2. Діяльність слідчого по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, повинна включати в себе  наступні процесуальні дії та заходи:

1. Роз’яснення прав учасникам процесу:

-          у відповідності до ст. 52-2 Кримінально-процесуального кодексу України слідчий в кримінальній справі, що знаходиться у його провадженні, зобов’язаний роз’яснити особі, яка заявила до правоохоронного органу про злочин або в іншій формі брала участь у виявленні, запобіганні, припиненні і розкритті злочину чи сприяла цьому, потерпілим або їх представникам у кримінальній справі, підозрюваним, обвинуваченим, захисникам і законним представникам, цивільним позивачам, цивільним відповідачам та їх представникам, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам і понятим право на забезпечення безпеки у разі наявності реальної загрози їх життю, здоров'ю, житлу чи майну;

-          слідчий зобов’язаний роз’яснити зазначеним учасникам процесу, що члени їх сімей та близькі родичі також мають право на забезпечення безпеки;

-          про роз’яснення права на забезпечення безпеки слідчим складається окремий протокол (додаток № 2) або про це зазначається в протоколі відповідної слідчої дії.

2. Перевірка приводів до забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві:

-         приводом для забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства можуть бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім’ї або близького родича; звернення керівника відповідного державного органу; безпосереднє отримання слідчим інформації про наявність загрози життю, здоров’ю, житлу і майну осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, або членів їх сімей та близьких родичів;

-         слідчий зобов’язаний здійснити відповідну перевірку в строк не більше ніж три доби шляхом проведення необхідних процесуальних дій (допит, обшук, виїмка, огляд, витребування документів, направлення відповідних доручень органу дізнання  тощо);

-         підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров’ю, житлу та майну;

-         при визначенні реальності зазначеної загрози слід брати до уваги як характер вчиненого злочину, так і характеристику особи (осіб) обвинуваченого (підозрюваного), їх оточення;

-         при перевірці приводів до забезпечення безпеки і при застосуванні заходів безпеки  підлягає перевірці характер погроз  - чи вони спрямовані на перешкоджання встановлення істини в справі, чи можливо носять інший характер (не виключено, що особа, яка береться під захист, умисно дає неправдиві свідчення, добросовісно помиляється в оцінці деяких фактів тощо, а це, в свою чергу, викликає відповідну реакцію обвинувачених (підозрюваних), їх родичів і близьких).

3. Прийняття рішення про забезпечення безпеки та вибір конкретних заходів:

-         після перевірки, за наявності законних підстав, слідчий повинен прийняти рішення про застосування заходів безпеки, про що складається мотивована постанова (додаток № 3), яка направляється для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки. Постанова виноситься слідчим у відповідності до вимог,  передбачених ст. ст. 52-1 ч.2, 130 КПК України;

-         у невідкладних випадках таке рішення приймається  негайно (коли мають місце дії насильницького характеру – вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, викрадення осіб, знищення індивідуального майна тощо, або характеристика особи обвинуваченого (підозрюваного) чи його оточення дає підстави вважати реальними негайне виконання усних погроз тощо);

-         про прийняте рішення повідомляється особа, яка взята під захист;

-         прийняття рішення про забезпечення безпеки не повинне виключати подальшу перевірку необхідності підстав до застосування заходів безпеки шляхом проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів;

-         у кожному випадку прийняття рішення про забезпечення безпеки слідчий може розглянути питання про необхідність комплексного застосування передбачених законом заходів (у постанові вказується їх перелік) з  розмежуванням виконавців конкретних заходів (додаток № 4). Комплексне застосування заходів безпеки передбачає одночасне застосування їх безпосередньо слідчим шляхом винесення відповідних постанов (наприклад, про забезпечення конфіденційності даних про особу)  та спеціальними органами, які здійснюють покладені на них обов’язки (наприклад,  охорону осіб);

-         за відсутності підстав для застосування заходів безпеки, слідчий складає мотивовану постанову про відмову в їх застосуванні (додаток № 5). Про прийняте рішення та право на його оскарження повідомляються зацікавлені особи (додаток № 6).

