотивів істотного порушення відповідно прав підсудного чи прав осо­би, стосовно якої ставилося питання про застосування цих заходів.

Перегляд судових рішень з підстав неправильного застосування кри­мінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, строками не обмежується (ч. 6 ст. 400⁶КПК). Клопотання про перегляд судового рішення з цих підстав вправі подавати засуджений, його захисник чи законний представник, власник (співвласник) юридичної особи приватного права за заявою чи згодою яких порушені кримінальні справи за статтями 235¹, 235²,235³ КК, прокурор, який брав участь у роз­гляді справи судом першої, апеляційної, касаційної інстанції, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва та Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень — незалежно від їх участі в розгляді справи судом, а також інші особи, якщо таке право на­дано їм законодавчими актами України (ч. 2 ст. 400⁹КПК).

Закон не вказує, який саме суддя розглядає клопотання про перегляд судового рішення з підстав неправильного застосування кримінально­го закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, але за­значає, що переписка з приводу надходження клопотань про перегляд касаційним судом справ з цих підстав із засудженим, захисником чи законним представником касаційним судом не ведеться (ч. 3 ст. 400⁹КПК). З цього слід зробити висновок, що переписка з приводу надходження клопотання прокурора касаційною інстанцією ведеться. Щодо надхо­дження клопотань з указаних підстав, то із засудженим, захисником чи законним представником переписка повинна вестися судом першої чи апеляційної інстанції, про перегляд рішень яких подано клопотання. Зміст цієї переписки може стосуватися виконання заявником клопотан­ня вимог ст. 387 КПК. У всякому разі суд, який постановив оскаржуване рішення, повинен направити заявнику повідомлення про надходження клопотання з додержанням вимог ст. 351 КПК (ч. 3 ст. 387 КПК). Якщо ці вимоги будуть виконані заявником клопотання, суд першої чи апеля­ційної інстанції повинен направити клопотання з відповідними додат­ками касаційній інстанції. Право витребувати із суду кримінальну спра­ву, рішення якої оскаржене у виключному порядку, належить судді, який розглядає клопотання (ч. 4 ст. 400¹⁰КПК).

Суддя касаційної інстанції згідно з ч. 2 ст. 388 КПК протягом 15 діб з часу надходження клопотання про перегляд судового рішення з під­став, передбачених п. 2 ст. 400⁴ КПК, вирішує питання про витребу­вання справи. Справа не витребується, якщо клопотання не може бути предметом розгляду через невиконання вимог ст. 350, ч. 2 ст. 383, ст. 384, ч. 1 ст. 398 КПК. Про таке рішення суддя виносить постанову, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка заявила клопотання. Ця постанова оскарженню не підлягає. Але відмова у витребуванні справи при повторному надходженні клопотання за умови усунення зазначених у постанові судді недоліків, у разі якщо воно надійшло не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи, не перешкоджає витребуванню справи.

За результатами розгляду клопотання про перегляд судового рішен­ня з підстав, передбачених п. 2 ст. 400⁴ КПК, суддя складає подання, яке підписується не менш як п'ятьма суддями касаційного суду, та справа призначається до судового розгляду (ч. 5 ст. 400⁹КПК).

Згідно з ч. 3 ст. 400¹⁰КПК подання суддів про судовий розгляд клопотання щодо перегляду судового рішення з підстав неправильно­го застосування кримінального закону та істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правиль­ність судового рішення, розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кримінальних справ, за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Спільне засідання судових палат є правомочним при наявності не менше двох третин складу кожної з палат. Головує на засіданні голова судової колегії в кримінальних справах або інший суддя. Ухвала спільного засідання приймається більшістю голосів від­критим голосуванням. Вона складається суддею-доповідачем і під­писується головуючим та цим суддею.

Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду відповідно до вимог глав 23-30 КПК. Як зазначено у ч. 2 ст. 400⁴КПК, перегляд судових рішень з підстав неправильного засто­сування кримінального закону та істотного порушення вимог кримі­нально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, з метою застосувати закон про більш тяжкий злочин, збільшити обсяг обвинувачення чи з інших підстав погіршити стано­вище засудженого, а також виправдувального вироку, ухвали чи по­станови про закриття справи не допускається, тому при новому роз­гляді справи судом першої або апеляційної інстанції неможливо по­силення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин, крім випадків, коли вирок було скасовано з інших підстав, але при новому розслідуванні справи встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.