§ 11. Обставини, що виключають можливість участі у кримінальному судочинстві

Метою застосування інституту відводів є: 1) належне виконання завдань кримінального судочинства (ст. 2 КПК); 2) забезпечення все­бічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи; 3) ви­несення законного, обґрунтованого і справедливого рішення по кри­мінальній справі.

Суддя або народний засідатель не може брати участі в розгляді кримінальної справи, якщо він: 1) є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь з них, а також роди­чем слідчого, особи, яка провадила дізнання, обвинувача або обви­нуваченого; 2) брав участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, особа, яка провадила дізнання, слідчий, обвинувач, за­хисник або представник інтересів потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 3) під час досудового розслідування спра­ви вирішував питання щодо проведення обшуку, виїмки, огляду, об­рання, зміни чи скасування запобіжних заходів, продовження строків тримання під вартою або розглядав скарги на затримання чи на по­станови про відмову в порушенні кримінальної справи або закриття справи; а також розглядав питання про усунення захисника в порядку, передбаченому ст. 61¹ цього Кодексу; 4) особисто або його родичі за­інтересовані в результатах справи; 5) при наявності інших обставин, які викликають сумнів у їх об'єктивності. У складі суду, що розглядає кримінальну справу, не можуть бути особи, які є родичами між собою (ст. 54 КПК). У статті 55 КПК перелічені підстави, які виключають участь судді при повторному розгляді справи.

При наявності однієї з обставин, передбачених статтями 54 і 55 КПК, суддя і народний засідатель зобов'язані заявити самовідвід. На цих же підставах відвід судді або народному засідателю може бути заявлений прокурором, підсудним, захисником, потерпілим та його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їх представниками (ч. 1 ст. 56 КПК), а також законним представником неповнолітнього підсудного (ст. 261, ч. 2 ст. 441 КПК), засудженим і виправданим (ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 394, ст. 400¹⁰ КПК). Відвід прокурору, експерту, спеціалісту і перекладачу має право заявити в тому числі підозрюваний (ч. 2 ст. 43¹ КПК) та обвинувачений (ч. 2 ст. 43, п. 5 ч. 1 ст. 142; п. 1 ч. 1 ст. 197 КПК). Заяви про самовідвід чи відвід подають­ся до початку судового слідства, крім випадків, коли підстава для від­воду стала відома після початку судового слідства (ч. 2 ст. 56 КПК).

При одноособовому розгляді справи відвід, заявлений судді, ви­рішується постановою голови районного (міського) суду. Питання про відвід вирішується постановою голови міжрайонного (окружного) суду, коли: а) до складу районного (міського) суду обрано одного суддю; б) відвід заявлено голові районного (міського) суду. При колегіальному розгляді справи відвід, заявлений: а) судді або народному засідателю, вирішується іншими суддями без судді, якого відводять. При рівності голосів суддя вважається відведеним; б) двом суддям або всьому скла­ду суду, вирішується судом у повному складі простою більшістю голо­сів (частини 1-3 ст. 57 КПК). У разі відводу або самовідводу судді чи народного засідателя вони замінюються іншим суддею чи народним засідателем (статті 258, 259 КПК). Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті (ч. 2 ст. 57 КПК), ухвала про це викладається у вигляді окремого документа, який підписується всім складом суду і під­лягає оголошенню в судовому засіданні (частини 1, 3 ст. 273 КПК).

Правила, передбачені статтями 54 і 56 КПК, стосуються прокуро­ра. Не можуть бути підставою для відводу обставини, коли прокурор брав участь у проведенні досудового слідства, у розгляді справи в суді першої інстанції, в апеляційному чи касаційному порядку (ч. 1 ст. 58 КПК). Рішення про відвід прокурора на досудовому слідстві приймає вищестоящий прокурор, а в суді — суд, який розглядає справу, або одноособово суддя (ч. 2 ст. 58 КПК).

Слідчий і особа, яка провадить дізнання, за наявності загальних підстав, які виключають їх участь у кримінальній справі (ч. 1 ст. 60 КПК), повинні заявити самовідвід, не чекаючи заяви про відвід. Остан­ню, крім осіб, названих у ч. 2 ст. 60 КПК, вправі подати і підозрюваний (ч. 2 ст. 43¹ КПК). Участь слідчого чи особи, яка провадить дізнання, у дізнанні чи досудовому слідстві не є підставою для їх усунення від подальшого розслідування справи. Заява про відвід або самовідвід слідчого і особи, яка провадить дізнання, подається прокуророві, який розглядає і вирішує її протягом двадцяти чотирьох годин (ч. 3 ст. 60 КПК). Проведення розслідування кримінальної справи особою, яка підлягає відводу, винесення рішення незаконним складом суду визна­ються істотним порушенням вимог кримінально-процесуального за­кону (ч. 1, пп. 2, 5 ч. 2 ст. 370 КПК) і є підставою для: а) повернення справи на додаткове розслідування (пп. 2, 3 постанови Пленуму Верхов­ного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 «Про практику засто­сування судами України законодавства, що регулює повернення кри­мінальних справ на додаткове розслідування»)¹; б) скасування або зміни судових рішень (п. 3 ч. 1 ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 61¹ КПК захисник може бути усунутий від участі у справі лише з підстав, передбачених ст. 61 цього Кодексу. За наяв­ності однієї з них і за відсутності клопотання захисника про відмову від виконання своїх обов'язків (п. 1 ч. 7 ст. 48 КПК) він підлягає усу­ненню від участі в справі в порядку, визначеному ст. 61¹ КПК. Встано­вивши обставини, які відповідно до пп. 1, 3, 4, 5 ч. 1, частин 2 і 3 ст. 61 цього Кодексу виключають участь захисника у справі, особа, яка провадить дізнання, слідчий виносять мотивовану постанову про усу­нення захисника від участі в справі та повідомляють про це захисни­кові і підозрюваному, обвинуваченому, підсудному (ч. 2 ст. 61¹ КПК).