4. Порушення кримінальної справи по новому злочину:

-          у випадку наявності реальної загрози життю, здоров'ю, житлу чи майну учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів, слідчий отримує фактичні дані, які свідчать про наявність ознак нового злочину (умисне вбивство, умисне заподіяння тілесних ушкоджень різної ступені тяжкості, знищення майна, перешкоджання явці учасників процесу, примушування їх до відмови від дачі показань, або погроза помстою за раніше дані показання тощо);

-         в разі наявності відомостей про злочин слідчий, в порядку, передбаченому статтями  94, 98 і 99 Кримінально-процесуального кодексу України, зобов’язаний провести відповідну перевірку та прийняти рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи або про передачу заяви (повідомлення) за належністю;

-         про прийняте рішення заявнику негайно надсилається повідомлення;

-         об’єднання кримінальних справ в одне провадження у цьому випадку допускається за наявності підстав, передбачених ст. 26 КПК України;

-         якщо по закінченню розслідування не встановлена особа, злочинні дії якої викликали застосування заходів безпеки, або не встановлено місце її знаходження, то така кримінальна справа виділяється в окреме провадження.

5. Здійснення додаткових заходів, направлених на забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві:

-         особа, яка взята під захист, повинна бути попереджена про кримінальну відповідальність за ст. 181-2 КК України за розголошення відомостей про заходи безпеки. Таке попередження може бути здійснено як при ознайомленні особи, яка береться під захист, з відповідною постановою слідчого, так і шляхом відповідного застереження при відібранні підписки про нерозголошення даних попереднього слідства (додаток № 7-а);

-         провадження окремих слідчих дій та організація розслідування в цілому повинні виключати будь-який витік інформації щодо осіб, взятих під захист, та здійснення конкретних заходів безпеки;

-         у випадках, коли у зв’язку з участю в провадженні окремих слідчих дій учасники кримінального судочинства (експерт, спеціаліст, поняті, особи, які пред’являються для впізнання, захисник потерпілого, обвинуваченого, співробітники органу дізнання тощо) отримали відомості, розголошення яких може мати негативні наслідки для особи, взятої під захист, чи осіб, які здійснюють заходи безпеки,  то від них відбирається підписка про нерозголошення даних попереднього слідства (у відповідності до вимог ст.121 КПК України);

-         відповідно до ч. 2 ст. 52-3 КПК України,  відомості про заходи безпеки та осіб, взятих під захист, є інформацією з обмеженим доступом. На документи, що містять таку інформацію, не поширюються правила, передбачені частинами другою і третьою статті 48, статтями 217-219 і 255  КПК України. Оригінали та направлені до виконання копії постанов слідчого про вжиття заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, зберігаються за правилами таємного діловодства. При цьому за правилами таємного діловодства здійснюється підготовка, облік, зберігання, використання і знищення таких документів;

-         за невжиття слідчим заходів безпеки щодо осіб, взятих під захист, а також розголошення відомостей про заходи безпеки щодо осіб, взятих під захист, якщо ці дії спричинили тяжкі наслідки, передбачена кримінальна відповідальність за статтями 181-1 і 181-2 Кримінального кодексу України. Під тяжкими наслідками у статтях 181-1 і 181-2 розуміється загибель особи, взятої під захист, або особи, якою здійснювалися заходи безпеки, а також заподіяння хоча б одній із цих осіб тяжких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

6. Особливість взаємодії слідчого з органами, які здійснюють заходи безпеки, включає в себе:

-         своєчасне направлення слідчим в орган, який повинен здійснювати заходи безпеки, відповідної постанови, а також необхідних доручень у порядку, передбаченому ст.114 КПК України;

-         ознайомлення осіб, які здійснюють заходи безпеки, з матеріалами кримінальної справи в частині, яка стосується загрози або можливості загрози життю, здоров’ю, майну особи, яка береться під захист, та даних щодо її особистості;

-         спільне обговорення можливостей застосування додаткових заходів безпеки;

-         спільне погодження часу, місця та умов виконання слідчих дій за участю особи, взятої під захист;

-         обов’язкове залучення осіб, які здійснюють заходи безпеки, до участі в проведенні слідчих дій з особою, яка взята під захист;

-         взаємне інформування з метою оперативного встановлення осіб, від яких виходить погроза особі, яка взята під захист;

-         спільне планування оперативно-розшукових заходів, оперативних комбінацій, тактичних операцій та слідчих дій з метою встановлення та викриття осіб, які вчинили (вчиняють) злочини стосовно особи (осіб), взятої під захист;

-         згідно з вимогами ст.14-1 КПК України в разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо осіб, взятих під захист, за письмовою заявою або письмовою згодою цих осіб може проводитися прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження із застосуванням або без застосування звуко-, відеозапису, фото- і кінозйомки. Прослуховування телефонних та інших переговорів санкціонується судом;

-         у випадку проведення оперативної закупки наркотичних засобів, а також  прийняття органами дізнання рішення про взяття під захист осіб, які сприяли кримінальному судочинству, шляхом обмеження відомостей про особу, слідчий у необхідних випадках про обставини вчинення злочину повинен  допитати як свідків оперативних працівників.

