Розділ XII Основні положення комплексного статистичного аналізу даних у правовій статистиці

 

§ 1. Види та форми зв’язків між явищами

Статистичний аналіз є найбільш відповідальним етапом статистич­ного дослідження. Аналіз полягає у встановленні й оцінці взаємозв’язків між явищами, встановленні щільності цих зв’язків та їх істотності, встановленні та вимірюванні закономірностей масових суспільних процесів тощо. Вихідним положенням для статистичного аналізу є твердження, що всі явища в природі й суспільстві перебувають у вза­ємозалежності та взаємозумовленості.

Застосування прийомів і методів статистичного аналізу до діяль­ності органів внутрішніх справ, прокуратури, суду та інших правоохо­ронних і правозастосовчих органів дозволяє виявити позитивні момен­ти та зрушення в їх діяльності, висвітлити певні недоліки. Але це не є тільки констатацією певних фактів. Статистичний аналіз у вищеназ­ваних органах покликаний виявляти та допомагати усуненню недоліків та прогалин в їх діяльності й натомість сприяти поширенню позитив­них напрацювань і досвіду.

У попередніх розділах підручника ми вже розглядали прийоми і способи статистичного зведення та групування даних, способи отримання та дослідження узагальнюючих показників, абсолютних і від­носних величин, середніх величин і показників варіації, основні пра­вила побудови статистичних рядів і статистичних графіків. Усі пере­лічені прийоми та способи обробки результатів статистичного дослі­дження також дозволяють виявити певні властивості досліджуваної сукупності явищ або процесів, встановити й оцінити взаємозв’язки між ними. Однак існує декілька спеціальних методів виявлення взаємозв’язків між явищами, встановлення щільності цих зв’язків та їх істотності, що дає змогу з більшою долею ймовірності та вірогід­ності проаналізувати результати статистичного дослідження певної сукупності.

Розглянемо спочатку види та форми зв ’язку і залежності між явищами, що можуть бути побудовані за різними критеріями.

За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв’язку: функціональний (повний) і стохастичний (неповний, або статистичний).

Функціональним називають такий зв’язок, при якому кожному значенню факторної ознаки x (аргументу), що характеризує певне явище, у всіх випадках відповідає одне або кілька значень результа­тивної ознаки у (функції). Така залежність виявляється в кожному окремому випадку абсолютно точно і виражається за допомогою ана­літичних формул. Отже, знаючи значення x (аргументу) в кожному конкретному випадку можна точно визначити значення у (функції). У соціально-економічних, у тому числі й правових, явищах до функ­ціонального типу належать адаптивні (у = x₁ + x₂) або мультиплікатив- ні зв’язки (у = x₁ ^х x₂; у = x₁ / x₂), а також залежності середніх величин від структури сукупності.

Функціональний зв’язок найчастіше зустрічається в природничих науках: математиці, фізиці, астрономії тощо. Він виражається точною математичною формулою, яка може бути використана в будь-якому випадку для розглядуваного явища. Функціональна залежність про­являється з однаковою силою в усіх одиницях сукупності незалежно від зміни інших ознак даного явища.

Функціональна залежність має місце і в суспільних явищах, але дуже рідко; ці зв’язки є одиничними, відображають взаємозв’язок тільки окремих сторін явища. Зокрема, таким є зв’язок тарифної за­робітної плати та відпрацьованого робітником робочого часу і т. ін. У правових явищах функціональна залежність, як правило, не зустрі­чається.

На відміну від функціонального стохастичний зв’язок є неодноз­начним, адже при ньому кожному значенню ознаки x відповідає певна множина значень ознаки у, які утворюють так званий умовний розпо­діл. Якщо умовні розподіли замінюють одним параметром (середнім значенням у), то такий зв’язок називають кореляційним. При такому зв’язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (результативної ознаки).

Кореляційний зв’язок виявляється не в кожному окремому випадку, а лише при великій кількості спостережень під час порівняння серед­ніх значень взаємозалежних ознак. Він ґрунтується на законі великих чисел, що виявляється при масовому спостереженні як тенденція до зростання чи зменшення результативної ознаки залежно від відповід­ної зміни факторної ознаки.