На стадії дізнання та досудового слідства питання про усунення захисника від участі у справі за поданням особи, яка провадить дізнан­ня, слідчого вирішує суддя за місцем провадження розслідування у випадках, якщо особа: 1) є свідком і у зв'язку з цим допитувалась або підлягає допиту (п. 2 ч. 1 ст. 61 КПК); 2) зловживаючи своїми правами: а) перешкоджає встановленню істини в справі (зокрема, шляхом вчи­нення дій, перелічених у ст. 386 КК), б) затягує розслідування чи су­довий розгляд справи, в) порушує порядок у судовому засіданні, г) не виконує розпоряджень головуючого під час судового розгляду справи (ч. 4 ст. 61 КПК). При цьому важливою гарантією дотримання прав захисника стане закріплення в кримінально-процесуальному законі вимоги погоджувати подання особи, яка провадить дізнання, слідчого про усунення захисника від участі в справі з прокурором.

Суддя розглядає подання про усунення захисника від участі у спра­ві, вивчає матеріали, якими обґрунтовується подання, вислуховує про­курора і захисника, при необхідності опитує підозрюваного, обвину­ваченого, особу, у провадженні якої перебуває справа, після чого ви­носить мотивовану постанову про усунення захисника від участі у справі чи про відмову в цьому. Постанова судді про усунення захис­ника оскарженню не підлягає (ч. 3 ст. 61¹ КПК). Під час судового роз­гляду питання про усунення захисника від участі у справі з підстав, передбачених ст. 61 цього Кодексу, вирішує суд (ч. 4 ст. 61¹ КПК). Прий­нявши рішення про усунення захисника від участі у справі або прий­нявши відмову захисника від виконання обов'язків, особа, яка прова­дить дізнання, слідчий, суддя чи суд роз'яснюють підозрюваному, обвинуваченому, підсудному його право запросити іншого захисника (ч. 4 ст. 46 КПК).

Правила, регламентовані ст. 54 КПК, стосуються перекладача, експерта, спеціаліста і секретаря судового засідання з тим обмежен­ням, що їх попередня участь у цій справі як перекладача, експерта, спеціаліста і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу. Питання про самовідвід чи відвід, заявлений під час: а) про­вадження дізнання чи досудового слідства, вирішується особою, яка провадить дізнання, слідчим або прокурором; б) судового розгляду, — судом або суддею, який одноособово розглядає справу (ст. 62 КПК).

Перелік зазначених у частинах 1 та 2 ст. 63 КПК обставин, що ви­ключають можливість представника потерпілого, цивільного по­зивача і цивільного відповідача взяти участь у справі, є вичерпним.

У разі встановлення таких обставин особа повинна відмовитися від виконання обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача в даній справі. На цих же підставах вона може бути усунута від участі в справі слідчим, прокурором або судом (ч. 3 ст. 63 КПК).

За загальним правилом відвід або самовідвід можуть бути заявле­ні як у письмовій формі, у вигляді окремого документа, так і в усній — заява заноситься до протоколів слідчої дії або судового засідання. До прийняття рішення щодо заявленого відводу чи самовідводу відповід­ні суб'єкти кримінально-процесуальної діяльності продовжують ви­конувати свої функції. Факт подання такої заяви не зупиняє проведен­ня слідчих чи інших процесуальних дій.

Питання для самоконтролю

1.         Укажіть, які особи і чому визнаються суб'єктами криміналь­ного процесу.

2.         Класифікуйте суб'єктів кримінального процесу.

3.         Розкрийте поняття суду як органу судової влади.

4.         Які функції здійснює прокурор у різних стадіях криміналь­ного процесу?

5.         Дайте визначення поняття й перелічіть органи досудового розслідування.

6.         Дайте визначення органу дізнання та вкажіть його компе­тенцію.

7.         Охарактеризуйте учасників кримінального процесу та їх процесуальний статус.

8.         Дайте визначення особам, щодо яких здійснюється кримі­нальне судочинство.

9.         Розкрийте процесуальне положення осіб, які мають спеці­альні знання.

10.       Дайте визначення цивільного позову та процесуального по­рядку його пред'явлення при провадженні по кримінальній справі.