Розділ 30 Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

 

§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху характери­зуються значною поширеністю і мають підвищену суспільну небез­печність. Так, щороку в Україні вчиняється в середньому 40 тис. дорожньо-транспортних пригод (ДТП), внаслідок яких гине 9 тис. людей і десятки тисяч одержують поранення. Кримінальну відпові­дальність за ДТП передбачено в ст. 286 КК («Порушення правил без­пеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керу­ють транспортними засобами»), ст. 287 («Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації»), ст. 288 («Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху»), ст. 291 («Порушення чинних на транспорті правил»).

Дорожньо-транспортна пригода — це злочинне порушення пра­вил безпеки дорожнього руху або експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, унаслідок чого заподіяно серед­ньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи сталася смерть потерпілого.

Відповідно до п. 9 «Порядку обліку дорожньо-транспортних при­год», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2005 р. № 538, не підлягають обліку ДТП, що сталися:

а) внаслідок порушення водіями техніки безпеки і правил експлу­атації транспортних засобів у процесі зчеплення-розчеплення з при­чепами або встановлення на них спеціального обладнання чи механіз- 378 мів, запуску двигуна за допомогою пускової рукоятки, проведення ремонту транспортного засобу тощо;

б) за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів, що сталися внаслідок порушення техніки безпеки під час виконання ними основних виробничих операцій (польові роботи, прокладання траншей, лісозаготівля, робота в кар’єрах, вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються за допомогою автокранів чи методом самоскиду, встановлення щогл, опор тощо);

в) під час тренувань і змагань з автомобільних чи мотоциклетних видів спорту, якщо постраждали водії-спортсмени, судді чи інший персонал, що обслуговує спортивні заходи, або глядачі;

г) внаслідок стихійного лиха.

Обліком і аналізом ДНІ тільки з матеріальними збитками без по- страждалих (за цими фактами кримінальні справи не порушуються і відповідно до державної статистичної звітності вони не включаються) займаються чергові частини органів внутрішніх справ і підрозділи дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції.

ДТП є досить різноманітними. Залежно від механізму події вони поділяються на такі:

1)  зіткнення транспортних засобів один з одним (при зустрічному чи попутному рухові, бокові зіткнення);

2)  наїзд транспортного засобу (на пішохода, нерухомий транспорт­ний засіб, перешкоду, велосипедиста, гужовий транспорт);

3)   перекидання транспортного засобу (що трапляється порівняно рідко — при повороті на великій швидкості чи наїзді при повороті правим боком на узбіччя)^[1];

4)  падіння пасажира з транспорту;

5)  інші ДТП, що стають наслідком грубого порушення правил руху чи експлуатації транспортних засобів самими постраждалими (падін­ня транспорту в урвище, з мосту тощо).

Для формування методики розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху і планування за цією категорією кри­мінальних справ важливого значення набувають такі елементи кримі­налістичної характеристики, як дані про способи їх вчинення, обста­новку ДТП, інформація про типові сліди, особу злочинця, а також особу потерпілого. Розглядаючи способи вчинення злочинів даного виду, слід зазначити, що ДТП належать до необережних злочинів, тобто вчиняються через злочинну самовпевненість або злочинну не­дбалість. Злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху є на­слідком вчинення різноманітних недозволених дій або невчинення дій з боку суб’єктів цього виду злочинів.

Як свідчить статистика, найчастіше ДТП виникають унаслідок по­рушень, яких припускається водій транспортного засобу, а саме: пере­вищення встановленої швидкості руху; недодержання правил обгону, повороту чи рядності; наїзд на смугу зустрічного руху; порушення правил проїзду перехресть; недодержання безпечної дистанції руху; перевезення пасажирів у непристосованому для цього транспорті; не­правильне завантаження та укріплення вантажу на транспорті; недо­держання сигналів світлофору; виїзд на свідомо технічно несправному транспорті; порушення правил руху на залізничних переїздах та ін. Особливо небезпечним і водночас дуже поширеним порушенням є управління транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотич­ного сп’яніння, бо у водія при цьому значно уповільнюється реакція, слабшає увага, неадекватно сприймається та оцінюється дорожня об­становка.

ДТП можуть відбуватися внаслідок неправомірних дій пішоходів чи пасажирів, а саме: перехід проїжджої частини перед рухомим тран­спортом; рух уздовж проїжджої частини дороги; перехід проїжджої частини у непризначених для переходу місцях; недодержання дорожніх знаків і сигналів світлофору; ігри дітей і підлітків на проїжджій час­тині дороги; посадка і висадка пасажирів під час руху транспорту; їзда на підніжках; раптова поява на проїжджій частині пішоходів; проїзд на транспорті пасажирів у стані сп’яніння та ін. Якщо при цьому водій не порушував правил дорожнього руху, кримінальна відповідальність для нього не настає.