7. Організація проведення пред’явлення для впізнання поза візуальним спостереженням:

-         відповідно до вимог статті 174 КПК України у виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи, яка впізнає, впізнання проводиться поза візуальним спостереженням того, кого впізнають;

-         таке впізнання проводиться з дотриманням вимог, передбачених ст.174 КПК України, як окремий захід після прийняття слідчим рішення про обмеження відомостей про особу, яка береться під захист (ст. 52-3 КПК України);

-         рекомендується таке пред’явлення особи для впізнання проводити в спеціально обладнаних приміщеннях, поділених надвоє перегородкою зі спеціального скла (прозорого з однієї сторони), яке має окремі входи. До початку слідчої дії слідчий повинен роз’яснити її суть окремо підозрюваному(обвинуваченому), його захиснику, іншим учасникам впізнання, двом понятим, які знаходяться в приміщенні разом з зазначеними особами. Так само і в іншому приміщенні слідчий роз’яснює суть слідчої дії особі, яка впізнає, двом понятим, іншим особам, які знаходяться в цьому приміщенні. При цьому підозрюваний (обвинувачений) займає місце серед інших осіб, які пред’являються для впізнання, після виходу слідчого з приміщення;

-         при проведенні цієї слідчої дії обов’язкова присутність осіб, які здійснюють заходи безпеки, про що робиться відповідна відмітка в протоколі. З метою забезпечення конфіденційності даних про особу, яка впізнає, можуть застосовуватися спеціальна техніка для створення акустичних перешкод, зміна  зовнішності цієї особи (наприклад, шляхом маскування тощо). В разі необхідності заходи безпеки можуть бути застосовані до понятих як спосіб забезпечення безпеки особи, яка впізнає злочинця;

-         до участі в проведенні впізнання поза візуальним спостереженням залучаються четверо понятих. Поняті повинні пересвідчитися у можливості впізнання поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, і засвідчити таке впізнання ;

-         оскільки участь підозрюваного (обвинуваченого) при пред’явленні для впізнання поза візуальним спостереженням носить обмежений характер, ці обмеження поширюються і на захисника підозрюваного (обвинуваченого). Останній має право перебувати лише в тій частині спеціально обладнаного приміщення, де знаходиться його підзахисний. Це не суперечить вимогам ст.ст.48, 114 КПК України ;

-         про результати впізнання обов'язково повідомляються особа, яка пред'являлася для впізнання, та його захисник;

-         у протоколі, крім відомостей, передбачених ст. 174 КПК України, обов'язково зазначається те, що впізнання проводилося поза візуальним спостереженням того, кого впізнають, а також вказуються обставини та умови проведення такого впізнання (додаток № 8).

8. Прийняття рішення про скасування заходів безпеки:

-         застосування заходів безпеки може бути скасовано слідчим лише на підставі закінчення строку конкретного заходу безпеки; усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну осіб, взятих під захист; систематичного невиконання особою, взятою під захист, законних вимог органів, що здійснюють заходи безпеки, якщо ця особа письмово була попереджена про можливість скасування заходів безпеки;

-         приводом для скасування заходів забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства, членів їх сімей та близьких родичів може бути: заява учасника кримінального судочинства, члена його сім'ї або близького родича, щодо якого були застосовані заходи безпеки; отримання достовірної інформації про усунення загрози життю, здоров'ю, житлу і майну зазначених осіб;

-         за наявності достатніх підстав для скасування заходів забезпечення безпеки слідчим виноситься мотивована постанова про їх скасування (додаток № 9);

-         протягом доби рішення про скасування заходів безпеки письмово доводиться до відома особи, щодо якої були застосовані заходи безпеки. Про оголошення постанови з роз’ясненням права особі на її оскарження прокурору  робиться відповідна відмітка в постанові.

9. Слід мати на увазі, що у випадку прийняття в кримінальній справі рішення про застосування заходів безпеки відповідальність за нерозголошення даних покладається на орган дізнання, слідчого, прокурора, суддю, які відповідно до своєї компетенції можуть мати доступ до цих даних.