Кореляційні зв’язки найбільш поширені серед суспільних явищ. Так, наприклад, існує залежність між учиненням хуліганських дій і злочинами проти особи. Засуджені за хуліганство частіше виявляють­ся винними у злочинах проти життя, здоров’я та гідності громадян, ніж особи, які засуджені за корисливі чи посадові злочини. Проте цю залежність можна виявити лише під час аналізу даних про значну кількість засуджених. Що ж стосується окремих осіб, то їх злочинна діяльність може не мати такої залежності і навіть бути протилежною.

Візьмемо зворотну залежність між насильницькою злочинністю й освітою осіб, що вчинили злочини. Така залежність є, але на рівень злочинності в різних напрямках діють багато інших факторів (вживан­ня алкоголю, моральні якості особи, матеріально-побутові умови тощо). Тому в кожному конкретному випадку залежність між освітою і зло­чинністю може не проявитися, і для виявлення такої неповної залеж­ності треба взяти велику кількість явищ, які слід розглядати в сукуп­ності.

У цивільно-правовій статистиці можна вивчати: залежність між зростанням житлового будівництва і зниженням кількості судових справ відповідної категорії (справ, які виникали на ґрунті сімейно- побутових конфліктів); залежність між кількістю розлучень на 10 тис. населення і умовами життя населення, між кількістю укладених шлю­бів на 10 тис. населення і соціально-демографічними показниками всього населення тощо.

Отже, наявність багатьох факторних ознак, ступінь впливу яких на результативну ознаку невідомий, є однією з характерних особливостей кореляційних зв’язків. Кореляційний зв’язок між результативною озна­кою та одиницею з певної кількості факторних ознак може проявитися лише в загальному, у середньому, за інших однакових умов. Вплив факторів, які не є об’єктом дослідження, усувається шляхом заміни їх на середні показники. Відповідно до закону великих чисел це досяга­ється на підставі взаємопогашення відхилень ознак певних одиниць у той чи інший бік від середньої при достатньо великій кількості оди­ниць, що вивчаються. Чим більша статистична сукупність, тим точні­ше встановлюване співвідношення виражає закономірність кореляцій­них зв’язків. Кореляційний зв’язок не виражається певною математич­ною формулою, він може бути виражений лише приблизно за допо­могою аналітичних формул.

Кореляційний аналіз — це визначення взаємозалежностей між статистичними ознаками, які характеризують окремі соціально- економічні явища і процеси.

За напрямком зв’язок між корелюючими величинами може бути прямим або оберненим. При прямому зв’язку зміна факторної ознаки зумовлює зміну результативної ознаки в тому ж самому напрямку. Якщо ж зі збільшенням факторної ознаки результативна ознака змен­шується або, навпаки, із зменшенням факторної зростає результативна, то такий зв’язок називають оберненим. Наприклад, між пияцтвом і злочинністю є пряма залежність, а між освітою і злочинністю — обер­нена.

За формою зв’язку розрізняють прямолінійні та криволінійні коре­ляційні залежності. Прямолінійний кореляційний зв’язок характе­ризується рівномірним зростанням або зменшенням результативної ознаки під впливом відповідної зміни факторної ознаки. Графічно його можна представити на лінійному графіку у вигляді прямої лінії. При криволінійному кореляційному зв’язку однаковим змінам середніх значень факторної ознаки відповідають різні зміни середніх значень результативної ознаки. Графічно його можна представити на лінійному графіку у вигляді кривої лінії.

Залежно від кількості досліджуваних ознак розрізняють парну (просту) та множинну кореляцію. При парній кореляції аналізують зв’язок між факторною та результативною ознаками; при множинній кореляції — залежність результативної ознаки від двох і більше фак­торних ознак. У суспільних явищах найчастіше зустрічаються мно­жинні кореляційні зв’язки. Так, на рішення розірвати шлюб впливають багато факторів; на вчинення автотранспортного злочину впливають різні фактори: природні умови, стан дороги, стан транспортних засобів, кваліфікація водія, додержання правил дорожнього руху водіями та іншими учасниками руху тощо.