Печать
PDF

Розділ 4 Поняття - 4.4. Відношення між поняттями

Posted in Учебные материалы - Логіка ( за ред. В.Д. Титова )

Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

 

4.4. Відношення між поняттями

Предмети міркування знаходяться мьіж собою в різних відно­шеннях. Ці відношення встановлюються за допомогою порівнян­ня обсягів і змістовних характеристик відповідних понять — «усе пізнається в порівнянні». Порівняння може бути успішним або безуспішним, і залежно від цього всі поняття можуть бути порів­няними або непорівняними. Можна порівнювати, наприклад, такі предмети міркування, як стільці і лави, або студенти і дорослі люди, але неможливо порівняти електрон і ніжність, овес і пока­рання і т.ін. Логіка нічого не може сказати про непорівняні пред­мети і залежності між відповідними ним поняттями, цілком за­лишаючи їх поетам-авангардистам і шизофренікам.

Залежно від того, чи порівнюються поняття головним чи­ном з боку їхніх об’ємних розходжень, або на перший план при порівнянні виходить зміст, розрізняють сумісні поняття, тоб­то поняття, що мають загальні «місця» для порівнюваних пред­метів, і несумісні поняття, тобто поняття, що не мають таких загальних «місць» у їхніх обсягах, але мають загальні ознаки в їхніх смислах.

Розглянемо найпростіші випадки відношень на прикладах зіставлення тільки двох понять, припускаючи, що більш складні відношення можна послідовно звести до цих відношень.

Між сумісними поняттями існують відношення рівнознач­ності, перетинання, підпорядкування.

1.  Відношення рівнозначності (або тотожності, або еквіва­лентності).

Рівнозначними є два поняття, обсяги яких цілком збігаються. Рівнозначними будуть, наприклад, поняття «головний адміні­стративний центр держави» і «місто, в якому постійно знаходять­ся органи вищої державної влади»; кожне таке місто є головним адміністративним центром, і навпаки. Рівнозначність указує на збіг обсягів двох понять, але їхні смисли різні. Відношення між двома рівнозначними поняттями зображується у виді кіл, що збігаються:

 

2.  У відношенні перетинання (перетину) знаходяться два по­няття, обсяги яких частково збігаються. Перетинаються, напри­клад, обсяги понять «письменник» і «юрист»: деякі письменни­ки є юристами (А.Ф.Коні, брати Вайнери), але є письменники, що не є юристами, і є юристи, що не є письменниками:

 

3.  У відношенні підпорядкування (підрядності, субординації) зна­ходяться поняття з різними обсягами, причому обсяг одного з них цілком входить до обсягу іншого, не покриваючи його цілком. Це відношення ще називають відношенням між родом і видом. У ньому знаходяться, наприклад, поняття «фахівець» і «юрист»: кожен юрист є фахівцем, але не кожен фахівець має юридичну підготовку:

 

Між несумісними поняттями існують відношення виключен­ня, супідрядності, протилежності, суперечності, доповнення.

4. У відношенні виключення знаходяться поняття, обсяги яких не мають загальних елементів. Порівняємо, наприклад, поняття «атом» і «трикутник», «синє» і «тепле»:

 

Усі ці поняття виключають одне одного, оскільки ясно, що атом не має жодної з ознак трикутника, а синє — ознак теплого. Точно говорячи, відношення виключення свідчить про непорівняність предметів міркування. Але іноді таку непорівняність можна усунути, якщо в предметах, які виключають один одного, є хоча б одна спільна ознака.

5.  Тоді ми маємо справу з відношенням супідрядності, при- водячи взаємовиключні поняття до двох або більшого числа видів одного родового поняття.

Так, між поняттями «людина»(А) і «рослина» (В) можна вста­новити відношення супідрядності, розглядаючи їх як види від­носно загального для них родового поняття «організм» (С):

 

6.  Іноді супідрядні поняття є співвідносними, і тоді вони ви­ражають відношення протилежності (контрарності). У такому відношенні знаходяться поняття «ліве» — «праве», «нападаючий» — «захисник», «позитивне» — «негативне» і т.ін. Особливістю тако­го відношення є наявність проміжної, або нейтральної, смуги зна­чень між двома протилежними поняттями:

 

7.  У граничному випадку протилежності «сходяться» настіль­ки, що нейтральна галузь між ними дорівнює нулю. Йдеться про парадоксальне сполучення в одному обсязі позитивного і парно­го йому негативного понять. Ця ситуація відповідає відношен­ню суперечності між поняттями:

 

Приклади суперечливого відношення можуть дати пари понять «законний злочин», «безвинний злочинець», «андрогін» тощо.

8. Оскільки в тому самому обсязі, тобто в тому самому зна­ченні, суперечність може означати що завгодно, і в такий спосіб предмет думки стає цілком невизначеним, має сенс переводити суперечність у відношення доповнення:

 

На даній схемі обсяг виділеного поняття А чітко відокрем­люється від усіх тих понять, сукупний обсяг яких (- А, тобто не- А) з ним не збігається. Сума обсягів А и -А утворює повний простір можливих предметів міркування (универсум) U. При та­кому підході будь-яка невизначеність зникає — ми ніби «ви­різуємо» з универсума цікавляче нас поняття (наприклад, «зло­чин») і надалі міркування зосереджується тільки на ньому, опе­руючи цілком однорідними поняттями і залишаючи поза межами думки всі ті, котрі не належать до обсягу спеціально виділеного нами («вина», «адміністративне правопорушення», «цивільне правопорушення» і т.ін.).

 

Контрольні запитання

1. Чим поняття відрізняється від слова?

2. Що таке зміст і обсяг поняття?

3. Якими є основні види понять?

4. Для чого потрібні операції узагальнення і об­меження понять?

5. На які основні види поділяються відношення між поняттями?

6. Що є підставою для встановлення і розрізнен­ня відношень між поняттями?

7. Наведіть змістовні приклади відомих вам відно­шень між поняттями.

 


[1] Див.: Теорія права. — Х., 2003. — С. 15.