§ 3. Функції естетики та її місце в системі гуманітарних наук

Як і будь-яка наука, естетика виконує в суспільстві певні функції. Вони, звичайно, збігаються з головними функціями, що притаманні всім філософсько-суспільним, гуманітарним наукам. До цих функцій відносять перш за все функцію виховну, яка пов’язана з формуванням наукового мислення людини, прагненням наукового пізнання світу, з розвитком її наукової культури. Реалізація виховної функції естетики забезпечує виконання більш конкретних функцій: світоглядної, пізнавальної, інформативної, нормативної, комунікативної. Вони виконуються тільки в комплексі, тому їх виокремлення умовне, від­носне і потрібне тільки для того, щоб конкретизувати можливості на­уки та багатогранність її ролі в суспільстві.

Разом з іншими науками важливим для естетики є й виконання описової функції, функції розробки та накопичення естетичних знань і ціннісно- орієнтуючої функції. Завдяки реалізації цих функцій естетика:

-    визначає естетичні начала в природі, суспільстві, людині;

-    створює систему естетичного знання;

-   розкриває сутність естетичних ідеалів, прагне перетворення їх у норми і стандарти.

Водночас естетика виконує і власні, лише їй притаманні функції. Однією з них є функція методологічна. Її естетика виконує від­носно дизайну, естетики побуту, естетики поведінки тощо та мис­тецтвознавства. Виступаючи їх світоглядним фундаментом, вона втілює в процесі свого розвитку філософський світогляд, визнача­ється типами філософських спрямувань.

До специфічних функцій естетики відносять і таку, як залучення до мистецтва. Дійсно, вивчення естетикою мистецтва неможливе без звернення до мистецьких творів, тому розробка та засвоєння естетич­них знань передбачає спілкування з тими творами, які представляють різні види мистецтва. На підставі цього естетика опосередковано ви­конує і таку функцію, яка не притаманна жодній науці, — удоскона­лення емоційно-почуттєвого світу людини.

Таким чином, естетика, яка посідає своє місце у системі філософсько- суспільних гуманітарних наук, виконує власні функції в суспільстві.

Сформована в лоні філософії, естетика після утвердження її як самостійної науки не втратила своїх зв’язків із нею. Філософія висту­пає для цієї науки тим методологічним фундаментом, без якого не­можлива розробка методів, шляхів складання та накопичення науко­вого і практично-ефективного знання. Філософська методологія за­безпечує спрямованість естетики на пошуки внутрішніх механізмів, логіки руху та організації отримання знання. Методи філософії мають універсальний характер, завдяки чому естетика бере на озброєння ці методи, використовує їх для дослідження власного предмета. Відмова від філософських методологічних принципів дослідження може при­звести до однобічності в аналізі проблем естетики, до неможливості високого рівня узагальнення в процесі вивчення її предмета.

У сучасних наукових розвідках у галузі естетики одне з най­важливіших місць посідає методологічна проблематика, яка перед­бачає аналіз логічного апарату, типів і способів побудови теорії, взаємодії емпіричного та теоретичного рівнів пізнання тощо. Роз­робка питань філософської проблематики має філософський харак­тер, тому фундаментальні гіпотези, нові теорії, принципові висно­вки науки естетики можуть з’являтися тільки завдяки зверненню до філософії.

Дослідження закономірностей, загальних для явищ природи, роз­витку суспільства і людського пізнання, що здійснюється філософією, дає можливість наукам, які народилися завдяки їй, у тому числі й ес­тетиці, використовувати її методи пізнання, категоріальний апарат, відкриті нею закони.

Існування естетики як самостійної науки не виключає її зв’язків з іншими науками, які виникли завдяки накопиченню знань, диферен­ціації знання. Особливо тісний зв’язок вона має з науками філософ­ського походження, а також з усіма суспільно-гуманітарними наука­ми. Вона не розчинена в жодній науці, співіснує разом з ними на рівних правах. Ці науки використовують досягнення естетики, ту систему знань, яка нею сформована, та водночас передають їй результати влас­них розробок, якими вона користується в процесі дослідження свого предмета. Про зв’язки між філософськими, суспільно-гуманітарними науками та естетикою свідчить і те, що вони використовують категоріально-понятійний апарат, який розробляється кожною з них у процесі дослідження своїх проблем.

