Розділ 4 Поняття - 4.4. Відношення між поняттями
4.4. Відношення між поняттями
Предмети міркування знаходяться мьіж собою в різних відношеннях. Ці відношення встановлюються за допомогою порівняння обсягів і змістовних характеристик відповідних понять — «усе пізнається в порівнянні». Порівняння може бути успішним або безуспішним, і залежно від цього всі поняття можуть бути порівняними або непорівняними. Можна порівнювати, наприклад, такі предмети міркування, як стільці і лави, або студенти і дорослі люди, але неможливо порівняти електрон і ніжність, овес і покарання і т.ін. Логіка нічого не може сказати про непорівняні предмети і залежності між відповідними ним поняттями, цілком залишаючи їх поетам-авангардистам і шизофренікам.
Залежно від того, чи порівнюються поняття головним чином з боку їхніх об’ємних розходжень, або на перший план при порівнянні виходить зміст, розрізняють сумісні поняття, тобто поняття, що мають загальні «місця» для порівнюваних предметів, і несумісні поняття, тобто поняття, що не мають таких загальних «місць» у їхніх обсягах, але мають загальні ознаки в їхніх смислах.
Розглянемо найпростіші випадки відношень на прикладах зіставлення тільки двох понять, припускаючи, що більш складні відношення можна послідовно звести до цих відношень.
Між сумісними поняттями існують відношення рівнозначності, перетинання, підпорядкування.
1. Відношення рівнозначності (або тотожності, або еквівалентності).
Рівнозначними є два поняття, обсяги яких цілком збігаються. Рівнозначними будуть, наприклад, поняття «головний адміністративний центр держави» і «місто, в якому постійно знаходяться органи вищої державної влади»; кожне таке місто є головним адміністративним центром, і навпаки. Рівнозначність указує на збіг обсягів двох понять, але їхні смисли різні. Відношення між двома рівнозначними поняттями зображується у виді кіл, що збігаються:
2. У відношенні перетинання (перетину) знаходяться два поняття, обсяги яких частково збігаються. Перетинаються, наприклад, обсяги понять «письменник» і «юрист»: деякі письменники є юристами (А.Ф.Коні, брати Вайнери), але є письменники, що не є юристами, і є юристи, що не є письменниками:
3. У відношенні підпорядкування (підрядності, субординації) знаходяться поняття з різними обсягами, причому обсяг одного з них цілком входить до обсягу іншого, не покриваючи його цілком. Це відношення ще називають відношенням між родом і видом. У ньому знаходяться, наприклад, поняття «фахівець» і «юрист»: кожен юрист є фахівцем, але не кожен фахівець має юридичну підготовку:
Між несумісними поняттями існують відношення виключення, супідрядності, протилежності, суперечності, доповнення.
4. У відношенні виключення знаходяться поняття, обсяги яких не мають загальних елементів. Порівняємо, наприклад, поняття «атом» і «трикутник», «синє» і «тепле»:
Усі ці поняття виключають одне одного, оскільки ясно, що атом не має жодної з ознак трикутника, а синє — ознак теплого. Точно говорячи, відношення виключення свідчить про непорівняність предметів міркування. Але іноді таку непорівняність можна усунути, якщо в предметах, які виключають один одного, є хоча б одна спільна ознака.
5. Тоді ми маємо справу з відношенням супідрядності, при- водячи взаємовиключні поняття до двох або більшого числа видів одного родового поняття.
Так, між поняттями «людина»(А) і «рослина» (В) можна встановити відношення супідрядності, розглядаючи їх як види відносно загального для них родового поняття «організм» (С):
6. Іноді супідрядні поняття є співвідносними, і тоді вони виражають відношення протилежності (контрарності). У такому відношенні знаходяться поняття «ліве» — «праве», «нападаючий» — «захисник», «позитивне» — «негативне» і т.ін. Особливістю такого відношення є наявність проміжної, або нейтральної, смуги значень між двома протилежними поняттями:
7. У граничному випадку протилежності «сходяться» настільки, що нейтральна галузь між ними дорівнює нулю. Йдеться про парадоксальне сполучення в одному обсязі позитивного і парного йому негативного понять. Ця ситуація відповідає відношенню суперечності між поняттями:
Приклади суперечливого відношення можуть дати пари понять «законний злочин», «безвинний злочинець», «андрогін» тощо.
8. Оскільки в тому самому обсязі, тобто в тому самому значенні, суперечність може означати що завгодно, і в такий спосіб предмет думки стає цілком невизначеним, має сенс переводити суперечність у відношення доповнення:
На даній схемі обсяг виділеного поняття А чітко відокремлюється від усіх тих понять, сукупний обсяг яких (- А, тобто не- А) з ним не збігається. Сума обсягів А и -А утворює повний простір можливих предметів міркування (универсум) U. При такому підході будь-яка невизначеність зникає — ми ніби «вирізуємо» з универсума цікавляче нас поняття (наприклад, «злочин») і надалі міркування зосереджується тільки на ньому, оперуючи цілком однорідними поняттями і залишаючи поза межами думки всі ті, котрі не належать до обсягу спеціально виділеного нами («вина», «адміністративне правопорушення», «цивільне правопорушення» і т.ін.).
Контрольні запитання
1. Чим поняття відрізняється від слова?
2. Що таке зміст і обсяг поняття?
3. Якими є основні види понять?
4. Для чого потрібні операції узагальнення і обмеження понять?
5. На які основні види поділяються відношення між поняттями?
6. Що є підставою для встановлення і розрізнення відношень між поняттями?
7. Наведіть змістовні приклади відомих вам відношень між поняттями.
[1] Див.: Теорія права. — Х., 2003. — С. 15.