Печать
PDF

Розділ 20 Призначення та проведення судових експертиз

Posted in Криминалистика - Криміналістика (В.Ю. Шепітько)

Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

Розділ 20 Призначення та проведення судових експертиз

 

§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення

У кримінально-процесуальній діяльності спеціальні знання вико­ристовуються у двох основних формах: при залученні спеціалістів під час здійснення окремих слідчих (судових) дій та в межах проведення експертизи. Під час відправлення правосуддя велику допомогу слідству та суду надає судова експертиза.

Судова експертиза — це процесуальна дія, яка полягає в дослі­дженні експертом за завданням слідчого або судді речових доказів та інших матеріалів з метою встановлення фактичних даних та об­ставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проведення судової експертизи регламентовано Законом України від 25 лютого 1994 р. «Про судову експертизу», Кримінально- процесуальним кодексом України (ст. ст. 75-77, 196-205, 310-312), Цивільним процесуальним кодексом України (ст. ст. 22-24, 47, 53, 66, 142-150, 170, 171, 239), Господарським процесуальним кодексом Укра­їни (ст. ст. 31, 42, 42), Кодексом про адміністративні правопорушення України (ст. ст. 273, 275), Законом України «Про виконавче проваджен­ня» (ст. ст. 14, 17), а також Інструкцією про призначення та проведен­ня судових експертиз, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 р. № 53/5, та іншими нормативно-правовими актами. Згідно з чинним законодавством України експертиза призна­чається у випадках, коли для вирішення певних питань при проваджен­ні в справі потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання (ч. 1 ст. 75 КПК). До спеціальних знань належать будь-які знання та вміння об’єктивного характеру, одержані внаслідок вищої професійної підготовки, наукової діяльності, досвіду практичної роботи, що відпо­відають сучасному науковому і практичному рівням.

У теорії кримінального процесу та криміналістики судова експер­тиза визначається як дослідження, що провадиться згідно з кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним або іншим законодавством особою, яка володіє спеціальними знаннями у науці, техніці, ремеслі, з метою встановлення обставин (фактичних даних), що мають значення для справи. Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Під час експертизи істотні для справи факти можуть встановлюва­тися за відсутності слідчого (або суду). Ця особливість дозволяє по­яснити, чому законодавець установив систему додаткових процесуаль­них гарантій, додержання яких покликано сприяти достовірному, по­вному та об’ єктивному встановленню фактів експертом та всебічній перевірці його висновків слідчим і судом. Експертизу слід призначати тільки тоді, коли в цьому є дійсна необхідність, коли без відповіді екс­перта на деякі питання неможливо встановити істину в справі. Непри­пустимо призначати експертизу для вирішення питань, що потребують таких спеціальних знань, які не виходять за межі професійної підго­товки слідчого, прокурора або судді, тобто на вирішення експерта не можна ставити питання правового характеру.

Судові експертизи класифікуються за різними підставами. За сво­єрідністю предмета спеціальних пізнань їх можна розділити на декіль­ка класів: криміналістичні, судово-медичні, судово-психіатричні, судово-психологічні, судово-фармацевтичні та фармакологічні, фізико- технічні, хімічні, товарознавчі та харчових продуктів, екологічні, судово-економічні та ін.

Кожний названий клас можна поділити на роди, види та підвиди. Так, усі криміналістичні експертизи поділяються на два роди: тради­ційні та нетрадиційні. Традиційні експертизи охоплюють такі види експертиз, як дактилоскопічна, трасологічна, судово-почеркознавча, авторознавча, судово-балістична, технічна експертиза документів та ін. Нетрадиційні експертизи включають експертизу матеріалів, речовин та виробів (нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, лакофарбових матеріалів і покриттів, волокон і волокнистих матеріа­лів), фоноскопічну та фонетичну експертизи та ін.

Найбільш поширеним видом судової експертизи є криміналістична. Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості прове­дення певних дій; обставин, при яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх то­тожності. Така експертиза вимагає застосування спеціальних криміналістичних знань. її об’єктами можуть бути тексти та підписи документів, відбитки печаток і штампів, сліди рук, ніг, знарядь злому та інструментів, транспортних засобів, зброї, боєприпасів та ін. За­лежно від об’єктів дослідження криміналістичні експертизи поділя­ються на почеркознавчу, технічну експертизу документів, трасологічну, судово-балістичну та ін.

Судово-медичні експертизи поділяються на експертизи трупа, жи­вих осіб, речових доказів. їх завдання полягає у встановленні причини смерті, характеру та ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, визначен­ні групової належності і походження різних виділень організму люди­ни та вирішенні інших питань, що вимагають застосування судово- медичних знань.

За характером завдань, які вирішуються, та методів дослідження судові експертизи можуть бути поділені на ідентифікаційні, класифі­каційні та діагностичні. Ідентифікаційні експертизи встановлюють індивідуальну тотожність; класифікаційні — визначають групову на­лежність різного роду об’єктів; діагностичні — показують стан різних об’ єктів та їх динаміку.

Судові експертизи поділяються на:

1)  первинні та повторні. Повторні призначаються у разі необґрун­тованості висновку експерта в результаті первинної експертизи або у разі сумніву в правильності його висновку. Така експертиза доручаєть­ся іншому експертові або іншим експертам (ст. ст. 75, 203 КПК);

2)  основні та додаткові. Додаткова експертиза призначається, якщо експертиза визнана неповною або не досить ясною, і доручається тому самому або іншому експертові (ст. ст. 75, 203 КПК);

3)  одноособові та комісійні. Перші проводяться одним експертом. Комісійна експертиза виконується групою експертів — спеціалістів з однієї галузі знань. Комісійна експертиза може призначатися для ви­рішення достатньо складних питань або за наявності різних точок зору з якого-небудь питання;

4)   однорідні та комплексні. Однорідною є експертиза, при прове­денні котрої використовуються знання у якійсь одній галузі науки. При виконанні комплексної експертизи використовуються спеціальні знання різних наук. Це можуть бути медико-криміналістичні, психолого- психіатричні, автотехнічні і криміналістичні, зоотехнічні і ветеринар­ні та інші комплексні дослідження. Спеціалісти, які беруть участь у комплексній судовій експертизі та дійшли єдиної думки, складають та підписують спільний висновок. При цьому в акті визначається, у чому конкретно полягала роль кожного спеціаліста. У разі, коли експерти не дійшли згоди, кожний з них складає окремий висновок.