Робітники автопідприємств, відповідальні за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів (диспетчери, механіки, завідувачи гаражей), можуть вчиняти протиправні дії (бездії), що також призводять до ДТП: випуск на лінію технічно несправного транспорту (із зіпсо­ваною гальмівною системою, несправним рульовим механізмом чи двигуном тощо); неякісний ремонт транспортного засобу; порушення порядку технічного огляду транспорту; невжиття заходів щодо запо­бігання експлуатації технічно несправного транспорту; порушення правил контролю за виходом транспорту на лінію; допущення до ке­рування транспортним засобом особи, яка не має або позбавлена прав водія, чи такої, яка перебуває у стані сп’яніння; грубе порушення ре­жиму роботи водія.

ДТП можуть бути наслідком злочинних порушень правил, норм і стандартів особами, відповідальними за будівництво, ремонт або утри­мання доріг, вулиць, дорожніх споруд (невідповідність параметрів дороги стандартам, що забезпечують безпечний рух; несвоєчасний ремонт дорожнього полотна; відсутність належного контролю за ста­ном доріг, вулиць, мостів, залізничних переїздів; неякісний ремонт доріг і дорожніх споруд; порушення правил проведення ремонтних робіт (відсутність огорожі, попереджувальних знаків); недостатня освітленість вулиць тощо).

Іноді ДТП можуть статися внаслідок випадкового збігу обставин, що не могли бути передбачені учасниками руху (несправність тран­спорту, що виникла зненацька, розрив камери та ін.).

Важливе криміналістичне значення мають дані, що характеризують обстановку злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху (місце, час та інші обставини). Дорожня обстановка являє собою склад­ну сукупність умов, при яких відбувається рух на певній ділянці до­роги чи вулиці, і характеризується як статичними, так і динамічними елементами.

До статичних елементів дорожньої обстановки належать плануван­ня доріг і вулиць, їх технічні характеристики (профіль, ширина про­їжджої частини, тип і стан дорожнього покриття), наявність засобів автоматичного та іншого регулювання дорожнього руху (огорожі, роз­мітки, дорожні знаки, зупинки міського транспорту), освітлення про­їжджої частини у темний час доби, будови, споруди і зелені насаджен­ня, розміщені поруч з дорогою, тощо.

Значний вплив на виникнення і розвиток ДТП справляють динамічні елементи дорожньої обстановки: інтенсивність і швидкість руху машин та пішоходів, переміщення інших об’ єктів по дорожньому полотну, по­ведінка пішоходів і водіїв транспорту, зміна сигналів регулювання руху, маневри руху автомашин, оглядовість, видимість та ін. Усі ці чинники мають враховуватися водієм при керуванні транспортним засобом.

Час (року, доби) також може бути передумовою формування ава­рійної дорожньої обстановки. Так, досить часто злочинні порушення правил безпеки дорожнього руху відбуваються в години «пік» (коли рух найбільш інтенсивний), при несприятливих погодних умовах (оже­ледь, дощ, туман), у темний час доби.

ДТП є складною і динамічною системою взаємодії різноманітних об’ єктів, таких як транспортні засоби, дорога, предмети дорожньої обстановки, водій, пішохід, унаслідок чого утворюються численні сліди, типові для даного виду злочинів. Це можуть бути сліди гальмування коліс, крові, волочіння потерпілого, його речі, відбитки бампера або протектора на одязі потерпілого, ушкодження і травми, одержані водієм, пасажирами, пішоходами, частки фарби, скалки фар, лобового скла та бокових дзеркал, плями мастила, палива, антифризу, відламані деталі транспортних засобів, частини вантажу, що перевозиться, сліди пошко­джень на самих транспортних засобах, а також зміни, що виникли вна­слідок їх неякісного ремонту, пошкодження наземних споруд, волокна тканини, волосся, сліди рук тощо. Аналіз і дослідження цих слідів спри­яють установленню інших елементів криміналістичної характеристики злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

Дані про особу злочинця також мають важливе значення для ви­значення багатьох обставин ДТП. При вивченні особи водія встанов­люються його вік, фахова підготовка, наявність чи відсутність прак­тичних навичок, стаж роботи, стан здоров’я, наявність фізичних вад або захворювань, тривалість і характер роботи до моменту події. Зо­крема, велика кількість ДТП вчиняються особами зі стажем водіння до п’яти років, оскільки вони ще не мають достатніх навичок керуван­ня транспортом і водночас виявляють зайву самовпевненість.

Іноді дії порушників правил безпеки дорожнього руху детерміну­ються особливостями їх фізичного і психологічного стану. Тому виникає необхідність дослідити поведінку водія на роботі і в побуті, з’ясувати, чи не порушував він раніше правил дорожнього руху, його стосунки з потерпілим. Значна кількість ДТП відбуваються через вину водіїв, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

У зв’язку з тим, що дії потерпілого є важливим елементом меха­нізму ДТП, а деякі з них порушують правила дорожнього руху, необ­хідно враховувати стан здоров’ я потерпілого, вік, фізичні та психічні характеристики, наявність захворювань зору, слуху, з’ ясувати, чи не перебував він у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.