Серед тих наук, з якими найбільш активно співпрацює естетика, можна назвати етику, педагогіку, логіку, соціологію, психологію, се­міотику, мистецтвознавство і т. д. Найтісніший зв’язок естетика має з етикою. Це обумовлено перш за все тим, що довгий час її предметом визнавали прекрасне, а воно в людському житті, у суспільстві, у при­роді завжди ототожнюється з добром, справедливістю, гідністю тощо, з мораллю — предметом етики. Більш того, і естетика, і етика дослі­джують ціннісне ставлення людини до навколишнього світу. Вони з різних боків розглядають процес формування людського в людині, тому їх розробки є важливими для кожної з них, що обумовлює мож­ливість, необхідність і доцільність «спілкування» їх категоріально- понятійних апаратів. Моральні відносини, моральні якості людей пере­бували у центрі уваги митців усіх часів і народів, і це також є основою нерозривного взаємозв’язку цих наук.

Проблемне поле естетики містить у собі питання естетичного ви­ховання, що обумовлює її співпрацю з педагогікою. Педагогіка зосере­джує увагу на визначенні сутності виховання, його форм і методів, а в естетиці результати дослідження цих проблем використовуються в процесі вивчення особливостей та шляхів здійснення естетичного виховання. Крім того, естетика використовує у власних цілях той категоріально-понятійний апарат, що розробляється педагогікою.

Важливе значення для естетики також має зв’язок із психологією, розробленими нею категоріями та поняттями. Знання механізмів утво­рення різних психічних реакцій на цінності навколишнього світу, про­цесів формування емоцій, почуттів, переживань, смаків тощо виступає фундаментом аналізу естетичних почуттів, переживань, смаків, ідеалів і т. ін. Психологія передає ці знання естетиці, стимулюючи їх викорис­тання для дослідження специфічних питань цієї науки.

Неможливо не помітити й органічного зв’язку естетики із соціо­логією, завдяки розробкам якої стають можливими поглиблений аналіз естетичних орієнтацій та цінностей у різних соціально-економічних умовах, дослідження проблем формування естетичної свідомості, здійснення естетичної діяльності та ін. Розвитку естетики в цих на­прямах сприяє її зв’язок з історією — наукою, за допомогою якої можна виявити особливості естетичних пошуків різних епох, скласти характеристики їх естетичних ознак.

З огляду на те, що в естетиці особлива увага приділяється дослі­дженню мистецтва, зокрема його сутності та закономірностей еволю­ції, вона не може не мати зв’язків із мистецтвознавчими науками, які зосереджені на вивченні окремих видів мистецтва. Мистецтвознав­

чі науки спираються на результати філософсько-теоретичного аналізу мистецтва в цілому, які накопичуються в процесі розробки естетикою загальної теорії мистецтва. У свою чергу, мистецтвознавство, аналізу­ючи конкретний вид мистецтва з позицій його історії, теорії та худож­ньої критики, озброює естетику конкретним матеріалом, який узагаль­нюється, абстрагується і використовується для визначення загальних закономірностей розвитку художньої творчості.

Естетику не можна уявити без зв’язку з такою наукою, як культу­рологія, система знань якої дозволяє пізнати, як формуються та транс­формуються естетичні та, зокрема, художні цінності в різних типах культур, в умовах різних культурних парадигм.

Звичайно, кожна філософська, соціальна, гуманітарна наука за­глиблюється у власний предмет дослідження, але при цьому вона надає

всім іншим наукам цього напряму матеріал, що використовується для більш глибокого його аналізу. Тому естетика не тільки запозичує до­сягнення інших наук, а й надає їм власні знання, які потрібні для їх­нього подальшого розвитку.

[1] Борев, Ю. Б. ^стетика [Текст] / Ю. Б. Борев. — М. : Политиздат, 1988. — С. 17.

[2] Карнажицкая, Т. В. ^стетика [Текст] : учеб. пособие / Т. В. Карнажицкая ; под науч. ред. Н. А. Королькова. — Минск : ОДО «Равноденствие», 2004. — С. 21.

[3] Естетика [Текст] : підручник / Л. Т. Левчук, Д. Ю. Кучерюк, В. І. Панченко ; за заг. ред. Л. Т. Левчук. — К. : Вища шк., 2000. — С. 7.

[4] Бьічков, В. В. Естетика [Текст] : учебник / В. В. Бьічков. — М. : Гардарики, 2004. — С. 7.

* Див.: Каган, М. Естетика как философская наука [Текст] / М. Каган. — СПб. : ТОО ТК «Петрополис», 1997. — С. 49.

Питання для самоконтролю

1. Час та причини становлення естетики як самостійної науки.
2. Об’єкт і предмет естетики.
3. Специфіка естетики як однієї з гуманітарних наук.
4. Структура естетики.
5. Основні функції естетики.